Дедоларизація: навіщо вона потрібна БРІКС та як вплине на Україну
Чи замінить долар юань
Глобалізаційна експансія, для якої було характерне домінування США та СРСР, як наймогутніших країн світу, за даними міжнародних експертів, на сьогодні вичерпала свій ресурс та потенціал всеосяжності. Протягом останніх років переважає думка про те, що світова економіка, політика, знання, капітали та культура набувають частіше рис, які є характерними для двополярного світу, що надає процесам глобалізації нових сенсів. Чому країни БРІКС (BRICS) прагнуть позбутись долара та як це вплине на Україну, розповів Mind директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
Створення глобально універсальної системи економічних відносин не є реалістичними
Китай та США підтримують з року в рік не лише глобальне лідерство, демонструючи високі науково-технічні та економічні досягнення, а й створюють навколо себе осередок країн-партнерів. Зміцнення зв'язків між ними призведе, ймовірно, до створення нових союзів та альянсів. Наприклад, навколо США створене середовище країнами «великої сімки» G7 (США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Японія). Китай є лідером угрупування BRICS (Бразилія, росія, Індія, Китай, Південна Африка), яке через внутрішні конфлікти країн не має сильного інтеграційного та міжнародного впливу.
Зміцнення двополярності призведе до того, що на сьогодні створити глобальну універсальну систему економічних відносин не є можливим. Паралельно розвиватиметься ще один сценарій: оскільки поява нових альянсів лише набирає оберти, деякі нісхідні країни будуть робити спроби проявити свої амбіції, у тому числі і через те, що за залучення їх у власну орбіту «змагатимуться» країни-лідери.
Як результат через втілення цих намірів прискориться фрагментеграція геополітичного світу, що, своєю чергою, стане наступним етапом після глобалізації. Економіка країн не замикатиметься в рамках лише певного альянсу, а визначатиметься спроможністю націнститутів кожної країни адаптуватись до чинних правил та вимог. З цього виходить, що одна з характеристик фрагментеграції – посилення експансії наявних альянсів на нових кандидатів-країн.
Важливо розуміти, оскільки глобалізація набрала обертів під час домінування долара США, то з нею й асоціюється доларизація. Багато країн бажають зменшити залежність від долара або зовсім позбутись її. Це бажання більше продиктоване політичними рішеннями, а не економічними. Але, незалежно від наміру, цей процес «підживлює» фрагментацію.
Читати також: Хто і як «дружить» із росією: роль Китаю
Чому ж саме зараз посилилась увага до процесів дедоларизації?
Епідемія коронавірусу, війна в Україні посилили передкризові тенденції у багатьох країнах світу – інфляція, енергетичні дисбаланси, порушення ланцюгів створення доданої вартості.
Підвищення процентних ставок ЦБ, як антиінфляційний інструмент, у США, а потім і у багатьох розвинутих провідних країнах, спровокувало у висхідних країнах свої острахи: прискорення девальвації, імпорт інфляції, а потім – гальмування економічного розвитку, утікання капіталів, вимивання резервів та ін.
Як протидія та запобігання вартісних індикаторів, створюються дво- і багатосторонні валютні угоди (свопи), що також сприяє та підтримує фрагментеграцію. А також має свої недоліки: різні учасники угод часто мають різні цілі внутрішнього розвитку, що зводить нанівець результативність координації пропонованих заходів.
Про наслідки нинішнього етапу фрагментеграції
Якщо США та країни-партнери мають досить усталений союз та асоціюються з демократією, то Китай на сьогодні не має такого кола стратегічної підтримки. Зараз воно тільки формується. Кандидатами на вступ до БРІКС зараз є Аргентина, Іран та Алжир, які фактично створили платформу БРІКС+. Також про готовність вступити до цього угруповання заявили Індонезія, Мексика, Саудівська Аравія, Туреччина, Єгипет та ін. Процес розширення навіть отримав неофіційну назву БРІКСпансія (BRICSpansion).
Одна з основних причин прискорення БРІКСпансії – прагнення країн-членів та кандидатів витіснити американську валюту з чинної системи міжнародних розрахунків, торговельних потоків, що зростають (у тому числі взаємних), дорогих позичкових і боргових капіталів. Тобто однією з найвагоміших цілей БРІКСпансії є прискорення процесів дедоларизації. Оскільки лідером БРІКС, який є складовою фрагментеграції всесвітнього економічного простору, є Китай, то дедоларизація супроводжуватиметься юанізацією.
Це можна спостерігати через систему глобальної енергетичної безпеки, що суттєво спровокована війною в Україні. ЄС, через санкційну політику, як головний споживач російських нафти та газу, відмовився від російського імпорту.
Надлишок пропозиції, який призвів до різкого здешевлення ресурсів, прийняв Китай. Але це не забезпечує довгостроковий енергетичний попит висхідної економіки Китаю, тому що є ризик потрапити під вторинні санкції розвинутих країн.
Китай уже сьогодні в енергетичній сфері посилює співпрацю з країнами Перської затоки. Це довгострокові контракти на імпорт сирої нафти та скрапленого газу. Щодо експорту та технологічного співробітництва – розширення інвестування у видобуток, зберігання і транспортування нафти та газу.
Щоб забезпечити масштаби партнерства, що зростають, в енергетичній сфері необхідно буде впровадити нові ти швидкі фінансові інструменти, перш за все у валютній сфері, та мінімізувати доларове «посередництво», у тому числі через валютні свопи.
Відтак формується концепція нафтоюанів – створюються фінансові і розрахункові інструменти для обслуговування і забезпечення надзвичайно великих фінансових масивів у двосторонніх відносинах великих виокремлених країн.
Наприклад, Саудівська Аравія володіє найбільшими родовищами та запасами нафти, Китай – найбільший імпортер. Якщо співпраця цих країн відбуватиметься, як найбільшого експортера та імпортера, вони перейдуть на взаємовигідну систему розрахунків, що суттєво прискорить процес дедоларизації. А це призведе до розширення участі юаня у світовій торгівлі та інвестиціях, а з тим і посилення процесів юанізації.
Читати також: Хто і як «дружить» із росією (продовження)
Глобальне економічне зростання може уповільнитись
Країни G20 розділились «за інтересами» на три групи: розвинуті країни-лідери, «велика сімка» – Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія та Австралія; країни-члени БРІКС – Бразилія, росія, Індія, Китай, Південна Африка – і кандидати до вступу до БРІКС – Аргентина, Саудівська Аравія, Туреччина. А також Індонезія, Мексика, Південна Корея, які знаходяться поза членством у двох вказаних утвореннях. Для України цей поділ важливий з точки зору підтримки проти країни-агресора.
Якщо провідні висхідні країни «звільняться» від доларизації, то не лише послабшає долар, але й виникнуть сумніви щодо стабільності глобальної фінансової системи.
На сьогодні долар є не лише зрозумілим еквівалентом вартостей практично для всіх біржових товарів, але і своєрідною тихою гаванню, у якій інвестиції та капітали зберігаються у безпеці.
Ще одним ризиком для світової фінансової системи та економіки є те, що ослаблений долар знизить довіру міжнародних інвесторів до фінансових активів США (довгострокових бондів), а потім й до долара як основної резервної валюти.
Як наслідок, це вплине на потоки капіталів, посилить дисбаланси у світовій економіці, що суттєво уповільнить глобальне економічне зростання.
Що фрагментеграція і спроби витіснення долара означають для України?
Політично Україна не має права піддаватись різним маніпуляціям та оманливим вигодам. США – головний стратегічний партнер України, а долар – головний фінансовий інструмент підтримки.
Сьогодні Україна перебуває в особливому фінансовому «режимі». Фінансова допомога, яку нам надають країни та міжнародні інститути на спеціальних умовах, зумовлених російською агресією, пов’язана з доларом чи євро. Жодна з країн-партнерів не заявила про намір змінювати правила, практики та традиції.
Якщо у довгостроковій перспективі погіршиться економічна динаміка провідних країн, це миттєво матиме негативні наслідки для України – послаблення єдності та консолідованої позиції країн ЄС, зростання суперечностей між провідними розвинутими країнами, загальне зменшення політичної та фінансової допомоги для оборони та післявоєнної відбудови країни.
Оскільки бізнес та населення України є та довго залишатимуться орієнтованими на долар, витіснення долара сприйматиметься як несприятливий процес.
Однак, якщо такий процес почнеться, він не призведе до масованого «скидання» доларів, а тому й не вплине на макроекономічну стійкість чи купівельну спроможність долара в Україні.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
