Фінансовий патріотизм: як уникнути масової втечі біженців з українських банків
І які тренди свідчать про інноваційність вітчизняного банкінгу
Кількість українських біженців у Європі вже майже сягнула позначки у 8 млн людей. Як свідчать дані ООН, загалом від 24 лютого з України до європейських країн виїхали понад 17 млн осіб, з яких наразі повернулося понад 9,1 млн. Така активна міграція не могла не позначитися на фінансовому житті України, зокрема – на специфіці користування банківськими картками.
Як писав Mind, з 1 січня 2022 року до 1 вересня 2022 року вітчизняні банки втратили понад 1,8 млн активних карток, тренд зростання можна побачити лише в ПриватБанку. Водночас із жовтня 2021-го до жовтня 2022 року кількість активних карток сукупно в українській банківській системі зросла на 2,4 млн штук.
Чому відбуваються такі коливання, які основні тренди ми побачимо на ринку платежів і пластикових карток у 2023 році та як українському банкінгу виграти конкуренцію в зарубіжних «колег по ринку», спеціально для Mind розповіла Світлана Чирва, віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні та Молдові.
Наскільки активно випускаються нові банківські картки в Україні?
Останнім часом спостерігаємо активну емісію нових карток. Її стимулює висхідний попит українців на банківські сервіси, а також державні програми.
Окрім цього, клієнтський досвід під час випуску карток значно поліпшився: він дедалі частіше не вимагає фізичної присутності заявника. Клієнт може швидко та іноді навіть дистанційно отримати фізичну картку, а цифрову – і поготів.
Мільйони українців, які виїхали через війну за кордон, активніше почали використовувати картки, особливо в електронній комерції. За даними системи VisaNet, за лютий – липень 2022 року, наприклад, поза Україною середня сума CNP-операцій (тобто операцій в e-com) – порівняно з лютим – зросла на 254%, але до липня вже знижувалася, хоча все ще трохи перевищувала довоєнні показники.
Виплати переселенцям також є стимулювальним чинником. Кампанія з виплат соціально незахищеним верствам населення «єПідтримка» зробила суттєвий внесок у популяризацію платіжних карток, зокрема й цифрових, та привчила людей до повсякденного користування ними.
Яких трендів на ринку платежів варто чекати в новому році?
У цьому сегменті поштовх зростанню можуть надати нові державні програми й субсидії населенню, які пов’язані, наприклад, із відновленням житла, сплати послуг за ЖКГ тощо. Важливо, що такі процеси диджитальні та доступні через портал і застосунок державних електронних послуг «Дія»
На нашу думку, тренди на українському ринку будуть сталими, але, як і вся економіка, суттєво залежатимуть від подальшого перебігу російсько-української війни.
Тенденції ми вбачаємо такі:
Подальше зростання кількості P2P-переказів як усередині країни, так і поза її межами (перекази членів сімей один одному, оплата за товари та послуги, благодійні збори тощо). За даними системи VisaNet, порівняно з лютим, в Україні денний обсяг P2P-операцій у травні збільшився на 146%, але з червня почав знижуватись. А поза межами України середня сума P2P-операцій порівняно з довоєнною базою зросла на більш ніж 1000%, а денні обсяги переказів, наприклад, у червні сягнули 1467%.
Уже зараз можна спостерігати постійне збільшення обсягу P2P-операцій просто за номером телефону отримувача – сервіс, який надають усе більше банків в Україні і який побудовано на платформі Visa Direct (це «бренд-агностик» рішення, що дозволяє власникам карток через свій банківський застосунок надсилати й отримувати гроші просто за номером телефону, до якого прив’язана картка, без використання номеру картки чи її фото). Зростає і кількість таких міжнародних переказів, що є характерно для цього часу.
Зростаючий запит від бізнесу та підприємців на безготівкові оплати. Це відбувається навіть попри те, що багато точок продажу та надання послуг опинилися на тимчасово окупованих територіях, і мережі POS-терміналів також завдано суттєвої шкоди.
Розповсюдження еквайрінгу для малого та середнього бізнесу через банківські застосунки на базі технології Tap to Phone від Visa, що вже пропонують Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк, а також «Київстар» з його рішенням STARKASA. Наприклад, безконтакті оплати приймають просто через андроїд-смартфон з NFC-чипом на виставках в «Українському домі» в Києві, у крамницях Полтави чи Ужгорода, у багатьох відділеннях «Нової Пошти». Дедалі більше підприємців розуміють перевагу цього рішення, оскільки навіть під час блекаутів при наявності мобільного зв’язку телефон тепер легко виконує функцію POS-терміналу на базі технології Tap to Phone by Visa.
Наприкінці грудня 2022 року ми спільно з фінтех-стартапом «Онлайн Каса» представили ринку інноваційне рішення, що дозволить підприємцям приймати безготівкові платежі та проводити облік товарів, касові операції та фіскалізацію безпосередньо в зручному телеграм-чатботі.
Подальший розвиток безконтактних оплат: як із використанням карток, так і за допомогою смартфонів та гаджетів. Окремо варто виділити зростання безконтактних оплат у громадському транспорті. Лише цьогоріч Visa під’єднала до цифрових розрахунків у комунальному транспорті Черкаси (червень) і Київ (жовтень). Рішення впровадили в 16 українських містах. Можливість безконтактної оплати стимулює і популяризує використання карток. Адже, за даними дослідження Visa Future of Urban Mobility Survey, 91% пасажирів чекає на можливість безконтактної оплати у транспорті та майже третина охарактеризувала такий варіант розрахунку за поїздку як головний мотиватор скористатися саме громадським транспортом. Як результат, на початку жовтня Visa зафіксувала досягнення показника в 1 млрд безконтактних транзакцій у громадському транспорті за 1 рік.
Подальший розвиток електронної комерції. Певну роль у зміцненні цієї тенденції відіграють українські «експортні» маркетплейси на зразок Made with bravery, які популяризують вітчизняні товари за кордоном та роблять свій внесок у відбудову України.
Як зупинити відтік мільйонів українців, що виїхали закордон, на обслуговування в іноземні банки?
У деяких ситуаціях запобігти переходу українських клієнтів на обслуговування до іноземних банків складно, адже при працевлаштуванні цього вимагатиме місцеве законодавство. Серед інших можливих причин – зручніші тарифи чи курси конвертації від банківських установ за кордоном, кредитні програми, надання соціальної підтримки тощо. Також на ці процеси впливатимуть регуляторна політика НБУ, яка може встановлювати ліміти на міжнародні операції тощо.
Втім, якщо йдеться про перекази членів родини, які заробляють гроші в Україні та пересилають їх за кордон для підтримки інших членів сім’ї, то українські банки мають усі шанси виграти боротьбу за цього клієнта.
І до, і під час війни банківський сектор України продемонстрував високий рівень надійності й довіри з боку населення. Його найкращі риси – це високий рівень цифрових послуг, клієнтоорієнтованості та зручності банківських застосунків, які безпрецедентно user-friendly і часто випереджають якість роботи та сервісів закордонних аналогів.
Також усі українські власники карток Visa, які були вимушені покинути домівки й опинилися за кордоном, або ті, які тимчасово були релоковані роботодавцями чи регулярно бувають у відрядженнях, змогли знову переконатися, що їхні картки приймаються та надійно працюють за кордоном. Ба більше, часто українці дивуються, коли бачать, наскільки динамічно в Україні розвинутий цифровий банківській сервіс і безконтакт порівняно із закордонними аналогами.
Як українським банкам надалі вигравати конкуренцію із закордонними фінустановами?
За умов збереження та розвитку своїх унікальних торгових пропозицій (диджитальність, адаптивність, надійність, постійне вдосконалення нових сервісів і дистанційного обслуговування) українські банківські установи зможуть виграти боротьбу з іноземними конкурентами. Цьому сприятиме подальша інкорпорація банківської системи до державних електронних сервісів («Дія»).
Ми бачимо, що банки також продовжують кредитувати малий та середній бізнес, зокрема через програму «5-7-9». Фінансові установи пропонують нові депозитні програми та шляхи збереження коштів. Деякі банки, як-от Ощадбанк, продовжують кредитувати купівлю житла. Тому впливатиме ціла сукупність факторів. І в першу чергу – тривалість російської агресії проти України, демографічна та економічна ситуація.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
