Фінансовий фронт: чи готові банки до викликів війни

Фінансовий фронт: чи готові банки до викликів війни

І чому фінансового армагедону не відбулося

Фінансовий фронт: чи готові банки до викликів війни
Фото: depositphotos.com

Українська банківська система вистояла. З початку воєнного вторгнення банки є прибутковими, відкривають відділення, запускають нові продукти. В умовах масованих обстрілів і руйнувань інфраструктури країни це виглядає як диво. Насправді ж українська банківська система, загартована низкою економічних криз, навчилася, як то кажуть, вірити в краще й готуватися до гіршого. Як показав нещодавно підготовлений Mind рейтинг надійності українських банків за підсумками першого півріччя 2022 року, банківський сектор країни зміг перебудуватися та вижити. Поки що не сталося ані масових банкопадів, ані сплесків неплатежів. Як на банківську систему вплинула війна і як фінустанови підготувалися до нових викликів, розповів Mind голова правління Акордбанку Олексій Руднєв

Ще восени 2021 року банківські установи почали розробляти різні кризові сценарії. У фокусі опинилися безпечна структура балансу, формування запасу ліквідності як на коррахунку, так і в готівці включно з іноземною валютою.

Акордбанк, як і багато інших установ, підготував резервні майданчики й резервну ІТ-інфраструктуру, заздалегідь визначив маршрути інкасації для вивезення готівки в безпечні місця, відкрив доступ до супутникового зв`язку керівному складу банку.

Але, як показала практика, – до війни неможливо підготуватися на 100%. У перші дні воєнної агресії рішення ухвалювалися «з колес» і дуже швидко. З перших годин вторгнення необхідно було забезпечити безперебійну роботу безготівкових розрахунків, і банківська система з цим впоралася, зокрема й завдяки роботі Національного банку України.

Регулятор своєчасно ухвалював необхідні рішення, комунікуючи з усіма банками фактично в онлайн-режимі . 

Вкрай важливим й оперативним було рішення НБУ надати доступ до бланкового кредитування для підтримки ліквідності, запровадження необхідних обмежень для уникнення паніки на валютному ринку, а також прийняття Закону України про 100% гарантію вкладів.

Чому армагедону не відбулося?

Готуючись до гіршого, банки чекали більш негативного розвитку ситуації з відтоками коштів клієнтів, ніж є по факту. До початку війни в більшості банків ліквідність була й так дуже високою. Тільки на коррахунках у НБУ, в депозитних сертифікатах НБУ та касах банків – понад 250 млрд грн. Протягом лютого – березня регулятор надав, за нашими оцінками, майже 50 млрд грн рефінансування.

Проте воно практично не знадобилося і наразі використовується банками як додатковий буфер ліквідності. У цілому загальні борги банків за кредитами рефінансування вже на 15% менші за довоєнні показники та продовжують скорочуватись.

Дещо інша ситуація з коштами юридичних осіб, обсяг яких із початком війни суттєво знизився (за лютий – березень на суму близько 80 млрд грн у екв. (без курсової переоцінки).

При цьому в подальшому цей сегмент почав зростати та вже досяг показника лютого 2022 року. Це відбулося завдяки економічній активності в країні, допомозі західних партнерів і вливань держави.

Водночас кошти фізичних осіб, внаслідок значних виплат військовим, мали позитивну динаміку і за час військового стану зросли на 70 млрд грн. При цьому строкові депозити населення відновили позитивну динаміку лише в останні два місяці.

Зокрема, в Акордбанку за липень приріст депозитів становив 108 млн грн, за 20 днів серпня – вже понад 161 млн грн.

Відносна стабільність із коштами клієнтів із початку військових дій пов’язана з тим, що НБУ та банки забезпечили безперебійне обслуговування ПК клієнтів і розрахунки з їх застосуванням як в Україні, так і за її межами.

Ще один фактор – культура використання в Україні онлайн-банкінгу, який надавав клієнтам можливість управляти своїми коштами, відчуття їх захищеності та доступності.

Як банки забезпечили стабільну роботу? 

Великою заслугою в стабільності банківського сектору в умовах війни є діяльність регулятора. «Домашня робота», яка була проведена останніми роками, саме зараз фактично врятувала систему.

Це і вимоги до життєздатності бізнес-моделі банків, і підвищення вимог до оцінки кредитних ризиків, і щорічні стрес-тестування, і, як наслідок, необхідність високого рівня капіталізації банками і їх ліквідності.

Також фактором життєстійкості стало патріотичне об’єднання суспільства, яке розповсюдилося й на банківську систему, як форма фінансового та економічного фронту.

Бізнес-сезон 2022/23. Чого чекати банкам?

Криза завжди є не лише часом втрат, а й часом можливостей. Акціонери банків, які бачать розвиток країни на середньострокову й довгострокову перспективу, формують інвестиційні стратегії та не бояться ризикувати своїм капіталом. Акордбанк із початку року збільшив кількість робочих місць на 23%, продовжує відкривати  нові відділення та запроваджувати ІТ-розробки.

Звичайно, економіка України скоротилася та до кінця року може зменшитися, за різними оцінками, на 35–50%. Це негативно вплине на стан банківських балансів, і передусім на кредитні портфелі. Головний виклик на майбутні декілька років для кожного банку – саме якість кредитного портфеля, яка суттєво впала з початком воєнних дій.

За нашими оцінками, у середньому по системі близько 25% усіх кредитів мають проблеми з обслуговуванням. І якщо в одних установах це 10%, то в окремих банках показник може становити і понад 50%. Тобто з часом кредити будуть реструктуризовані, що вплине на фінансовий результат банків, стан їх ліквідності та рівня капіталізації. Вистояти вдасться тим установам, які мають дуже низьку питому вагу кредитного портфелю в структурі балансу банку (близько 10%).

Ми завжди концентрувалися на безризикових комісійних доходах, і відповідно, не чутливі до того, що хтось із позичальників піде на реструктуризацію.

При цьому, щоб створити додатковий буфер ми протягом березня – липня, за рахунок операційно-прибуткової роботи банку, збільшили резерви на покриття кредитних ризиків більше ніж на 30%, залишаючись при цьому прибутковими. 

Головні рішення, які забезпечили стабільність фінансового сектору, вже ухвалені, і це дає свій результат. Нові виклики з’являються щодня, і ми розуміємо, що біжимо марафон. Тому, як ніколи раніше, дуже важливою в цьому контексті залишається роль держави.

Цінова й курсова стабільність, відновлення економічного зростання, підтримка окремих секторів економіки, забезпечення оборонного сектору й виплат нашим військовим – це лише основі питання, які вимагають управлінських рішень. Фінансова підтримка України від найпотужніших країн світу, помножена на сміливість і героїзм українців допоможуть наблизити перемогу.  

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло