Відбудова українських аеропортів: як покращити обслуговування та які інновації можна застосувати
На прикладі рішення для Варшавського аеропорту ім. Шопена
Українці мріють знову почати користуватися вітчизняними аеропортами. На жаль, за час війни дуже багато аеропортів було пошкоджено, а деякі навіть вщент зруйновано, що значно ускладнює повернення до звичайного ритму життя та роботи після перемоги. Відбудова інфраструктури – питання часу, а правильна та якісна відбудова – навичок та досвіду.
Аеропорт з точки зору енергетичних рішень – комплексна задача. Але якщо дивитися через призму впровадження інновацій, то лінії сортування багажу – це технічно найскладніша система та одна з найвідповідальніших з огляду на комфорт пасажирів. Адже якщо валізу було втрачено або загублено, то згадки про таку подорож залишаються не найприємніші.
Які інноваційні рішення у сортуванні та транспортуванні багажу можуть бути використані при відбудові інфраструктури аеропортів України, спеціально для Mind розповів Андрій Олійник, керівник сегменту комерційних будівель EATON Україна.
Система обробки багажу є однією з найважливіших для пасажирів. Саме на цьому аспекті сфокусувалися польські колеги під час переобладнання Варшавського аеропорту ім. Фредерика Шопена, який прагнув покращити обслуговування, підвищити комфорт і вдосконалити технічне обслуговування такої системи. Метою також було досягти високого рівня автоматизації, який дозволяє ефективніше обслуговувати пасажирів та краще управляти пропускною спроможністю терміналів.
З чого все починалося?
Аеропорт ставив за мету запровадити систему транспортування багажу, яка дозволила б ефективніше керувати його обробкою. В результаті було вирішено звернутися до компанії, яка спеціалізується на автоматизації систем транспортування, Izomet. Це один з лідерів ринку, який розробив і впровадив систему виявлення та транспортування багажу з продуктивністю обробки 1800 одиниць на годину (попередня забезпечувала 1500 одиниць за годину).
Нова система керування була побудована без заміни механічної частини. Цього вдалося досягти з використанням системи Eaton Rapid Link 4.0 і компонентів Eaton.
У чому особливості такого рішення?
Eaton Rapid Link 4.0 – це електронна система, призначена для аеропортів і логістичних центрів. Головною перевагою є просте управління, завдання параметрів та програмування. Зміна напрямку обертання системи транспортування багажу, захист від перевантаження і режим роботи задаються безпосередньо на пристрої й контролюються мікроперемикачами. У результаті використання Rapid Link 4.0 можна доволі легко побудувати розумну систему транспортування.
І звісно ж, «розумна» система дозволяє збирати великий обсяг даних. Їх правильний аналіз та використання дає змогу значно покращити роботи багажної системи. Це обладнання є досить енергоефективним, адже завдяки йому можна підвищувати пропускну здатність багажного термінала та заощаджувати електроенергію.
Така система максимально уніфікована і може ефективно боротися з технічними несправностями, які зазвичай доводиться виправляти в екстреному режимі. Відмова приводного обладнання, втрата керування через мережу, фізичне пошкодження – це найчастіші проблеми, які виникають при роботі багажної системи. І у той час, як персонал проводить усунення несправності, система може перебудувати шляхи транспортування багажу, аналізуючи поточні рівні завантаження. І до речі, саме такі проблеми є найчастішими причинами випадків, коли багаж губиться.
Як це працює на практиці?
Коли ви здаєте багаж, на нього чіпляють спеціальний штрихкод, який слугує вказівкою, куди його потрібно доставити. Далі починається дуже довга подорож валізи на стрічці конвеєра. Впродовж шляху вона опинятиметься на перехрестях чи інших розпуттях, де подальше спрямування визначається через сканування штрихкоду.
Далі вмикається система роликів, які обертаються у бік, куди потрібно направити багаж. Якщо хоча б одна ланка такої системи дає збій, то шлях багажу до місця завантаження зупиняється. А кожна хвилина простою системи збільшує ймовірність, що валіза залишиться в аеропорті й не буде завантажена на літак.
Системи керування конвеєрами та роликами на кшталт Rapid Link, є ідеальним рішенням, тому що час заміни несправного вузла займає 5–10 хвилин. Порівняно зі звичайними шафами керування, які використовувались в українських аеропортах, у яких швидкість заміни триває годинами, сучасні гарантують максимальну стійкість до несправностей.
Зазвичай, усі найскладніші системи аеропорту ззовні виглядають дуже просто. Наприклад, освітлення злітних смуг. А якщо придивитися детальніше, то складність та комплексність обладнання, яке діагностує, живить та захищає світильники, які самі по собі є витвором мистецтва з щільністю компонентів не менш ніж у смартфонах, дійсно вражає.
Такий самий вигляд має й система транспортування багажу. Ззовні – просто послідовність конвеєрів, а насправді – складна цифрова інфраструктура керування електродвигунами, яка передає у мережу більше даних, ніж про нас збирають соціальні мережі.
Яких результатів досягнуто?
Обслуговування пасажирів стало більш ефективним, підвищило їх комфорт, а також підтримує працівників технічної служби. Адже першим тепер не потрібно хвилюватися про багаж, який ризикує не прибути разом з ними до місця призначення, а другі завдяки системі візуалізації здатні швидко знаходити конкретну валізу чи пакунок, виявляти місця можливих зіткнень і помилок транспортування.
Інноваційні системи будуть вкрай потрібні для відновлених аеропортів України, тому що пасажиропотік у перші роки після війни буде надзвичайно великим. Багато іноземних фахівців та делегацій, міжнародний бізнес, який вже планує участь у відбудові країни, іноземні туристи, та українці, які зачекалися на відпочинок, заповнять аеропорти. Саме тому інноваційні системи керування обробкою багажу необхідні нашій державі.
Читайте також: Енергетична відбудова України: які високотехнологічні зарубіжні кейси можуть стати в пригоді
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
