Форс-мажор під час війни: як застосовується при невиконанні міжнародних контрактів

Після російського вторгнення в Україну посилання на форс-мажор стали «червоною стрічкою» звучати у більшості перемовин щодо невиконання контрактів. І дійсно, обставин непереборної сили такого масштабу Україна ще не знала. Тож як застосовується форс-мажор і як суди дивляться на цю процедуру, зокрема щодо міжнародних контрактів, розповів Mind співкеруючий партнер юридичної компанії «АРМАДА», адвокат Ілля Шевченко. 

Тимчасова окупація, руйнування виробничих потужностей, блокада портів, загальна економічна криза, мобілізація, обмеження виїзду за кордон – ці та багато інших факторів унеможливили або принаймні суттєво ускладнили виконання багатьох укладених до війни контрактів.

Звільнення від відповідальності за порушення контракту внаслідок випадку або непереборної сили

Національне законодавство, зокрема, Господарський та Цивільний кодекси України, не містять визначення «форс-мажору». Це поняття було запозичено нами з правових систем західних країн, де воно з’явилось ще на початку ХІХ сторіччя.

Перше визначення форс-мажору наводилось у Французькому Кодексі Наполеона 1804 року.

Утім, і в нашому праві поняття форс-мажору є традиційним, усталеним (хоч і не рідним) терміном.

Наш Цивільний кодекс (стаття 617) звільняє порушника від відповідальності за порушення, якщо воно сталось через непереборну силу або непередбачуваний випадок. 

Однак, незважаючи на давню й усталену практику застосування форс-мажору, це поняття й досі не є прозорим для більшості українців.

Читати також: Бізнес для бізнесу: що передбачає форс-мажор під час війни

Війна – це «абсолютний» форс-мажор. Так чи ні?

Ще одна розповсюджена хибна думка – війна в Україні є форс-мажором для всіх українських підприємств, тож відповідальності за порушення зобов’язань під час війни не буде.

Одразу ремарка: зрозуміло, що тим чи іншим чином війна вплинула на всіх українців та на всі бізнеси. Однак загальна економічна криза, відсутність коштів, подорожчання палива й інші негативні чинники не будуть визнані форс-мажором.

Обставини непереборної сили – це те, що повністю унеможливлює виконання договору, а не робить його складнішим чи дорожчим. У разі якщо, наприклад, внаслідок подорожчання сировини або логістики ви можете виготовити й поставити замовлений товар, але цей контракт стане для вас збитковим, форс-мажору немає. У цьому випадку радимо вести перемовини з контрагентом щодо зміни умов договору через обґрунтування істотної зміни обставин (стаття 652 ЦК України).

Підсумуємо:

• договір виконати можна, але тепер це економічно невигідно – це не форс-мажор;
• неможливий один шлях доставки товару (блокада портів), але є інші – це не форс-мажор;
• в Україні закінчилась сировина для виготовлення замовленого товару, і тепер її можна придбати тільки за кордоном «втридорога» – це не форс-мажор. І так далі.

Звичайно, кожен випадок треба розглядати індивідуально (суди так і роблять). Наприклад, блокада Одеського порту може бути визнана форс-мажором, якщо в договорі чітко прописаний порядок доставки – виключно морське перевезення до Одеського порту.

Читати також: Договір дорожчий за гроші: що робити, якщо не вдається погасити бізнес-кредит

А що з міжнародними контрактами?

Тут ще цікавіше. Адже в разі невиконання зобов’язання за міжнародним договором можна понести відповідальність не тільки перед своїм контрагентом, а й перед податківцями. 

Якщо порушено граничні строки розрахунків при експорті або імпорті (365 чи 180 днів в залежності від дати здійснення операції), пеня буде складати 0,3% на день.

Однією з підстав зупинення валютного контролю, як і зупинення нарахування пені за невиконання зобов’язання, є той самий форс-мажор. Але як він діє при міжнародних договорах, які здебільшого регулюються не національним законодавством?

Ці акти передбачають звільнення сторони договору від відповідальності, якщо вона доведе:

• порушення умов контракту відбулось через перешкоду, яку порушник не міг контролювати;
• під час укладення договору порушник не міг прийняти до уваги цю перешкоду;
• цю перешкоду не можна було подолати або оминути.

Досить схоже з нашим законодавством, чи не так? А втім, у різних країнах є відповідні нюанси законодавства, які варто враховувати. Розглянемо на прикладі англійського права.

Чому саме англійського? Тому що воно є найбільш часто вживаним при укладенні міжнародних контрактів. І не дарма. Воно є значно стабільнішим, а, отже, встановлює чіткі «правила гри» для бізнесу.

Для прикладу – один з найважливіших актів цивільного законодавства Англії, закон «Про купівлю-продаж товарів» (The Sale of Goods Act) було прийнято в 1893 році. А нову редакцію цього закону (на базі старого) було прийнято тільки в 1979 році. Для порівняння: Цивільний кодекс України тільки в 2020-му зазнавав змін (щоправда, не надто значних) 14 разів.

Англійське законодавство не містить окремої законодавчої бази щодо форс-мажору. Посилатись на форс-мажор в цьому праві можна тільки в тому випадку, якщо перелік форс-мажорних обставин та наслідки їх настання чітко зазначені в договорі.

Як правило, у стандартних формах міжнародних контрактів (наприклад, у контрактах GAFTA або FOSFA) ці обставини в тій чи іншій формі прописані.

А що ж робити, якщо в договорі форс-мажор не передбачено?

Наслідки дії непередбачуваних обставин при виконанні договору в англійців знайшло своє відображення у правовій доктрині «фрустрації договору», яка зародилась ще у 1863 році. 

Наразі можна виділити три великі категорії в межах фрустрації договору:

• Impossibility – контракт виконати неможливо;
• Illegality – виконання контракту стало незаконним;
• Frustration of purpose – через непередбачувану подію зникла мета виконання контракту.

Неможливість виконання контракту може мати місце при знищенні речі, яка є предметом договору або має велике значення для його виконання. Наприклад, якщо внаслідок російського ракетного обстрілу було знищено виробничий цех з усім обладнанням, згідно з англійським правом, ви матимете змогу розірвати контракт через неможливість його виконання без штрафних санкцій.

Окремим підвидом неможливості виконання контракту є категорія unavailability – недоступності речі, що необхідна для виконання умов договору. Це може бути застосовано українськими підприємствами, майно яких наразі залишилось на тимчасово окупованій території. Воно, це майно, існує, і воно ціле, але використати його сторона контракту не може протягом невизначеного терміну. Це є підставою для розірвання договору без штрафів через неможливість його виконання з підстав недоступності активів підприємства.

Незаконність виконання контракту, як підстава фрустрації договору, може бути застосована в разі прийняття законодавчих змін після укладення угоди. Наприклад, 8 березня 2022 року уряд України заборонив експорт жита та мінеральних добрив. Ця заборона була знята тільки наприкінці липня.

Тож укладений на початку березня експортний контракт на поставку жита до, скажімо, Туреччини, став неможливим, адже його виконання порушило б норми українського законодавства. Тож це може бути підставою для розірвання контракту без санкцій.

Третя підстава, зникнення мети укладення договору, досить нечасто застосовується англійськими судами. Судді Сполученого королівства, як правило, надають пріоритет стабільності господарських відносин та визначеності правозастосування.

Однак у зв’язку з війною ця концепція також може знайти застосування у спорах за участю українських підприємств. Наприклад, аграрне підприємство, розташоване на Херсонщині, замовило собі партію добрив для весняної посівної кампанії, з доставкою до Одеси (маючи на увазі морське перевезення через Одеський порт).

Однак через збройну агресію росії поля, що знаходились у користуванні підприємства, знаходяться на тимчасово окупованій території, до того ж частково заміновані.

Постачальник добрив може поставити товар до Одеси залізничним транспортом, тож форс-мажору, в українському його розумінні, немає. Однак мета укладення договору «знищена», так як покупець не має доступу до земель, які мав обробляти. За таких обставин покупець, на мою думку, може посилатись на «знищення» мети договору та вимагати розірвання договору без штрафних санкцій.

Тож підсумок, що є або не визнається форс-мажором:

• Війна зовсім не завжди є поважною причиною для невиконання зобов’язань.
• Доведення форс-мажорних обставин покладається на порушника умов контракту. Посилання на війну без додаткових аргументів та доказів не звільнить від штрафів.
• Застосування форс-мажору може бути обмежено договором. Важливо дотримуватись порядку застосування, який передбачено в контракті.
• За англійським правом перелік форс-мажорних обставин та порядок їх застосування має бути прописаний в договорі. Якщо не прописано – посилання на форс-мажор не допоможе.
• Доктрина фрустрації договору в англійському праві має дещо спільне з поняттями форс-мажору та істотної зміни обставин в Україні, але має й суттєві відмінності.

Відтак, якщо маєте проблемні угоди, застосовним правом в яких зазначено право Великобританії, США, Канади або Австралії, радимо додатково проконсультуватись з юристами щодо можливості застосування в них форс-мажору.