Віддати свої: як стимулювати громадян долучатися до інвестиційної діяльності
Які правила для цього пропонують закріпити законотворці у законопроєкт 8111
Попри те що вже восьмий місяць в Україні йде війна й експерти не прогнозують її закінчення раніше середини 2023 року, є і позитивні тенденції, які привертають до себе увагу. Верховна Рада України протягом воєнного стану розгорнула дуже активну законотворчу діяльність. До її доробку, найперше, увійшли закони, ухвалення яких було зумовлене викликами воєнного часу. Але також належна увага приділяється й тим законодавчим актам, які стануть у пригоді й після нашої перемоги та сприятимуть післявоєнній відбудові держави. Так, на початку жовтня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання участі громадян в інвестиційній діяльності» №8111. Що передбачає документ і як має стимулювати громадян до участі в такій діяльності, проаналізували для Mind адвокатка, керівниця напрямку податкового консалтингу Legal House Галина Пилипенко.
Номер і дата реєстрації: №8111 від 06.10.2022.
Автори. Законопроєкт поданий групою з 17 народних депутатів ІХ скликання, серед яких: Железняк Я.І., Гетманцев Д.О., Кузнєцов О.О., Піпа Н.Р., Кравчук Є.М., Мазурашу Г.Г., Магера С.В. та ін. Народний депутат України Железняк Я.І. буде доповідати під час розгляду законопроєкту на пленарному засіданні Верховної Ради.
Етап прийняття. Законопроєкт 07.10.2022 направлений на розгляд та опрацювання до профільного Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, 10.10.2022 наданий для ознайомлення депутатам.
Мета та передумови прийняття. Автори законопроєкту розглядають його як один із стимуляторів залучення значних інвестицій, що сприятиме модернізації та економічному зростанню України. Як інвестори в цьому випадку розглядаються саме українські громадяни, а джерело – їхні заощадження.
Завдяки вивченню досвіду інших країн було з'ясовано, що серед населення, а особливо молодого покоління, є популярним використання фінансових інструментів, що дозволяють здійснювати середньострокові та довгострокові заощадження.
Функціонал таких інструментів передбачає не просто накопичення капіталу, а й примноження його шляхом інвестування. При цьому приватні інвестори можуть самостійно ухвалювати рішення щодо напрямів інвестування. А адміністратори накопичувальних рахунків зобов'язані надавати послуги та сервіси, необхідні для ухвалення усвідомлених інвестиційних рішень.
Держава при цьому забезпечує пріоритетність інвестицій у підприємства реального сектору економіки й надає значні податкові стимули.
Найбільших результатів у формуванні роздрібних внутрішніх інвесторів і відповідної інвестиційної системи досягли США, Канада, Австралія, Гонконг, Велика Британія, Японія, Швеція, Нідерланди, Польща, Німеччина, Ірландія. У США ще з 1974 року діє система так званих Individual Retirement Accounts (особових пенсійних рахунків), кількість яких досягла близько $50 млн, що становить 15% всього населення, або 40% загальної кількості сімей.
Сума накопичень фізичних осіб на цих рахунках сягнула $11 трлн. У Великобританії подібні накопичувальні рахунки (Individual Saving Accounts) мають 17% населення (12 млн рахунків), а зберігається на них 600 млрд. фунтів. У Канаді 39% населення використовують Tax-Free Savings Accounts із $228 млрд збережень канадійців. У ЄС наразі також проходить реформа щодо підвищення привабливості довгострокових заощаджень – обговорюється ініціатива створення єдиного офіційно сертифікованого Європейського пенсійного плану.
Українські законотворці вважають, що настав час створити національний механізм стимулювання накопичень у вигляді особових середньострокових і довгострокових рахунків. При цьому є розуміння, підкріплене іноземним досвідом, що ця система не запрацює сама по собі.
Стимулювання індивідуальних заощаджень має бути здійснене шляхом запровадження податкових переваг, а також певних правил прозорості для підприємств, що бажають долучитися до ресурсу «довгих» грошей.
Зміст пропозицій. Законопроєкт передбачає, що для фізичних осіб інвестиційні фірми відкриватимуть і вестимуть особові середньо- та довгострокові рахунки (ОСР й ОДР) для обліку на них коштів і цінних паперів з метою інвестування. Мінімальний строк функціонування рахунків становить 1095 днів для ОСР та 3650 днів для ОДР.
Фізична особа може мати лише один ОДР та/або один ОСР, але має змогу відкривати нові ОДР/ОСР, переходячи на обслуговування до іншої інвестиційної фірми, закриваючи рахунки в попередній, надавши їй вимогу перерахувати активи особи на нові відповідні рахунки. На ОСР та ОДР можуть бути зараховані грошові кошти також і від роботодавця фізичної особи за її дорученням, від членів сім'ї особи першого ступеня споріднення.
На ОСР та ОДР можуть обліковуватися цінні папери інші фінансові інструменти, що перебувають в обігу на регульованому ринку, і права вимоги грошових коштів. Інвестиційні фірми, які провадять діяльність депозитарної установи та брокерську або субброкерську діяльність, зобов’язані виконувати доручення клієнтів на укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів і деривативних контрактів із використанням активів, що обліковуються на ОСР та ОДР.
Активи, що обліковуються на ОСР/ОДР, а також вимоги за деривативними контрактами, укладені з використанням таких активів, можуть бути використані тільки для виконання зобов'язань по таким ОСР та/або ОДР. Фізичній особі з ОСР та ОДР можуть бути повернені виключно грошові кошти.
Щодо податкових стимулів, законопроєкт передбачає, що доходи від операцій з активами, які обліковуються на ОСР (проценти, дивіденди, доходи від продажу цінних паперів тощо) не оподатковуватимуться. Але для цього сума внесків на такі рахунки не має перевищувати 300 розмірів мінімальної місячної заробітної плати протягом кожного календарного року, а також інвестор протягом 1095 днів із дня здійснення першого внеску не повинен вилучати з рахунку більше ніж 50% загальної суми всіх внесків, окрім як із метою перерахунку на інший власний ОСР. Не оподатковуватимуться також доходи від операцій з активами власника ОДР, якщо той протягом 3650 днів з моменту надходження першого внеску не вилучав з рахунку кошти в сумі понад 50% загальної суми всіх внесків, окрім як з метою перерахування між своїми ОДР. Інакше суми доходів інвестора оподатковуватимуться у загальному порядку.
Не потрібно буде сплачувати податки й у випадку, якщо цінні папери або інші фінансові інструменти, права вимоги коштів, що обліковуються на ОСР чи ОДР перейшли особі в спадщину. Але знову ж таки пільга діє лише у тому випадку, якщо не були порушені умови відповідного рахунку й оподаткування доходів, отриманих від операцій з активами.
Хто виграє. Ініціатори законопроєкту вважають, що від його ухвалення виграють як громадяни, так і бізнес (зокрема, фінансовий сектор і підприємства реального сектору економіки, що є потенційними реципієнтами інвестицій), а також – держава.
Очікується, що всередині фінансової системи України зʼявляться середньострокові та короткострокові фінансові ресурси, у доступі до яких будуть зацікавлені підприємства. Це має підвищити прозорість їх діяльності та сприяти поліпшенню податкової дисципліни.
Громадяни ж матимуть змогу збільшувати свої заощадження з мінімальним впливом на них інфляційних процесів. Водночас має знизитися частка заощаджень населення в готівковій іноземній валюті. А загалом завдяки змінам має зростати загальна фінансова грамотність у суспільстві.
Прогнози на прийняття. З урахуванням актуальності мети, яку ставлять перед собою ініціатори законопроєкту, а також складу депутатів-ініціаторів та їхньому законотворчого досвіду, прогноз на ухвалення законопроєкту є достатньо сприятливим. Очікуємо на включення законопроєкту до порядку денного пленарних засідань парламенту.
Альтернативні законопроєкти. На момент аналізу – відсутні.
Оцінка експерта. З урахуванням кроків, зроблених Україною в напрямку Заходу, допомоги, наданої нашій державі, цілком очікуваним є впровадження інститутів, характерних для розвинених країн світу.
Врегулювання механізму середньо- та довгострокових рахунків для фізичних дозволить позитивно вплинути одразу на декілька сфер суспільних відносин. Громадянам дасть можливість цивілізовано заощаджувати, заробляти на своїх заощадженнях, нівелювати інфляційні втрати, розвивати інвестиційні навички. Економіка зможе отримати певний пул інвестицій. Хоч на початку він буде не такий значний, проте матиме тенденцію до зростання, особливо якщо орієнтуватися на показники світового досвіду.
Але для досягнення таких високих завдань одного аналізованого законопроєкту недостатньо. Необхідні інші нормативні акти, які гарантуватимуть безпеку коштів громадян, як на рахунках в інвестиційних фірмах, так і у вигляді інвестицій до окремих підприємств.
Держава повинна забезпечити беззаперечний захист приватних інвестицій. Самі лише податкові пільги не змусять наших громадян витягти кошти з-під матраців. А громадянам слід пам'ятати, що кошти, які вони запланують до інвестування, мають бути повністю очищені з погляду податків.
Адже при внесенні їх на рахунки інвестиційними фірмами проводитимуться процедури фінансового моніторингу. І платникам варто потурбуватися про документальне підтвердження законного походження цих коштів і сплати з них усіх податків. Тому варто розглянути необхідність звернення до експертів із метою подання відповідних податкових декларацій, або навіть участь у спеціальному добровільному декларуванні (податковій амністії), яке триватиме до 1.03.2023.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
