Дефіцит будматеріалів: ринок потребує нових стимулів для розвитку
Гарантії для інвесторів, пільгові умови кредитування та інші можливості
Будівництва попри війну починають оживати. Так, тільки в Києві на кількох об'єктах забудовники поновили роботи. Крім того, забудовники анонсують плани щодо нових об'єктів. Проте на цьому ринку вже зараз наявні певні виклики, зокрема дефіцит вітчизняних будівельних матеріалів. При чому останній зумовлений не лише війною в Україні. Однак у повоєнний період будівництво стане одним із ключових факторів економічного зростання. Як можна підтримати ринок і чому це актуально вже зараз, розповів Mind власник Інвестиційно-будівельної компанії «Фенікс Груп» Назар Бенч.
Ринок відчуває дефіцит будівельних матеріалів
У 2021 році позитивна динаміка в основних сегментах ринку будівельних матеріалів сигналізувала, що ринок адаптувався до пандемії. Зважаючи на активне будівництво транспортної інфраструктури, попит на нові житлові площі, об'єкти комерційної нерухомості, відбувалося зростання галузі.
З початком повномасштабної війни будівництво зупинилося, скоротився й ринок будівельних матеріалів. Так, за підрахунками Держстату, обсяги будівництва 2022 року зменшилися на 65%. Сьогодні підприємства продовжують працювати в обмеженому режимі.
Крім зниженого попиту, серед основних причин, що обмежують сектор, – унеможливлення доступу до сировини, яка потрібна для виготовлення будівельних матеріалів, і руйнування виробничих потужностей, як у зонах бойових дій, так і в деокупованих областях. Зупинилися й підприємства, які перебувають на окупованих територіях.
Сьогодні ринок насамперед відчуває дефіцит арматури, теплоізоляційних матеріалів, сухих будівельних сумішей, газобетоннів блоків тощо. Також відзначається нестача матеріалів, імпорт яких відбувався з рф – віконного скла та хімічної продукції, яку використовують під час будівництва.
Дефіцит і девальвація національної валюти призвели до зростання цін у середньому на 60% у 2022 році. Крім того, на вартість вплинуло перенастроювання процесів виробництва та ланцюгів постачання через неможливість використовувати оптимізовані маршрути для транспортування. Своєю чергою, активне зростання цін буде характерним для ринку впродовж усього періоду воєнних дій.
Читайте також: Відновити будівництво під час війни: чотири головних виклики
Виробникам потрібні інвестори, а інвесторам – гарантії
До війни в секторі будівництва переважали позитивні тенденції. Останніми роками відбулося скорочення частки імпортних матеріалів на ринку. Процес розпочався в кризовому 2008 році з ростом курсу долара. За цей час на низці підприємств відбулася модернізація виробництва будівельних матеріалів, що зменшило вартість і сприяло підвищенню якості продукції.
Разом із тим ринок не використовував увесь потенціал, зокрема, що стосується виробництва будівельної продукції. Це пов’язано з несприятливою політикою і відсутністю стимулів для відкриття виробництв, оскільки у країні є необхідна сировинна база для виробництва цегли, скла, керамічної плитки тощо.
Проблема економічної та політичної нестабільності створювала перешкоди й для залучення іноземних вкладень у галузь.
Зокрема, йдеться про відсутність прозорих правил ведення бізнесу й наявність корупції. Лише нещодавно було ухвалено закон, у якому інвесторам обіцяли послабити податковий тиск на проєкти. З початком повномасштабного вторгнення проблема поглибилася – сьогодні бізнес потребує інших гарантій.
Український ринок будівельних матеріалів потребує нових стимулів для розвитку
Розвиток власного виробництва будівельної продукції є важливим завданням в умовах відбудови.
Того обсягу будівельних матеріалів, який виробляли до повномасштабного вторгнення, а сьогодні і поготів, – недостатньо для подолання наслідків руйнувань будівель й інфраструктури. Якщо зараз задовольнити точковий попит допомагають наявні (внутрішні чи імпортні) будівельні матеріали, то в активному процесі відбудови потрібен комплекс заходів для підтримки сектору.
Варіант наповнення ринку продукцією з-за кордону в короткостроковій перспективі заповнить ринок, вирішить проблему дефіциту певних категорій; у довгостроковій – призведе до ситуації, коли розвивати окремі виробництва будівельних матеріалів стане невигідно. Як наслідок, постане ризик втрати певних сегментів ринку.
Своєю чергою, нові вітчизняні підприємства можуть наповнити пропозицією український і зовнішній ринки, у тому числі завдяки виробництву будівельних матеріалів, у тих нішах, які звільнилися після обмеження імпорту російської та білоруської продукції.
Для того щоб відновлення відбувалося переважно на вітчизняних матеріалах і кошти залишилися в економіці, держава має правильно керувати процесом. Перш за все потрібно розуміння, які будівельні матеріали потрібні та в якій кількості, і далі – працювати над врегулюванням ситуації.
Також у підтримці будівельної галузі може допомогти запровадження окремої програми стимулів, яка, крім всього, збільшить її конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Серед інструментів, які показали свою ефективність, – кредити для оновлення обладнання та розширення підприємств на пільгових умовах. А також зменшення відсотка податку, що може скоротити витрати бізнесу та сприяти підтримці галузі загалом.
Так, після Другої світової війни в низці країн вдалися до механізмів імпортозаміщення товарів, активно інвестуючи в розвиток власних підприємств.
У період відбудови Україна буде перспективним напрямом для інвестування. На сьогодні ж інвестори продовжують працювати з проєктами, які були узгоджені до 2022 року. Основною проблемою для залучення нових вкладень є відсутність гарантування компенсацій у разі руйнувань. Закон, який визначав би механізм страхування інвестицій від воєнних ризиків, наразі в розробці.
Важливість будівельної галузі важко переоцінити. Війна в Україні значно вплинула на сектор, призвівши до зменшення обсягів будівництва та відповідно скорочення усіх сегментів ринку будівельних матеріалів. Для того, щоб галузь була готовою до викликів, які постануть із відбудовою, уже потрібно працювати над комплексом заходів: від аудиту наявної ситуації до страхування інвестицій у виробництва.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
