Захворіло у світі
142,733,068
Померло у світі
3,043,955
Вилікувалось у світі
121,252,385
Захворіло в Україні
1,961,956
Померло в Україні
40,367
Вилікувалось в Україні
1,499,752
Податкова амністія: що підготував президент для платників податків

Податкова амністія: що підготував президент для платників податків

або Що пропонує декларувати голова держави громадянам

Этот материал также доступен на русском
Податкова амністія: що підготував президент для платників податків

Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді низку пов'язаних законопроєктів (5153, 5154, 5155, 5156) щодо декларування доходів громадян. Що передбачають ці документи, і чого очікувати платникам податків в разі їхнього прийняття, розповіла Mind Галина Пилипенко, адвокат, керівник напряму податкового консалтингу ЮК Legal House.

Не минуло й трьох горезвісних років, як обіцяні восени 2020 року президентом Зеленським законопроєкти про податкову реформу для фізичних осіб були подані до Верховної Ради.

Пакет змін складається з чотирьох законопроєктів про внесення змін до Податкового, Бюджетного, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом впровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів і сплати в бюджет одноразового збору.

Реформа передбачає проведення на державному рівні спеціальної кампанії з одноразового (спеціального) декларування активів фізичних осіб і сплаті ними відповідного збору з наданням державних гарантій щодо звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності за несплату податків і зборів з тих доходів, які стали джерелом походження згаданих активів.

Що декларуємо або не декларуємо?

У декларації необхідно буде вказати наявні активи:

  • гроші на рахунках в банках,
  • грошові внески в банки та кредитні спілки,
  • права грошової вимоги, у тому числі за договорами позики,
  • цінні папери,
  • банківські метали та ювілейні монети,
  • електронні гроші,
  • рухоме і нерухоме майно, включаючи об'єкти незавершеного будівництва,
  • частки в майні юридичних осіб,
  • майнові права, включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності.

Але при цьому, джерела походження таких активів вказувати не потрібно, і їхня перевірка не проводиться.

Декларантам слід бути уважними, оскільки вони будуть зобов'язані додати до декларації документи, що підтверджують вартість декларованих об'єктів, що знаходяться за кордоном, а також суми, що знаходяться на рахунках в банках України.

Примітно, що гроші і банківські метали в готівковій формі задекларувати таким чином взагалі не вийде. Це положення перешкоджає такому своєрідному явищу як безконтрольне декларування «примарних» надзвичайних сум, свідками чого ми всі стали після введення електронного декларування для чиновників в 2016 році.

Для того, щоб готівка потрапила в декларацію, їй слід бути на спеціальному банківському рахунку на дату подання декларації, а це може стати проблемою для декого, адже банки в рамках фінансового моніторингу не обмежені у витребуванні доказів походження коштів. Надія на те, що для спецрахунків будуть встановлені більш лояльні правила, насправді невелика. 

Права грошової вимоги за договорами позики між фізособами можуть бути задекларовані тільки за умови, що вони завірені нотаріально, а це значить, що до декларування слід ретельно підготуватися.

Законопроєктом передбачені об'єкти, які можна не декларувати зовсім, і при цьому буде вважатися, що з джерел їх походження податки сплачені в повному обсязі.

До таких «пільгових» активів пропонується віднести

  • квартиру не більше 120 кв. м, або житловий будинок до 240 кв. м;
  • нежитлові комерційні будівлі до 60 кв. м;
  • земельні ділянки в межах площ для приватизації;
  • один особистий транспортний засіб некомерційного використання об'ємом двигуна до 3 000 куб. см, або вартістю до 375 мінімальних зарплат станом на 1 січня 2021 р., або пасажиромісткістю до 10 осіб, 
  • інші активи, вартість яких на дату завершення періоду декларування становить сумарно не більше 400 000 грн.

Об'єктами декларування не можуть виступати активи, отримані внаслідок вчинення діяння, що має ознаки злочину, крім злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків і зборів, ЄСВ, порушень валютного та антиконкурентного законодавства.

Для кого підходить/не підходить ініціатива?

Спеціальну декларацію зможуть подати не тільки громадяни України. Така можливість буде надана як резидентам України на дату декларування, так і тим особам, які були резидентами України раніше, на дату придбання активів або отримання доходів, за рахунок яких такі активи були придбані, але з яких не були сплачені податки.

Право подати декларацію надано також і самозайнятим особам, до яких відносяться ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Особливістю пропонованої реформи є те, що спеціальна декларація може бути подана також і знеособлено –через уповноваженого представника в особі нотаріуса. Але така знеособленість умовна, оскільки нотаріус зобов'язаний повністю ідентифікувати свого клієнта, отримати від нього (і зберігати) власноручно підписаний оригінал декларації з усіма документами, а також надати інформацію про зміст такої декларації за запитом контролюючого органу.

Можливість розкрити свої активи «за пільговим тарифом» не отримають особи, які в період декларування бодай раз подавали або зобов'язані були подавати декларації за законодавством у сфері протидії корупції. Виняток становлять лише кандидати на зайняття посад, що передбачають подачу таких декларацій, які в результаті так і не були призначені чи обрані.

При цьому, ті особи, які не скористалися своїм правом задекларувати активи, будуть вважатися такими, які повідомили державі про відсутність у них активів (крім «пільгових»), придбаних за рахунок доходів, з яких не сплачено податки.

Задекларувати свої активи не зможуть особи, щодо яких уже розпочато досудове розслідування по ст.ст. 212, 212-1, 366, 367 КК України (в зв'язку з конкретними активами), а також за ст.ст. 209, 258-5, 306, 369, 369-2 ч.ч. 1, 2 ст. 368-3, ч.ч. 1,2 ст. 368-4 КК (незалежно від відношення до конкретного активу).

Скільки коштуватиме прозорість?

За результатами декларування сплачується збір за одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Зверніть увагу, що це – не звичний нам ПДФО. Законодавець тим самим фактично вводить додатковий окремий різновид податків і зборів.

Базою для нарахування збору є грошова вартість об'єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, або витрати на придбання об'єкта, або ж оціночна вартість, або ж самостійно визначена декларантом вартість (для деякого рухомого майна).

Збір буде визначатися наступними диференційованими ставками:

  • 5% з коштів, розміщених на рахунках в Україні, прав грошової вимоги до резидентів України, а також інших активів, що перебувають в Україні;
  • 9% з коштів, розміщених на рахунках за межами України, прав грошової вимоги до нерезидентів, а також інших активів (рухомого і нерухомого майна, майнових і корпоративних прав, фінансових інструментів, що знаходяться за кордоном);
  • 2,5% з номінальної вартості державних облігацій України з терміном оборотності більше 365 днів, без права дострокового погашення, придбаних декларантами з 01.01.2021 р. до 20.06 2022 р. до подачі спеціальної декларації.

Таким от нехитрим чином законодавець закликає бажаючих заощадити на податках (як мінімум, в 2 рази) вкласти свої кровні в український бюджет. У зв'язку з цим, було б цікаво побачити економічне обґрунтування очікуваних державою надходжень від такої ініціативи, і головне – можливості по закінченню термінів погашення по облігаціях повернути позики.

Збір сплачується протягом 10 календарних днів з дати подання декларації. Якщо збір не сплачено у строк повністю або частково, декларація вважається неподаною, а на декларанта не поширюються державні гарантії.

Що нам обіцяють натомість?

За умови виконання всієї процедури одноразового декларування, держава гарантує платникам податків:

  • Звільнення від зобов'язання нарахування та сплати податків з доходів, які стали джерелом придбання задекларованих активів.
  • Звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства у вигляді несплати податків з доходів-джерел придбання активів.
  • Нерозголошення державними органами інформації, зазначеної в декларації, крім випадків, прямо передбачених законом або рішенням суду.
  • Заборона на використання відомостей спеціальної декларації при проведенні розслідувань і/або перевірок щодо декларанта, в тому числі в якості доказів у кримінальних виробництвах, справах про адміністративні правопорушення, адміністративних справах, крім передбачених законом випадків.

Звучить, звичайно, обнадійливо, але вже дуже насторожують фрази а-ля «крім випадків, передбачених законом». Адже нічого не заважає такі випадки передбачити і пізніше. Крім того, законодавець «під шумок» посилює адміністративну відповідальність за порушення порядку подання декларації про доходи (з 144 грн. до 3400 грн.).

На прийняття рішення про декларування та підготовку до нього у суб'єктів залишиться не так вже й багато часу, оскільки термін проведення деклараційної кампанії обмежений: подати декларацію можна буде з 1.07.2021 року по 01.07.2022 року.

Ретельна підготовка має бути і державного апарату: починаючи з розробки і затвердження форми одноразової спеціальної декларації, цілого ряду підзаконних актів, і закінчуючи створенням нових алгоритмів адміністрування нового виду збору і обробки нових даних платників податків.

Представники Офісу Президента вважають, що прийняття реформених законопроєктів створить умови для подальшого розгортання в рамках Плану дій BEPS, розробленого ОЕСР, боротьби з розмиванням оподатковуваної бази і переміщенням прибутків за кордон. Крім того, на думку законодавців, зміни сприятимуть подальшій валютній лібералізації і залученню в економіку України додаткових ресурсів, а також підвищенню податкової культури громадян.

Самим же громадянам варто чітко усвідомити той факт, що прийняття законопроєктів про одноразове декларування покладе початок повній транспарентності (прозорості) їхнього «фінансового життя», адже створення такої своєрідної «точки відліку» складно пояснити чимось іншим, окрім відбудовоюфундаменту для подальшого контролю не тільки за доходами, але і витратами резидентів, що є загальносвітовою тенденцією.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті