Акціонерні товариства: як зміняться правила діяльності у 2023 році
Що передбачає новий закон
Протягом кількох років законодавець планував зміни в діяльності акціонерних товариств. Так, закон, що регулює діяльність компаній зазначеної форми власності, запрацює вже з 1 січня 2023 року. Проте відповідний законопроєкт був зареєстрований у Верховній Раді ще 2019 року, а його редакцію в першому читанні було ухвалено два роки тому. Остаточно документ було проголосовано тільки за два роки – у липні 2022 року. Які зміни в діяльності АТ очікують на їх власників і що зміниться для бізнесу з набранням чинності цього закону, розповіли Mind старша юристка Arzinger Яна Бабич та юрист компанії Микола Агарков.
Закон України «Про акціонерні товариства» № 2465-IX, який був ухвалений 27 липня 2022 року, набуває чинності з 1 січня 2023 року (окрім певних положень, які набудуть чинності з 1 січня 2024 року у зв'язку з необхідністю попередньої підготовки певних технічних рішень).
Основна мета ухвалення відповідного закону полягає в застосуванні кращих міжнародних стандартів і практик, зокрема, надання додаткових можливостей для ефективного ведення та захисту бізнесу, а отже, підвищення інвестиційної привабливості України.
Які ж основні новели закону?
Можливість вибору між однорівневою та дворівневою структурою корпоративного управління.
До ухвалення закону була передбачена можливість формування лише дворівневої структури з наглядовою радою і виконавчим органом, функції яких були чітко розмежовані. Окрім такого підходу, закон наразі дозволяє обрати однорівневу структуру, відповідно до якої створюється рада директорів, яка складається як із виконавчих (реалізують функцію виконавчого органу), так і невиконавчих (реалізують функцію нагляду та контролю) членів.
Перевагами єдиного органу – ради директорів – є можливість більш оперативного ухвалення рішень, активніша взаємодія між різними функціями та простота адміністрування, тому для багатьох бізнесів перехід на таку структуру може вигідно вплинути на ефективність корпоративного управління.
З іншого боку, такий перехід не є обов'язковим, і компанії, які надають перевагу дворівневій моделі, матимуть змогу продовжити свою діяльність із наявними органами управління.
Підвищення рівня захисту прав міноритарних акціонерів
Якщо раніше для направлення вимоги щодо проведення загальних зборів, аудиторської перевірки чи ініціювання похідного позову було необхідно зібрати не менше 10% голосів акціонерів, то закон зменшує відповідне порогове значення до 5%.
Крім того, тепер похідний позов може подати не тільки акціонер, який самостійно володіє пороговою кількістю акцій, а й кілька акціонерів, які є власниками не менше 5% акцій кумулятивно. Отже, такі зміни дозволяють міноритарним акціонерам більш активно впливати на діяльність товариства.
Водночас підвищується ризик зловживання міноритарними акціонерами своїми правами. Тому рекомендуємо проаналізувати можливі запобіжні заходи (зокрема, обмеження в статуті, корпоративному договорі).
Нові можливості онлайн-голосування на загальних зборах учасників
Норми закону значно спрощують процес проведення загальних зборів. На додаток до наявної системи очного голосування, законом передбачається, що збори можуть бути змішаними (частина акціонерів присутня в місці проведенні зборів, а частина – голосує шляхом електронного заочного голосування), а також проведені за допомогою електронного голосування з використанням авторизованої електронної системи.
Крім того, модифікується система опитування – відповідно до змін, опитування відбувається як дистанційне заповнення бюлетенів через депозитарну систему.
Конкретизація обов'язків посадових осіб
Незважаючи на наявність певних положень щодо фідуціарних обов'язків посадових осіб (наприклад, обов'язок діяти добросовісно та розумно) у законодавстві до ухвалення закону, лише зараз відповідні обов'язки було конкретизовано (зокрема, через визначення поняття досягнення успішних результатів, конфлікту інтересів, незалежності, професійності тощо). Відповідна конкретизація важлива для ефективного притягнення до відповідальності посадових осіб.
Крім загальної концепції фідуціарних обов'язків, закон також запроваджує додаткові обов'язки посадових осіб, зокрема щодо контролю за чистими активами товариства.
Уточнення регулювання щодо корпоративних договорів
Закон чітко визначає, що сторонами корпоративного договору може бути саме товариство та треті особи, а також дозволяє застосовувати до таких договорів іноземне право. Раніше законодавство не містило відповідних заборон, але через нечіткість формулювань такий інструмент, як корпоративний договір, використовувався не дуже активно.
Серед інших змін закону є також зменшення мінімального статутного капіталу акціонерних товариств (200 мінімальних заробітних плат замість 1250), уточнення питання правових наслідків порушень погодження значних правочинів та правочинів із заінтересованістю.
Окремо слід відмітити, що закон вносить зміни до регулювання не лише акціонерних товариств, а й товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю.
Серед згаданих змін для ТОВ та ТДВ релевантні зміни щодо корпоративних договорів та захисту прав міноритарних учасників. Крім цього, важливою новелою, яка стосується ТОВ і ТДВ є можливість обліку часток у депозитарній системі, що може бути досить ефективним інструментом проти рейдерства.
Наразі ми рекомендуємо детально проаналізувати опції, надані новим законом (зокрема, чи потрібен перехід АТ на однорівневу структуру корпоративного управління, чи буде корисним облік часток ТОВ і ТДВ у системі НДУ тощо) та почати їхню імплементацію у відповідних документах (статуті, корпоративному договорі, внутрішніх положеннях).
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
