Карти на стіл: із січня 2022 року українські банки втратили понад 1,8 млн активних карток. Що тримає на плаву цей сегмент банківського бізнесу?

Кількість активних карток – тобто таких, за якими за попередній місяць була зроблена хоча б одна транзакція, – один із найважливіших показників банківського бізнесу. Із жовтня 2021-го по жовтень 2022 року кількість активних карток сукупно в українській банківській системі зросла на 2,4 млн штук. Лідерами зростання були ПриватБанк, monobank (УніверсалБанк), також значна кількість нових карток додалися в А-Банку, Укргазбанку, банку «Восток» тощо.

Проте, якщо подивитися на карткову статистику з 1 січня 2022 року по 1 вересня 2022 року, то українські банки, зокрема найбільші, втратили понад 1,8 млн активних карток. Тренд зростання можна побачити лише в ПриватБанку.

Скорочення карток ще більше прискорює падіння сервісної складової доходів банків, а також демонструє відтік клієнтів, повернути яких навіть у повоєнний час буде вже складно.

Mind проаналізував основні чинники, які вплинули на кількість банківських карток, і переконався: тенденція зумовлена не лише війною.

Скорочення кількості клієнтів банків через відтік українців за кордон. Це найочевидніший та найбільш глобальний чинник, що вплинув на картковий сегмент.  

Згідно з даними ООН, майже 7,8 млн українців були вимушені стати біженцями у країнах Європи, з них 4,8 млн отримали статус тимчасового захисту.

Вплив цього чинника рівномірний та всеохоплюючий – скорочення кількості карт відбувається майже за всіма банками. Проте є чіткий географічно-воєнний тренд. «Скорочення активних карток пов’язано зі зниженням активності за картками, відкритими на окупованих територіях», – повідомили Mind у пресслужбі Ощадбанку.

Щодо українців за кордоном, но по мірі затягування свого перебування, вони цілком логічно переходять на обслуговування у місцевих фінустановах.

«Відповідно до нашого аналізу, дедалі більше клієнтів за кордоном переходять на оплати картками іноземних банків, адже саме туди надходять соціальні виплати, а також зарплати, коли українці працевлаштовуються в країнах Європи тощо. І їхні українські картки набувають статусу неактивних», – кажуть у пресслужбі Sense Bank (раніше – Альфа-Банк).

Винятком із загальної ситуації є окремі державні банки, що масово обслуговують військовослужбовців. «Виплати грошового утримання військовослужбовцям у 2022 році зросли у кілька разів, тому цей сегмент має вибухові темпи розвитку», – додають у Sense Bank. Це частково пояснює, чому зростання в період з січня по вересень є лише у ПриватБанку – через нього проходять найбільші обсяги виплат військовим.

Ефект високої бази. Велику роль у зростанні кількості «пластику» (який включає в себе віртуальні картки, NFC тощо) відіграла державна програма «єПідтримка». За нею люди, що мали щеплення проти COVID-19, могли відкрити для себе спеціальну картку та отримати 1000 грн допомоги. Згідно з повідомленнями Міністерства економіки, від самого початку у програмі брали участь шість банків: monobank, Альфа-банк, А-Банк, ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк. Через те, що використання вже наявного рахунку в банку було не передбачено, в системі з’явилася велика кількість абсолютно нових активних карток.

Основне зростання кількості карток припало на другу половину 2021 року, коли банки готувалися до запуску «єПідтримки».

Топ-15 банків за кількістю активних карток з серпня по грудень 2021 року

		активні картки на 1.12.21	активні картки на 1.8.21	різниця
	Всього	43 809 555	41 675 162	2 134 393
1	ПриватБанк	23 541 383	22 877 464	663 919
2	Ощадбанк	6 174 710	6 002 711	171 999
3	Універсал Банк	4 964 197	4 156 915	807 282
4	Райффайзен Банк	2 274 953	2134 308	140 645
5	ПУМБ	1 231 658	1 173 630	58 028
6	Альфа-банк	1 094 601	1 001 446	93 155
7	Укрсиббанк	1 083 688	1 063 832	19 856
8	Укргазбанк	497 398	464 223	33 175
9	А – БАНК	645 743	576 525	69 218
10	ОТП банк	463 135	439 086	24 049
11	Укрексімбанк	206 507	214 117	-7 610
12	«Південний»	198 049	198 209	-160
13	ТАСкомбанк	171 910	127 002	44 908
14	КРЕДІ АГРІКОЛЬ	194 849	187 728	7 121
15	«Восток»	231 758	214 046	17 712

У 2022 році цей чинник мав помірний вплив, оскільки люди, які мали право на підтримку, вже володіли необхідною карткою. А знявши гроші, як правило, нею не користувались. Дещо пожвавило користування цими картками надання фінансової допомоги від держави внутрішньо переміщеним особам: нарахування для ВПО провадилися на ту ж «єПідтримку», прив’язану до застосунку «ДіЯ».

Підвищення вимог до клієнтів. У Sense Bank називають ще одну причину скорочення кількості активних карток: посилення вимог до клієнтів при оформленні кредитів. Відповідно, скоротилася і кількість активних кредитних карток. Як раніше писав Mind, більшість кредитних програм працюють переважно через державні проєкти та короткострокові позики для фізосіб, щодо яких банки впевнені у їхній платоспроможності.

Політика банків щодо пролонгації «придатності» карток. Усі без винятку банки на початку війни ухвалили рішення про автоматичне продовження терміну дії карток. «Це дозволило фізичним особам продовжити використовувати їх і далі. Але при цьому не всі онлайн-операції з таких карток доступні, що, ймовірно, спонукало людей оформлювати нові картки», – припускає голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

«Валютний туризм», який був дуже активним навесні цього року. Так звані валютні туристи, які заробляли на різниці курсів у прикордонних регіонах, відкривали багато карток у різних банках. І якийсь час цей тренд був дуже масштабним. 

Міграція клієнтів з небанківських сервісів. Альтернативні банківським платіжні сервіси багато років боролися за громадян, які з різних причин не користувалися банківськими мобільними та віддаленими сервісами або просто шукали для себе «план Б». Йшлося про декілька мільйонів громадян – пенсіонерів, жителів сіл, людей, що звикли до «кнопкових» мобільних телефонів, тощо. Проте у 2022 році банки все відіграли назад.

Частина з цих людей через війну були вимушені мігрувати у інші регіони України або за кордон. Вони почали все ж таки звертатися до банків та відкривати там рахунки. «Через війну та міграцію велика кількість людей понесли кошти у банки та відкрили собі картки, щоб постійно мати доступ до грошей. Бо переїжджати під час війни з готівкою небезпечно», – пояснює фінансовий аналітик Василь Невмержицький, додаючи, що така клієнтська поведінка зрештою дала приріст кількості активних карток.

Небанківським сервісам, у свою чергу, довелося відмовитися від низки амбітних планів. Наприклад, телеком-гігант «Київстар» у 2022 році призупинив програму «Смарт-Гроші». «Компанія вирішила припинити її розвиток у зв’язку із зміною стратегії. Будучи лідером телеком-галузі та маючи велику відповідальність перед громадянами, компанія вважає за необхідне направити всі ресурси на відновлення зруйнованої внаслідок повномасштабної війни інфраструктури, а також на продовження диджиталізації країни через розвиток 4G», – кажуть у пресслужбі «Київстар».

Активніша цифровізація процесу оформлення карток. «Зараз відкрити рахунок та випустити віртуальну карту до нього в режимі онлайн можна щонайменше у десяти українських банках. З одного боку, це свобода, з іншого – конкуренція. Отже, у фізосіб з'явився простий, ніяк не обмежений географічно вибір між кількома тарифними пропозиціями, відсотками по залишках тощо», – зазначає Іван Світек.

Усе разом призвело до зростання кількості активних карток за рік із жовтня 2021-го по жовтень 2022 року та пом’якшило падіння ринку з початком війни. 

Топ-15 банків за кількістю активних карток, жовтень-2021 до жовтня-2022

Назва банку	Кількість (штук, одиниць)
	електронних платіжних засобів, термін дії яких не закінчився (в обігу)	активні картки на 1.10.22	активні картки на 1.10.21			банківських пристроїв само-обслуговування			платіжних терміналів					Кількість пунктів продажу товарів/наданих послуг, одиниць
				різниця	загальна	банкоматів	з них, депозитних банкоматів	ПТКС	загальна	торговельних	із них безконтактних	банківських	із них безконтактних
1	2	3			4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Всього	108779635	45185474	42807034	2378440	28355	15420	2543	12935	355314	346218	334928	9096	4489	305227
ПриватБанк	47533024	25664560	23305753	2358807	16712	6621	1207	10091	213701	212127	201625	1574	1382	185955
Ощадбанк	16605342	5994740	6056042	-61302	5161	2700	57	2461	71960	69261	69261	2699	716	47101
Універсал банк	13774444	5719372	4552098	1167274	21	21	15		39	3	3	36	36	6118
Райффайзен Банк	7115721	2060734	2215994	-155260	1742	1501	554	241	25761	25005	24914	756		19147
ПУМБ	4631307	862977	1193625	-330648	469	469	5		5518	5159	4792	359	359	7226
Альфа-Банк	3462506	791439	1049423	-257984	491	491	213		9887	9669	9667	218	218	10022
А – БАНК	3435158	740281	618938	121343					1578	1376	1376	202		3828
ТАСкомбанк	2360617	132915	150831	-17916	106	106	71		1446	1359	1359	87		3215
Укрсиббанк	2144577	932912	1070136	-137224	678	676	113	2	6140	5424	5424	716	716	6442
Укргазбанк	1986926	547900	476573	71327	675	675	43		1497	1106	1106	391	391	342
ОТП банк	1530735	358710	452464	-93754	146	146	129		146	1	1	145		7
«Восток»	598650	239540	225675	13865	69	69	1		4764	4661	4661	103	103	4746
«Укрексімбанк»	453989	171885	208831	-36946	341	341	27		1282	1171	1046	111	13	1047
Кредобанк	439181	146649	147544	-895	326	240		86	162	24		138		4
«Південний»	394870	149093	197989	-48896	130	109		21	2364	2244	2124	120	119	2081
Креді Агріколь	384871	167126	191174	-24048	268	268	40		161			161	161	19

За рахунок чого не «просіла» карткова статистика ПриватБанку? Як уже зазначалося, ПриватБанк став єдиним банком, який у період активної фази війни зберіг позитивну динаміку кількості активних карток.

«З початку року станом на 1.11.2022 кількість емітованих банком карток збільшилася на понад 930 000, а кількість нових клієнтів – на 613 000. Причини збільшення кількості клієнтів – довіра до банку, стабільна робота банку та всіх його систем і сервісів, робота мережі банку та швидке відновлення мережі на деокупованих територіях», – каже Олег Серга, заступник керівника напрямку зовнішніх та внутрішніх  комунікацій ПриватБанку.

У «Приваті» заперечують вплив державних програм на зростання кількості карток*. «Наприклад, банк як оператор із виплати допомоги за міжнародними програмами виплачує кошти на картки будь-якого банку, вказані клієнтами у заявці на допомогу», – уточнює Олег Серга.

За його словами, банк переніс усі процеси та дані до хмарних сховищ за кордоном. «Це було зроблено у рекордні строки. Тому робота банку та його сервісів не залежить від ситуації з енергопостачанням, можливої фізичної вразливості обладнання чи хакерських атак. Ми активно підтримуємо безконтактні платежі, стимулюємо торговців, розширюємо мережу терміналів, пропонуємо технологічні рішення, які працюють навіть без світла. Як тільки буде наша Перемога – нам є, що цікавого запропонувати клієнтам», – розповідає Олег Серга.

«Більшість державних програм допомоги українцям побудовані на базі картки «єПідтримка». І якихось значних бюрократичних обмежень для банку, щоби розпочати її випуск, я не бачу. Є технічні складнощі, якщо банк хоче налаштувати процес дистанційного оформлення, але їх можна подолати. Наприклад, ми почали випускати такі карти восени», – каже Іван Світек.

Чого чекати наступного року? Конкуренція за клієнта зростатиме, а отже з’являтимуться нові послуги та  покращуватиметься якість уже існуючих. «Наприклад, я очікую, що більшість банків поверне відсотки на залишок за картами – статистика структури портфелів банків показує, що це потрібно клієнтам», – розповідає Іван Світек. За його прогнозами, активізується карткове кредитування, ймовірно, банки будуть активнішими в частині програм кешбек.

У Sense Bank вважають, що 2023 року збережеться тренд збільшення кількості цифрових карток, які використовують українці, – тобто таких, під які не потрібен фізичний «пластик». «Так, уже зараз 95% карток оформлюються через Sense SuperApp. Сам процес забирає лише декілька хвилин завдяки віддаленій ідентифікації. Крім того, ми очікуємо зростання обсягів онлайн-платежів. Це стосується як і безпосередньо покупок в інтернеті, так і оплат за надані послуги», – кажуть у Sense Bank.

Ключовим трендом буде подальший перехід в онлайн. В очах приватних клієнтів процедура відкриття рахунку у відділенні все частіше виглядає анахронізмом. «Будь-який банк, який має намір працювати в роздрібному сегменті, змушений буде тягнутися до цього мінімального стандарту», – вважає Іван Світек.

Ще однією тенденцією, на думку Михайла Коміссарука, голови наглядової ради банку «Фамільний», 2023 року стане консолідація роздрібного ринку. «Буде загальне зростання та перетікання у приватний сектор», – резюмує він, наголошуючи, що повноцінно цей тренд зможе оформитися вже у повоєнний період.