Місце сили: чому релокований бізнес повертається у небезпечні регіони
І як обрати правильний варіант для розміщення компанії
Наприкінці серпня Мінекономіки звітувало про переїзд 725 підприємств у безпечніші регіони, і цей процес досі триває. Якщо ще навесні релокейт набирав обертів, то зараз, після масштабного наступу Збройних сил України і звільнення українських територій від російських терористів бізнес дедалі частіше замислюється про повернення «на початкові позиції». Чому релоковані бізнеси повертаються в поки небезпечні регіони і що їх мотивує, розповіла Mind очільниця KSE Graduate Business School Валентина Сахно.
«Ми не були до цього готові», «до цього неможливо підготуватися». Навіть зараз такими рефлексіями діляться з нами студенти та учасники консультаційної програми з підтримки бізнесу.
На етапі менторства бізнесів ми бачимо різні неочевидні перешкоди під час та після релокації, незважаючи на численні ініціативи підтримки від Мінекономіки, обласних адміністрацій і волонтерів.
Неможливо бути повністю готовим до евакуації компанії в інший регіон, неможливо підготувати команду сприймати такі виклики спокійно, неможливо передбачити витрати на релокацію в річному бюджеті та швидко знайти нові ринки збуту. Переїзд – це завжди стрес і понаднормова робота.
Як відзвітувало Мінекономіки в серпні, з початку повномасштабної війни в Україні переміщено понад 700 підприємств, 500 з них уже поновили свою роботу.
Більшість компаній обрали західний регіон. У переліку основних локацій залишаються Львівська (29% заявок), Закарпатська (18%) та Чернівецька (12%) області.
Чому не всі прагнуть переїхати?
Цікаво також, що 576 підприємств відмовились від уже було запланованого переїзду, бо українське військо звільнило території від окупантів і фізична загроза для ведення бізнесу зникла.
Ще одне неочевидне відкриття: процес подвійної релокації. Бізнеси повертаються назад у досі небезпечні регіони, що знаходяться поблизу ведення активних бойових дій. Серед причин: неможливість перевезти все обладнання на нове місце, бажання працівників повернутися додому, а також, що дуже важливо, – відсутність ринків збуту.
Коли у перші тижні потрібно було ухвалювати рішення тут і зараз, основним мотивом було – зберегти майно, активи. Однак ці рішення, через їх поспішність, часто не враховували багатьох аспектів, про які треба було подбати напередодні переміщення.
Основна ж мета тих, хто повертається, полягає у відновленні ланцюгів поставок та повернення ринків збуту, втрачених внаслідок переїзду. Через евакуацію частина підприємств зберегла основні фонди і людей, але втратила сам виробничий процес.
Кому релокація допомогла?
Але навіть у такому разі тимчасовий переїзд не був марним. Деякі компанії, що повернулися, продовжили частково працювати і в новому регіоні. Так вони розширили географію діяльності.
Як свідчить статистика, темпи переміщення в останні місяці по країні уповільнились. Якщо в березні заявки на переїзд подали 1266 підприємств, то в червні – у 16 разів менше, лише 79 (дані платформи relocate.prozorro.sale).
Однак ми бачимо, що і сам процес переїзду стає більш усвідомленим. Бізнес думає про ризики переміщення. І щоб їх диверсифікувати, або дублює свої виробничі лінії, або релокує частину виробництва таким чином, щоб це меншою мірою впливало на виробничий процес.
Наведу приклад. Компанія в одному зі східних регіонів володіє печами, які допомагають обпалити візерунок, що наноситься на скло. Таких печей у компанії дві. І зараз власник зважує рішення щодо переміщення однієї з печей на захід країни, аби там створити резерв для виробництва у разі загострення ситуації на сході. Наразі підприємство уважно вивчає можливості, що надають міста у західних регіонах.
Що потрібно врахувати перед тим, як зважитись на переїзд?
У період війни перевозити бізнес значно складніше, ніж у мирні часи. На стадії ухвалення такого рішення, власник та керівництво компанії мають пройти певний список запитань для самоперевірки, що допоможе зробити переїзд організованим та виправданим:
- Чи є у вас бюджет на переміщення та який він?
- Чи сформували ви «кризову» команду і керівника з релокації?
- Чи сформували ви перелік обладнання до обов’язкового переміщення, чи перевірили стан цього обладнання?
- Чи попередили ви основних клієнтів та постачальників про свій переїзд, чи переглянули контракти з постачальниками комунальних і телекомунікаційних послуг, щоб запланувати дати їх припинення і переоформити договори?
- Чи перевірили наявні договори на оренду нерухомості, заздалегідь попередивши орендодавця про припинення дії договорів?
- Якщо ви виїжджаєте з великої офісної або комерційної будівлі, чи попередили адміністрацію і зарезервували ліфт, паркувальні місця, додаткові послуги з переїзду до дати переміщення?
Перелік питань можна продовжувати. Це той must have, без якого про успішність релокації буде складно говорити. Детальніше про основні кроки, які потрібно зробити до переїзду, та адаптацію у нових регіонах буде розказано в посібнику з релокації, який наразі готують експерти Київської школи економіки в рамках проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
