Гумор як зброя: які меми з'явилися під час війни
І як вони допомагають триматися в цей складний час
Днями в соцмережах з'явилася відповідь українців на залякування путіна щодо ідеї використати ядерну зброю проти України. Одна з користувачок запропонувала зібратися на київській горі Щекавиці і...провести оргію. Українці дуже активно підтримали цю ідею, і в соцмережах з'явилося багато мемів на цю тему. Отже, гумор – це також ефективна зброя проти ворога та його залякувань. Як вдалі меми підтримують українців під час війни й на які вдалі приклади цього мистецтва варто звернути увагу, аби підняти собі настрій, розповіла Mind мистецтвознавиця, авторка блогу the_mysteztvo Лєна Полякова.
Мій тато служить у лавах ЗСУ. Коли він телефонує запитати, як я, то багато жартує. Дуже багато й дуже смішно. В такі моменти я думаю: «Якщо йому вистачає сил і наснаги жартувати, мені тим паче вистачить». Тож під час війни продовжую вести свій канал в інстаграм, де на класичні твори мистецтва накладаю діалоги чи підписи сьогодення. Натепер блог розрісся – у нього понад 56 000 підписників. До інтерактиву залучаю й читачів – іноді вони теж пишуть смішні підводки чи надихають на наступні меми.
Вважаю, що як на початку повномасштабної війни, так і зараз, коли люди морально стомилися від втрат, болю й страху, гумор не просто доречний – це мастхев у нинішніх умовах. Що для мене гумор, які меми стали віральними та як український гумор дорослішає й стає відповідальнішим – нижче в матеріалі.
«Завжди були сили робити меми»
Для мене гумор – це можливість навіть у складні моменти знайти «інший бік медалі» та усміхнутися. Попри страх, втому, складнощі.
Усмішка мотивує, підтримує, надихає. На собі перевірила. З початку повномасштабного вторгнення я продовжувала робити мистецькі меми для свого блогу. Перший час це, напевно, було взагалі єдине, що я могла робити, окрім як страждати й плакати.
Якимось дивом у мене завжди були сили робити меми. Ця творчість допомагала підняти власний бойовий дух і, як виявилося, моїм читачам теж. Для мене це дуже цінно та важливо.
Коли трішки заглибилася в цю тему, то з’ясувала, що гумор та сприйняття гумору – це робота мозку, яка «перемикає» його з паніки, страху, істерії саме на опрацювання інформації. А сам жартівливий момент призводить до вивільнення так званих гормонів щастя: дофаміну, серотоніну, тому ми отримуємо від цього задоволення. Гуморотерапію, як виявилося, використовують і для моральної підтримки волонтерів, які працюють зі складними хворими, і для літніх людей, аби ті не почувалися самотніми.
Схожа ситуація і зі створенням мемів: потрібна концентрація, щоб дібрати влучний підпис чи діалог. Мені ж як мистецтвознавиці важлива не лише сама картина, а й те, що за нею стоїть – історія написання, історія художника, період, розуміння, що саме зображено. Відтак якісний результат і відгуки читачів, яким він сподобався, були для мене рятівною паличкою, яка допомогла пережити перші кризові місяці цього повномасштабного вторгнення.
Меми-фаворити
На початку березня я виклала мем «путін та Україна», який фактично став легендарним. Як основа, на ньому картина «Вакх та Аріадна» Гвідо Рені. На ньому чарівна жінка дещо скептично вказує на невелику принаду чоловіка, на нашому мемі – це був путін. Ну й підписи: «володя, не ганбися», «Ну расія може і велика, але тут нема на що дивитися», «слиш, х*йло, натягуй труси й зй*буй звідси». Ця ілюстрація викликала справжній резонанс.
А жіночу частину моїх підписників згуртував мем, на якому за основу взято ілюстрацію Ботеро Фернандо «Жінка у ванні». Як ви зрозуміли, на ній оголена дівчина миється. Ілюстрацію доповнили фразою: «Ось у такій позі мене застала повітряна тривога».
І тут, як кажуть: «Мем смішний, а ситуація страшна». Багато дівчат писали в коментарях, що теж боялися, що повітряна тривога лунатиме, коли вони в душі чи ванній, і доведеться бігти до сховища голою. У нас вийшов пост обміну страхами. Тоді я зрозуміла, наскільки ми схожі, які в нас тепер спільні страхи, хвилювання, проблеми навіть побутового характеру.
Тож гумор об'єднує у прямому сенсі. Навіть сфери та галузі, які до того були недотичними. Наприклад, українським аграріям я присвятила один із колажів – твір Гранта Вуда «Американська готика» 1930 року, де зображений фермер із вилами та його дочка. Він розлетівся соцмережею і став поширеним мемом, а згодом увійшов до проєкту «Аграрний десант», на якому автори зібрали безліч мемів фермерської тематики з 24 лютого.
Організатори опрацьовують у такий спосіб українську мистецьку спадщину. Так, за мемами насправді можна навіть реконструювати основні події цієї страшної війни, починаючи від новин про атаку росії в середині лютого до херсонських кавунів і бавовни.
Найцікавіше, що навіть люди, які не мають почуття гумору, все одно дуже комічні.
Я впевнена, що кожен рано чи пізно знайде свою музу жартів. Сміх це – не м'яз, його не треба «тренувати», відпустіть ситуацію та отримуйте задоволення, мистецтво жартів дуже різноманітне, тож ваша ніша ще попереду.
Еволюція гумору
Дуже тішуся, що наш гумор еволюціонує. Потроху зникають сексистські та принизливі «приколи». Жарти стають більш схожими на мистецтво, якісними та глибокими.
Я навіть за собою це помітила. Нещодавно хотіла викласти картину, м'яко кажучи, втомленої жінки, з підписом: «Коли вночі збудила повітряна тривога». Але, як виявилося, оригінальна назва картини – «Жінка на смертному ложі». Коли я про це дізналася, звичайно замінила її на іншу ілюстрацію. Бо для мене це недоречно й не смішно.
Відповідальний гумор – це не про внутрішню цензуру, а про самоповагу. Й мені дуже приємно, що недоречні жарти потроху відходять.
І ми сміємося попри труднощі та знаходимо позитив навіть у скрутні часи й робимо це з повагою одне до одного.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
