Договір дорожчий за гроші: що робити, якщо не вдається погасити бізнес-кредит

Договір дорожчий за гроші: що робити, якщо не вдається погасити бізнес-кредит

І чому банки зацікавлені у реструктуризації боргів

Этот материал также доступен на русском языке
Договір дорожчий за гроші: що робити, якщо не вдається погасити бізнес-кредит
Фото: depositphotos.com

На початку травня Mind писав про те, що чим сильніше затягуються бойові дії в Україні, тим більше складнощів бізнес відчуває з погашенням банківських кредитів. Це, зокрема, підтверджує офіційна статистика Національного банку. За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) на 1 квітня збільшилася до 27,1% проти 26,6% на 1 березня. Оскільки Нацбанк публікує інформацію про проблемні кредити із запізненням приблизно півтора місяця, можна припустити, що у квітні рівень неплатежів за кредитними зобов'язаннями зріс ще більше. Наприклад, деякі експерти оцінюють, що у травні концентрація токсичних позик у портфелях банків перевищила 40%.

Але навіть якщо позичальник зазнає складнощів із погашенням заборгованості, це не вирок для його бізнесу. Завжди є можливість домовитися з банком, не доводячи до конфлікту та до судових розглядів. Як бути і на що розраховувати, вивчав Mind.

Граємо з відкритими картами

Найгірший шлях, який може вибрати позичальник, не спроможний вчасно повернути кредит, це ховатися від банку, ігноруючи його вимоги. «У майбутньому, маючи непогашені кредити, компанія фізично не зможе працювати, оскільки банк – не благодійна організація і він у будь-якому разі добиватиметься повернення заборгованості», – пояснює Андрій Волков, засновник та партнер групи компаній Investohills.

Будь-який банк має потужний важіль впливу у вигляді кредитного договору. Саме в ньому прописані не лише права, а й зобов'язання клієнта. Тому, незважаючи на військовий стан і на те, що багато компаній фізично не можуть продовжувати свою діяльність, у банку-кредитора, якщо зірвано графік погашення (мова, як правило, про прострочення чергового платежу більш ніж на 30 днів) усе одно залишається право звернутися до суду та запустити механізм примусового стягнення заставного майна.

Проте якщо позичальник погоджується на діалог, банку невигідно з ним сваритися. Насамперед тому, що корпоративні кредити (позики, які видані як компаніям, так і приватним підприємцям) складають левову частку в загальному обсязі всіх кредитів у банківській системі. За даними Національного банку, ця частка становить близько 95%. 

Відповідно, якщо кількість неплатників серед бізнесу стрімко зростатиме і банки не зможуть порозумітися з позичальниками, проблемні кредити згодом потраплять до категорії безнадійних.

Шанси на стягнення таких позик практично дорівнюють нулю. Тому що у компанії-боржника може вже й не бути ніякого майна, яке можна забрати, продати і погасити хоча б частину кредиту. Та й самої компанії вже може не існувати в природі. Отже, безнадійний кредит – це прямі збитки, які не потрібні жодному банку.

Маємо час на перепочинок

Тепер розберемося, які корективи вносить воєнний стан у погашення кредитної заборгованості.

По-перше, бойові дії є форс-мажором. Це ще 28 лютого підтвердила Торгово-промислова палата на своєму вебсайті, опублікувавши відповідний лист, у якому військова агресія російської федерації проти України класифікується як «обставини непереборної сили» або «форс-мажорні обставини». «Незважаючи на те, що форс-мажор не знімає з позичальника зобов'язання щодо погашення кредиту, він, проте, звільняє від відповідальності за непогашення», – пояснює Катерина Чечуліна, радник юридичної компанії CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.

По-друге, певні послаблення, пов'язані із кредитними зобов'язаннями, прописані у нормах закону №2120-IX від 15 березня 2022 року. У цьому документі йдеться про те, що в період дії в Україні військового та надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник, у разі прострочення за кредитним договором, відповідальності за таке прострочення не несе.

«Це звільнення від відповідальності, яка передбачена статтею 625 Цивільного кодексу (індекс інфляції за весь час прострочення та 3% простроченої суми. – Mind), та від обов'язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку – штрафи, пені», – коментує Ірина Смітюх, адвокат адвокатського об'єднання «Лещенко, Дорошенко та партнери».

Крім того, військовий стан не дає банкам будь-яких інших повноважень щодо перегляду умов за вже виданими кредитами, крім тих, що прописані в чинному кредитному договорі.

«Жодний законодавчий акт не дає банку права, поки діє військовий стан, вимагати достроково повернути кредит або підвищувати відсоткову ставку, порушуючи умови договору. Інакше позичальник може подати скаргу до НБУ, а у разі незаконного списання грошових коштів або нарахувань штрафних санкцій – одразу звернутися до суду», – запевняє Ірина Смітюх.

Беремо ініціативу в свої руки

Універсального алгоритму, як позичальнику домовлятися з банком, немає. Банки вивчають кожну заявку на реструктуризацію окремо з огляду на ситуацію в конкретній компанії. «Ми постійно спілкуємося з нашими клієнтами та готові запропонувати індивідуальне рішення там, де це необхідно», – каже Христос Бугіукліс, член правління «Піреус Банку».

Насамперед юристи радять проаналізувати пункти кредитного договору та з'ясувати, за яких обставин банк має право вимагати дострокове погашення, як нараховуються штрафні санкції, чи порушив взагалі позичальник умови договору і чи має можливість усунути ці порушення без наслідків.

На наступному етапі слід оцінити наявне майно, яке є заставою за кредитом, його стан та вартість (особливо якщо таке майно пошкоджено під час бойових дій). При цьому важливо врахувати: якщо позичальник має корпоративні гарантії іноземної компанії або банківські гарантії, а також відкриті депозити, саме вони першими підуть «під ніж» у рахунок покриття кредитних зобов'язань.

Крім цього, позичальнику бажано заздалегідь визначитися з тим, які варіанти пом'якшення кредитного навантаження для нього найбільш прийнятні. Наприклад, деякі компанії продовжують платити відсотки, але просять про відтермінування повернення тіла кредиту. Хтось взагалі був змушений заморозити (зупинити) діяльність, і йому доводиться домовлятися з банком про тимчасове відтермінування всіх платежів на 3–6 місяців.

Після цього можна звертатися до банку за реструктуризацією. Причому шанси отримати позитивну відповідь досить високі. «Реструктуризація є найбільш прийнятною і для позичальника, і для банку. Примусове стягнення – досить складний процес, що в умовах воєнного часу ще більш ускладнений. До того ж сума від продажу заставного майна може виявитися значно нижчою за вигоду банку від реструктуризації», – вважає Катерина Чечуліна.

Взагалі добре, якщо позичальник відразу ж матиме на руках готовий план погашення кредиту і чесно повідомить банку, що відбувається з його бізнесом. «Тобто треба приходити з конкретними фактами, цифрами, деталями, запропонувавши банку реалістичний сценарій реструктуризації та повернення боргів», – підсумовує Андрій Волков.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло