Ласкаво просимо: які ризики приховує добровільне декларування доходів

Ласкаво просимо: які ризики приховує добровільне декларування доходів

І які можливості отримають громадяни завдяки податковій амністії

Ласкаво просимо: які ризики приховує добровільне декларування доходів
Фото: depositphotos

Днями Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5153 про декларування особистих доходів або податкову амністію. Раніше Mind пояснював, що саме пропонує президент у цьому документі, як це вплине надходження до бюджету і досвід яких країн в цій сфері може стати в нагоді Україні.

Сьогодні ж про ризики розкриття активів розповіла Mind керівниця напрямку податкового консалтингу та комплаєнсу юридичної компанії Legal House, адвокатка Галина Пилипенко,.

15 червня 2021 року проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» №5153 від 25 лютого 2021 року був прийнятий Верховною Радою у другому читанні та в цілому.

Саму кампанію з декларування пропонується проводити з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Суб'єкти декларування

Спеціальним добровільним декларуванням можуть скористатися:

  • фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи;
  • фізичні особи – нерезиденти, які були резидентами на момент набуття об'єктів декларування або на момент отримання доходів, за рахунок яких були набуті об'єкти декларування, та які відповідно до законодавства є або були платниками податків.

Відповідно до проєкту закону, підготовленого до другого читання, свої активи не зможуть задекларувати особи, які за будь-який період з 1 січня 2010 року до 1 січня 2021 року виконували в Україні публічні функції відповідно до п. 37 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

До таких осіб належать національні публічні діячі, починаючи від керівників державних підприємств із часткою держави понад 50%, та закінчуючи Президентом України. Недоступним декларування буде і для осіб, до яких з боку держави застосовані спеціальні санкції відповідно до Закону України «Про санкції». 

Таке положення видається дещо дискримінаційним, оскільки зазначені особи позбавлені можливості задекларувати активи, які були придбані за рахунок доходів, отриманих як до, так і після набуття такими особами статусу публічних, що погіршує їх становище порівняно з іншими платниками податків.

Особливості декларування

Декларуванню підлягають активи в Україні та/або закордоном, що належать суб’єктам декларування станом на дату подання декларації, придбані за рахунок доходів, які за будь-який податковий період до 01.01.2021 р. не були своєчасно задекларовані, та/або з яких не було сплачено податки (повністю або частково).

Повний перелік активів наведений, як в самому документі, так і неодноразово обговорювався у ЗМІ. Тому зверну увагу на ті, що мають певні нюанси декларування, зокрема, права грошової вимоги (в тому числі кошти, позичені третім особам за договорами позики, а також депозити). Тут варто зауважити, що договір позики, право вимоги за яким може бути задеклароване,  якщо він укладений між фізичними особами, має бути посвідчений нотаріально.

При цьому, згідно із законопроєктом, декларування того чи іншого активу не спричинить визнання факту виникнення права особи на такий актив.

Активи, які не можуть бути об'єктами декларування

Не можуть бути задекларовані активи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов'язаних із:

  • ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також ЄСВ;
  • порушеннями валютного законодавства;
  • порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині концентрації без отримання дозволу Антимонопольного комітету.

Крім того, не передбачено декларування активів декларанта, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених низкою статей КК України.

Також не можуть бути задекларовані активи декларанта, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, також передбачених певними статтями КК України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому ЦПК України. За логікою законодавця у цьому випадку, об'єктом декларування можуть бути активи декларанта, стосовно якого розпочато досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених вказаними статтями КК України;

Не підлягають декларуванню і кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі.

Тобто законодавець передбачив запобіжник для фактичної легалізації (підтвердження правомірності набуття) грошових коштів, джерело походження яких не може бути підтверджене.

Враховуючи, що в декларації не зазначається джерело походження активів, у особи, яка подала декларацію, зберігається ризик притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків, оскільки задекларовані нею активи не завжди можливо пов'язати із іншим конкретним активом (зокрема, готівковими грошовими коштами).

Для цілей декларування особа може розмістити готівкові валютні цінності на спеціальних рахунках в банках України. Але при цьому банк буде зобов’язаний вжити заходів щодо встановлення джерел походження цих активів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу. Розміщені таким чином кошти мають зберігатися на таких спеціальних рахунках і після подання одноразової декларації до закінчення заходів щодо встановлення джерел їх походження.

Законопроєкт, на жаль, не передбачає гарантій наступного витребування готівкових коштів, які розміщені на зазначеному спеціальному рахунку. З огляду на це можна спрогнозувати недостатньо активне використання наданої проєктом можливості.

Також не можна задекларувати активи декларанта, які знаходяться на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою–агресором, чи мають джерела походження з такої країни.

Активи, які можна не декларувати

Законопроєктом передбачені активи, які навіть при неподанні фізичною особою одноразової (спеціальної) добровільної декларації будуть вважатися такими, з яких повністю сплачені податки і збори, а податкова перевірка щодо джерел їх набуття не проводиться. Серед них:

  • нерухоме майно на території України, яке на дату завершення періоду спеціального добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (в тому числі спільної), що підтверджується даними державних реєстрів, а саме:
  • квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва, підтверджені відповідними документами;
  • житловий будинок/житлові будинки (в тому числі – незавершеного будівництва), загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
  • об'єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будівлі некомерційного призначення (в тому числі – незавершені будівництвом) загальною площею, що не перевищує 60 кв. м;
  • земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України;
  • один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування;
  • інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн. станом на дату завершення періоду одноразового декларування.

Сплата збору з одноразового декларування

Подаючи декларацію, особа зазначає характеристики своїх активів, про які йшлося вище, а також самостійно визначає їх вартість у національній валюті, що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. База для нарахування збору може, залежно від об’єкта, визначатися як: грошова вартість об’єкта, номінальна вартість активу, витрати декларанта на набуття об’єкта декларування, вартість за результатами оцінки, вартість придбання тощо.  

Вартість активів, які знаходяться за кордоном, а також вартість валютних цінностей та прав грошової вимоги повинна бути підтверджена документально. Підтверджуючі документи подаються разом з декларацією.

Сума збору визначається шляхом застосування до бази нарахування відповідних ставок:

  • 5% (6% із сплатою трьома рівними частинами щорічно) для валютних цінностей на рахунках у банках України та щодо права грошової вимоги до резидентів, нерухомого та рухомого майна, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;
  • 9% (11,5% із сплатою трьома рівними частинами щорічно) для валютних цінностей в іноземних банках та щодо права грошової вимоги до нерезидентів, та майна, що знаходиться за межами України.
  • Тимчасово до 1 березня 2022 року ставка для вказаних активів становитиме 7% (9,5% для сплати трьома рівними частинами щорічно);
  • 2,5% (3% із сплатою трьома рівними частинами щорічно) щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року до подання одноразової декларації.

Збір одноразового (спеціального) добровільного декларування має бути сплачений протягом 30 календарних днів з дати подання декларації (а при обранні альтернативних ставок – також до 1 листопада 2023 року та до 1 листопада 2024 року. Якщо збір своєчасно не сплачений, або сплачений не в повному обсязі, спеціальна декларація платника податків вважається неподаною і на нього не поширюються передбачені реформою гарантії та звільнення від відповідальності.

Наслідки подання декларації – звільнення від відповідальності

Сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, від обов'язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом набуття активів, зазначених таким декларантом спеціальній декларації.

Новим законом визначено, що задекларовані активи фізичної особи, сплачений збір, сама декларація не можуть бути використані як підстава для відкриття кримінального провадження або повідомлення про адміністративне правопорушення, що передбачені вказаними вище статтями, або як доказ визнання декларантом факту вчинення ним зазначених правопорушень чи визнання ним вини у їх вчиненні.

Гарантії, передбачені податковою амністією, не поширюються на активи, що були здобуті внаслідок вчинення інших кримінальних правопорушень, крім тих, що передбачені ст. 212 та ст. 212-1 КК України (в частині сплати податків та зборів фізичною особою та ФОП), ст. 366 (в частині звітності та первинних документів), ст. 367 (в частині порушення податкового, митного, валютного законодавства) КК України.

Завдяки процедурі одноразового декларування, запропонованій президентським законопроєктом, фізична особа має можливість звільнитися від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства за недекларування певних доходів, що стали джерелами придбання задекларованих активів, та несплату податків з таких доходів. Натомість, платникам податків надана можливість добровільно сплатити з вартості придбаних на вказані доходи активів спеціальний збір за ставками, що є у деяких випадках меншими від ставок ПДФО.

Але під час подання декларації, особа повинна має бути точно впевненою, що нею не було допущено порушень, пов'язаних саме з набуттям певних доходів, а лише ті, що пов'язані з їх декларуванням. Крім того, на момент подання декларації особа має заручитися наявністю документів, які підтверджують джерела походження власних активів. Це пов'язано з тим, що контролюючі органи все ж таки наділені правом проводити перевірки спеціальних декларацій, в тому числі, витребувати підтвердження зазначених у них відомостей.

Як висновок, наголосимо, що законопроєкт має низку як прихованих, так і очевидних ризиків, при цьому, можливість бути звільненим від відповідальності у певних випадках є доволі сумнівною перевагою, враховуючи всі фактори у взаємному зв'язку.

Тому необхідно ухвалювати рішення щодо використання податкової амністії виважено та лише за умов наявності підтверджуючих документів та бездоганної податкової історії.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті