Ті, що вистояли. Рейтинг банків – 2022

Ті, що вистояли. Рейтинг банків – 2022

Найбільші українські банки впевнено переживають породжені війною ризики

Ті, що вистояли. Рейтинг банків – 2022
Фото: УНІАН

Mind представляє традиційне оновлення рейтингу надійності українських банків за підсумками першого півріччя 2022 року та аналіз банківської галузі.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну в лютому цього року на довгий час паралізувало українську економіку.

Але українській банківський сектор зміг перелаштуватися та вижити. Ми не побачили масових банкопадів, сплесків неплатежів (це ще попереду), а найбільші банки змогли переформувати бізнес-моделі під нові реалії.

Рейтинг життєздатності банків – інформаційний проєкт оцінки надійності найбільших фінустанов України. До нього потрапили установи, ринкова частка яких перевищує 0,2% від усіх платоспроможних банків. 

Цього разу Mind не вносив корективів до методики розрахунків для того, аби можливо було порівняти, як банки змогли пережити ці пів року.

За пів року кількість учасників зменшилася на 7 банків – до 31. З рейтингу виключені неплатоспроможний Мегабанк і ліквідовані російські Промінвестбанк та Сбєрбанк.

Також через падіння ринкової частки з рейтингу виключені Дойче банк ДБУ, Кристалбанк, Банк Інвестицій та заощаджень, Радабанк і РВС Банк.

Звично найвищі оцінки отримують великі установи, що входять до іноземних банківських груп або підтримувані західними державами: Райффайзен банк, Укрсиббанк та Сіті банк. Також зберіг майже найвищий рейтинг державний ПриватБанк.

Ще два українські банки також отримали високі 4 зірки: Укрексімбанк і ПУМБ, а також іноземні ІНГ Банк Україна, Креді Агріколь та ОТП банк.

У зоні ризику МТБ Банк, Індустріалбанк, МІБ, Комінбанк та банк «Січ».

Нагадаємо: редакція не оцінює малі банки, тому що чим менший банк, тим важче аналізувати та порівнювати його ризики на основі публічних фінансових показників.

Mind рекомендує співпрацювати з такими установами (а також з дрібними банківськими установами, що не увійшли до рейтингу) лише у виняткових випадках, коли це виправдано галузевою специфікою, наявністю ділових зв'язків або ж для залучення коштів у бізнес.

Українські банки втрачають прибуток. Саме такий короткий висновок можна зробити, якщо проаналізувати підсумки роботи банківського сектору за перше півріччя 2022 року. За даними Національного банку, чистий збиток платоспроможних банків станом на 1 липня сягав 4,6 млрд грн, а кількість збиткових банків перевищила два десятки.

Найзбитковішими стали три державні банки: Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк. Для порівняння: за перше півріччя 2021 року банки отримали 30 млрд грн чистого прибутку, а кількість збиткових банків була меншою за 10.

Читайте також: Збитки та два банкрутства: НБУ оцінив роботу банків за час війни

Найуспішнішим, як і раніше, залишається ПриватБанк, який за перше півріччя заробив понад 6,2 млрд грн, це 63% чистого прибутку всіх прибуткових банків.

Водночас більшість банків зберігає операційний прибуток – заробіток від профільної діяльності. Зокрема, кількість банків, які до 1 липня зазнали операційного збитку, скоротилася до 12 порівняно з 22 фінустановами на 1 квітня 2022 року.

Крім того, сукупне співвідношення операційних витрат та операційного доходу (CIR) у ІІ кварталі 2022 року становило 37,8% проти 49,9% у квітні – червні 2021 року.

Рентабельність активів та капіталу всіх платоспроможних банків до 1 липня була в негативній зоні та становила -0,46% та -4,09% відповідно. Ці показники демонструють, наскільки ефективно банк використовує наявні в його розпорядженні ресурси.

На чому зараз заробляють банки? По-перше, це чистий відсотковий дохід, який банківський сектор отримує завдяки вкладенням у депозитні сертифікати НБУ. По-друге, поступове відновлення обсягу щоденних (касових, карткових тощо) операцій. По-третє, ушестеро зріс прибуток від операцій із купівлі-продажу валют, що дозволило банкам наростити операційні доходи.

Якщо оперувати цифрами, то сукупний прибуток банків за перше півріччя 2022 року досяг 148 млрд грн. З цієї суми 63% становлять відсоткові доходи та 25% – комісійні.

Продовжує зростати ресурсна база банківського сектору за рахунок коштів, що залучаються в населення та бізнесу, а також у бюджетних структур. Частка цих ресурсів у зобов'язаннях банків за підсумками першого півріччя складала близько 88%. Частка кредитів рефінансування, що їх видає банкам НБУ, до 1 липня скоротилася до річного мінімуму на рівні 4,8%.

Більшість депозитної бази банків становлять кошти до запитання. Тобто це гроші, які клієнти можуть вилучити будь-якої миті, що ускладнює для банків планування своїх активних (кредитних) операцій. І створює додаткові ризики відтоку ресурсів, якщо серед вкладників виникне паніка. Частка коштів юросіб до запитання на 1 липня була на рівні 83%, фізосіб – близько 66%.

З іншого боку, поведінка вкладників зрозуміла. В умовах війни та кризи вони не готові заморожувати кошти надовго. Причому це стосується не лише населення, а й бізнесу, якому вони потрібні на підтримку поточної діяльності. До того ж депозитні ставки залишаються на низькому (з урахуванням курсових та інфляційних реалій) рівні.

Згідно з індексом UIRD, доходність гривневих депозитів фізосіб у третій декаді серпня в середньому становила 9,5–10%. Це в рази менше, ніж прогнозований рівень інфляції. Лише окремі банки пропонують ставки до 18–20% річних. Та й то за умови розміщення коштів на строк від одного року.

У кредитуванні спостерігається застій. За січень – червень 2022 року валовий обсяг виданих кредитів фізособам скоротився на 3%, кредитний портфель юросіб зменшився на 0,2%.

Чистий роздрібний кредитний портфель скоротився за ІІ квартал на 11,1% за рахунок падіння обсягів кредитування та формування резервів на покриття проблемних позик. За даними НБУ, фізособи беруть зараз кредити переважно на поточні потреби. Позики на покупку авто та житла – велика рідкість.

Чисті гривневі бізнес-кредити впродовж квітня–червня зросли на 5,3%, тоді як валютні – скоротилися на 7,2%. При цьому домінують на ринку корпоративного кредитування держбанки. Вони наростили портфелі кредитів юросіб за ІІ квартал на 30%. Інші фінустанови, навпаки, згортають видачу позик бізнесу.

Обсяг проблемних кредитів у банківській системі поки що особливого занепокоєння не викликає. Станом на 1 липня частка позик, що не працюють, (NPL) сягала близько 35,5%. Це навіть трохи менше, ніж на 1 січня 2022 року.

А втім, кредитний ризик залишається головною загрозою для банківського сектору у 2022 році. Експерти побоюються накопичення проблемної заборгованості в другому півріччі та різкого сплеску неплатежів за кредитами. Насамперед це стосується корпоративних позичальників, частка яких у загальному кредитному портфелі банків сягає 74%.

У бізнесу фінансовий запас міцності закінчується. У якийсь момент багато компаній можуть припинити обслуговувати свої позики, що дуже негативно вплине на банки. Саме тому фінустанови спішно формують резерви під NPL, що вже обумовило зменшення прибутку банківського сектору.

Враховуючи падіння кредитної активності, у найближчі пів року-рік багато банків буде стурбовано тим, щоб наростити комісійні доходи. А отже, уже найближчими місяцями очікується підвищення комісій на касові операції, на перекази між картами й рахунками, а також на зняття коштів.

Інакше різка втрата операційної прибутковості може призвести деякі банки до значного падіння ліквідності та ризику банкрутства.

Вже після виходу матеріалу, до редакції надійшов коментар банку “Альянс”, в якому банк зазначає, що установою “було вкрай оперативно здійснено оптимізацію як окремих бізнес-процесів, так і бізнес-моделі діяльності в цілому”, але так як рейтинг враховує дані лише на 1 липня, то покращення фінансового стану не відображено у оцінці.

Банк збільшив регулятивний капітал на 3,7%, що призвело до підвищення фактичних значень показників адекватності капіталу Н2 та адекватності основного капіталу Н3 (15.5% та 7.7%, відповідно, станом на сьогодні, проти 13.4% та 7.0%, відповідно, станом на кінець I кварталу 2022 року).

“Позитивна динаміка спостерігається і в частині інших економічних нормативів та лімітів валютної позиції, що встановлюються НБУ. Зокрема, якщо станом на 01.07.2022 порушувалися два з них (Ліміт довгої валютної позиції Л13-1 та коефіцієнта покриття ліквідністю LCRвв), то станом на 25.08.2022 року фактичне значення показників вже приведено до нормативного (Л13-1: 4,89% проти 5,00% нормативного / : LCRвв на дату складає 143.73% проти 100.00% нормативного)”, додали в банку Альянс.

Від редакції: приведення нормативів до бажаного рівня дійсно має позитивний вплив, але в даному випадку важливішим є сам факт роботи акціонерів банку над кризовими явищами та пошук нових бізнес-моделей в реаліях військового часу.

Рейтинг життєздатності українськи банків-2022

Методика рейтингу

Рейтинг Mind враховує найважливіші фактори фінансової стійкості, які можна розрахувати на основі публічної інформації для платоспроможних банків. У методиці також враховуються економічні нормативи діяльності банків за розрахунками.

Так, у розрахунку фактора достатності капіталу враховується значення нормативу Н2. При розрахунку рівня проблемності кредитів враховуються нормативи Н7–Н9. У розрахунку ліквідності також враховані нововведені показники нормативів НБУ LCR (норматив коефіцієнта покриття ліквідності) та H6, а найбільша вага надається фактору, що має найменше значення. У розрахунку також використовується норматив ризику загальної відкритої валютної позиції.

Здатність банку переживати періоди системних дисбалансів визначається як загальна сума балів факторів стабільності – від 1 до 4, зважених на важливість кожного фактора – від 0 до 1. Залежно від загального заліку банк отримує певну кількість зірок – від 0,5 до 5.

Джерела даних: показники фінансової звітності, опубліковані на офіційному сайті НБУ та на корпоративних сайтах банків, що беруть участь у рейтингу. Для визначення фактора «Підтримка та ризики власників» використовується офіційна інформація НБУ про власників істотної частки банку, а також дані інформагентств та інформація Mind.

Під час підготовки методики рейтингу беруться до уваги фактори, що визначають життєздатність банків:

  1. Достатність капіталу.
  2. Якість кредитного портфеля.
  3. Рентабельність діяльності банку.
  4. Ліквідність.
  5. Підтримка та ризики власників.
  6. Безперебійність виплат.
  7. Системне значення банку.
  8. Ризик відкритої валютної позиції.

Mind за допомогою аналізу й дослідження історичної важливості кожного з факторів, а також шляхом опитування банківських експертів визначив рівень важливості кожного з факторів через присвоєння ваг-множників, сума яких дорівнює одиниці.

На сьогодні, за наявного рівня прозорості банківської системи та фінансової звітності банків, методика Mind для розрахунку факторів максимально адекватно відображає здатність фінансових установ вижити в умовах економічної турбулентності.

Фактори та формули розрахунку

Фактор

Показник

Формула*

Діапазони присвоєння балів

Вага фактора

1

Відповідність капіталу активам

Коефіцієнт достатності власного капіталу

(EQ/NetA) *100%

>18% – 4 б.

12–18% – 3 б.

8–12% – 2 б.

0–8% – 1 б.

0,1

Н2 (адекватність регулятивного капіталу) норматив НБУ

>25% – 4 б.

15–25% – 3 б.

10–15% – 2 б.

<10% – 1 б.

2

Проблемність кредитів

Співвідношення недіючих кредитів до кредитного портфеля

NPL/L

<10% – 4 б.

10%-20% – 3 б.

20%-40% – 2 б.

>40% – 1 б.

0,15

Н7 (кредитний ризик одного контрагента) норматив НБУ

<10% – 4 б.

10–15% – 3 б.

15–25% – 2 б.

>25% – 1 б.

Н8 (великі кредитні ризики) норматив НБУ

<100 – 4 б.

100–200 – 3 б.

200–800 – 2 б.

>800 – 1 б.

Н9 (інсайдерські кредити) норматив НБУ

<5% – 4 б.

5–10% – 3 б.

10–20% – 2 б.

>20% – 1 б.

3

Підтримка і ризики власників

Власники: держава, іноземна корпоративна структура, фізична особа-нерезидент, резиденти України; рейтинги іноземних материнських структур; ризики походження акціонерів

 –

– Кінцевими акціонерами банку є уряди або публічні компанії країн із суверенними рейтингами «A» і вище – 4 б. 

– Кінцеві (реальні) іноземні власники володіють контрольним пакетом або входять до акціонерних фінансових груп країн із рейтингом нижче «A» – 3,6 б.

– Кінцевим бенефіціаром є уряд України. Іноземні власники, що мають профільний бізнес в країні походження з рейтингом нижче «А» – 3,2 б.

– Рекапіталізовані українські банки – 2,8 б.

– Іноземні власники мають менше 50% капіталу, або ж є фізичними особами-нерезидентами, або банк належить непублічним компаніям країни з рейтингом нижче A. Українські власники, що мають потужні ФПГ, а банк має низький відсоток кептивності – 2,4 б.

– Банк не належить державі, але має реальних українських власників (у тому числі входить до ФПГ) – 2 б.

– Банк не має реальних (не номінальних) іноземних власників або банк належить резидентам країни з високими ризиками – 1,6 б

– Невідомий український власник, або банк є непрофільним активом – 1,2 б.

– Банки з російським державним капіталом (що входять до санкційного списку) – 0,8 б.

– Власники банку в розшуку – 0,4 б.

0,2

4

Ефективність діяльності банку

Рентабельність середньорічного власного капіталу

(PROF_yoy/EQ_avg) *100%

>30% – 4 б.

15–30% – 3 б.

0–15% – 2 б.

<0% –1 б.

0,15

Операційна рентабельність капіталу (PROF_yoy + Taxes + LoanLossProvisions)/ EQ_avg *100%

>40% – 4 б.

20–40% – 3 б.

0–20% – 2 б.

<0% –1 б.

Чиста відсоткова маржа (%Income – %Costs)/InterestBearingAssets *100%

>12% – 4 б.

8–12% – 3 б.

2–8% – 2 б.

0–2% – 1 б.

<0% – 0 б.

5

Ліквідність банку

Відношення високоліквідних активів до зобов'язань; відношення коштів на коррахунках банків до зобов'язань

LiqA / LIAB;

>15% – 4 б.

10–15% – 3 б.

5–10% – 2 б.

<5% – 1 б.

0,2

LCR (норматив покриття ліквідності загальний) норматив НБУ

200–400% – 4 б.

150–200%, >400% – 3 б.

120–150% – 2 б.

100–120% – 1 б.

<100% – 0 б.

LCR (норматив покриття ліквідності в іноземній валюті) норматив НБУ

200–400% – 4 б.

150–200%, >400% – 3 б.

120–150% – 2 б.

100–120% – 1 б.

<100% – 0 б.

6

Безперебійність виплат

Масові випадки неповернення, наднизьких лімітів або затримки вкладів за останні шість років

 –

– Випадків не зафіксовано – 4 б.

– Зафіксовано випадки неповернення чи затримки вкладів у минулому (останні шість років) – 3 б. 

– Банківські ліміти на зняття коштів з рахунків значно нижчі за ліміти регулятора, часткові проблеми з виплатою вкладів – 2 б. 

– Поточні численні затримки і неповернення вкладів, зокрема й масові протести вкладників і перебої у роботі платіжної системи – 1 б.

0,05

7

Системне значення банку

Визначення системної важливості з боку НБУ, обсяг активів

 –

– Державні банки, що входять у п'ятірку найбільших – 4 б.

– Для інших банків присвоюються бали від 1 до 3 шляхом апроксимації місця банку в ранкінгу за обсягом активів.

0,1

8 Ризик відкритої валютної позиції Л13-1 (ризик загальної довгої позиції) норматив НБУ

>10% – 1 б.

5–10% – 2 б.

2–5% – 3 б.

<2% – 4 б.

0,05
Л13-2 (ризик загальної короткої позиції) норматив НБУ

>10% – 1 б.

5–10% – 2 б.

2–5% – 3 б.

<2% – 4 б.

Загальний залік

Сума балів факторів,
зважених на відповідні ваги

ЗЗ = Сума факторів* вага фактора

1,00

*Умовні позначення, використані у формулах:
EQ ─ власний капітал;
EQ avg ─ усереднений власний капітал за останні 12 місяців;
L ─ кредити (з урахуванням резервів під кредитні ризики);
LIAB ─ чисті зобов'язання;
LiqA ─ грошові кошти та їхні еквіваленти;
NetA ─ чисті активи (загальні активи, скориговані на сформовані резерви);
NPL ─ недіючі кредити (сума за кредитними операціями IV і V категорій якості);
PROF_yoy ─ фінансовий результат (прибуток або збиток) за останні 12 місяців.

Кожному фактору, перед тим як зважити на його важливість, присвоюється бал від 1 до 4. Бали залежать від діапазону, в який потрапляє значення показника, що відображає кількісний вміст фактора.

Наприклад, якщо фактор «ефективність діяльності банку», виражений показником «рентабельність середньорічного власного капіталу», перевищує 5%, такому банку присвоюється найбільша сума балів – 4. Якщо ж він менший 5%, але більший 0% – 3 бали. Якщо значення показника знаходиться в діапазоні від -50% до 0% – 2 бали. Якщо коефіцієнт ліквідності склав менше -50%, банк отримує найменший бал – 1. Згодом отриманий бал множиться на вагу фактора.

Сума загального заліку для банку розраховується шляхом додавання чисел, отриманих від множення балів на вагу кожного фактора. Чим більше значення загального заліку, тим вищі шанси у банку вистояти в кризові часи.

Визначення рейтингової категорії

Рейтингова таблиця будується шляхом ранжування банків, які беруть участь у рейтингу, у порядку зниження суми їхнього загального заліку – ЗЗ. Після цього, залежно від діапазону, в який потрапляє кожен банк, виділяються 10 рейтингових груп банків. Групам присвоюється кількість зірок від 0,5 до 5 з кроком 0,5 зірки.

Критерії присвоєння рейтингових категорій

Значення суми
загального заліку – ЗЗ

Зірки банку від Mind

Зміст категорії

 3,70 і більше

*****

 Високий рівень життєздатності

 від 3,10 до 3,69

****

 Стабільний рівень життєздатності

 від 2,50 до 3,09

***

 Задовільний рівень життєздатності

 від 1,90 до 2,49 **  Низький рівень життєздатності

 від 1,30 до 1,89

*

 Катастрофічний рівень життєздатності

Зміни та доповнення

Методика рейтингу банків у майбутньому може частково змінюватися в розрахунковій частині чи доповнюватися новими факторами, з огляду на динаміку показників діяльності банківської системи, а також внаслідок підвищення рівня розкриття фінансової інформації банками.

Від редакції:

Головною є рейтингова категорія банку – від 0,5 до 5 зірок, а не його порядковий номер у таблиці. Редакція й автори рейтингу не несуть відповідальності за рішення третіх осіб, прийняті винятково на підставі цього рейтингу. Рейтинг має виключно інформаційний характер. У ньому висловлено думку редакції щодо рівня життєздатності та стійкості банків на основі фінансової звітності. Рейтинг не можна розглядати як єдину рекомендацію для вибору банківських продуктів.

Методика: Роман Корнилюк, Євген Шпитко. Текст: Павло Харламов

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло