Урбанізація майбутнього: як потрібно розвивати сталі й «розумні» міста

Питання забудови Києва як ніколи актуальне. Нещодавно стало відомо про плани одного із забудовників розпочати зведення чергового ЖК в столиці на березі Дніпра. Крім того, Київрада підтримала рішення щодо зносу 120-річної історичної будівлі в Києві, на місці якої також може з'явитися нова багатоповерхівка.

Як змістити акценти в розвитку міста й перейти до будівництва сталих і «розумних» міст, розповів Mind власник інвестиційно-будівельної компанії «Фенікс Груп» Назар Бенч.

З кожним роком кількість міського населення збільшується. За оцінкою Світового банку, до 2050 року 70 осіб зі 100 проживатимуть у мегаполісах.

Це означає, що виклики, які спостерігаємо сьогодні, – неефективне споживання енергоресурсів, забрудненість повітря, перевантаженість доріг – лише ускладнюватимуться.

У пошуках комплексного рішення все більше міст віддають перевагу концепції sustainability (з англ. – сталий розвиток), намагаючись знайти баланс між економічним розвитком та екологією з метою створення сприятливого середовища для майбутніх поколінь.

Чому розвивається тренд на екоміста і на якому етапі реалізації знаходиться Україна?

Світовий контекст

Сьогодні, зважаючи на високу густоту населення, на порядку денному світових мегаполісів – розв'язання проблем забруднення навколишнього середовища та високого енергоспоживання. Згідно з даними Доповіді щодо глобального стану справ у секторі будівництва, 2020 року лише на об'єкти нерухомості припадало до 40% світового споживання енергії і 38% всіх викидів вуглецю.

Так, «Сталі міста і населені пункти» – одна з 17 цілей, визначених ООН до 2030 року у межах програми сталого розвитку. Ключовими завданнями для її реалізації є екологічність урбанізації, стратегічне планування, «зелений» транспорт, фінансово доступне житло тощо.

Великі міста активно беруть участь у цьому процесі. Наприклад, у Парижі, який вважається одним із європейських лідерів на шляху до екологічності, виступають за вуглецеву нейтральність (скорочення викидів вуглекислого газу до нульового показника). З 2024 року в столицю Франції обмежать в'їзд для дизельних автомобілів. Крім того, влада ввела норми, які зобов'язують девелоперів проєктувати на дахах комерційних об'єктів зелені насадження або сонячні батареї.

А місто Лахті (Фінляндія) цього року отримало премію «Зелена столиця Європи» за реалізацію принципів сталого розвитку. Тут переробляють 99% побутових відходів.

Загалом міста, які впроваджують концепцію сталого розвитку, віддають перевагу економіці замкнутого циклу. Переважно моделі безвідходного виробництва з комплексним переробленням сировини.

Принцип сталого урбанізму

Активний приріст населення спричиняє розширення міських територій. Але, якщо процес проходить хаотично, без стратегічного планування, це стає передумовою для нерівномірного розподілу транспортного навантаження, непропорційного співвідношення житлової й нежитлової нерухомості та інших проблем.

Підхід до міського планування, який відповідає принципам сталого розвитку, – компактна міська забудова чи принцип нового урбанізму. Останній також називають «екологічно сталим будівництвом».

Принцип компактного міста органічно корелює з умовами, викликаними COVID-19, – самоізоляцією та обмеженням мобільності. Зокрема, концепція демонструє важливість зелених зон, орієнтованість на пішоходів та комфорті їхнього пересування.

Так, влада Барселони почала запроваджувати людиноцентричну концепцію в міському плануванні, яка полягає в тому, щоб перенаправити транспортні потоки на околиці, а центр залишити пішим. Реалізація цієї ідеї дасть змогу створити «здорове» міське середовище.

Також важливим складником сталого урбанізму є концепція «розумного» міста. Впроваджені технологічні рішення допомагають оптимізувати процеси й ефективно розподіляти ресурси.

Уже кілька років поспіль «найрозумнішим» містом у світі визнають Сінгапур. Більшість місцевого населення проживає в державному житлі, що допомагає владі ефективно тестувати й впроваджувати тут smart-системи. Житлові квартали оснащуються сенсорами, які в онлайн-режимі відстежують кількість спожитих енергоресурсів.

Стрімка урбанізація вимагає комплексного підходу до формування міського планування. Важливо розуміти, що фундаментальні положення повинні бути визначені на державному рівні. Конкретні кроки щодо впровадження ідеї сталого урбанізму, їх реалізацію та контроль варто було б закласти в стратегії міст.

Українські екоміста: прогалини та досягнення

Україна приєдналася до програми сталого розвитку під егідою ООН 2019 року. Серед національних цілей, визначених до 2030 року, – забезпечення доступного житла, збереження культурної та природної спадщини, зменшення забруднення, формування й використання муніципальних стратегій.

Реалізація принципів сталого розвитку в Україні тільки починається.

• «Зелені» ініціативи. Україна є країною – учасницею Паризької угоди, головна мета якої – досягнення вуглецевої нейтральності. Зараз у розробці – проєкт щодо впровадження обмежень на викиди парникових газів промисловими підприємствами. Отримані кошти планують інвестувати в розвиток підприємств із високими екостандартами. За різними оцінками, реалізація ініціативи почнеться не раніше 2026 року.
  Сьогодні спостерігаються позитивні зміни на шляху до екологічності на муніципальному рівні. Так, п'ять українських міст стали учасниками екопрограми ЄБРР «Зелені міста», спрямованої на їхній  сталий розвиток. Наприклад, у Львові побудують екологічний сміттєпереробний завод, у Києві оновлять громадський транспорт, а в Хмельницькому рекультивують міське звалище.
• Енергоефективні будівлі. З кожним роком кількість українських проєктів, відзначенних  міжнародними сертифікатами екобудівництва, поступово зростає. Сьогодні на етапі проходження – ще близько десяти об'єктів комерційної та житлової нерухомості. Варто зазначити, що «зелені» будівлі не лише екологічно сприятливі, оскільки можуть заощаджувати до 50% енергоресурсів, а й створюють здорове середовище для мешканців чи орендарів.
  На державному рівні було ухвалено нові будівельні норми, згідно з якими в Україні всі висотні будівлі (житлові та громадські) мають відповідати класу енергоефективності не нижче «В», а житлові будинки – не нижче «С».
• Впровадження smart-технологій. 2020 року Київ посів 98-е місце із 109-ти у світовому рейтингу Smart City Index. Однак столиця ризикує залишити список через відсутність реалізації глобальних рішень.
  У Києві за розвиток smart-інфраструктури частково відповідає Kyiv Smart City. На сьогодні більшість реалізованих проєктів – це соціальні та освітні ініціативи. Рішення таких проблем, як оптимізація роботи транспортної системи, моніторинг та управління споживанням енергоресурсів і, наприклад, впровадження технологій, що ідентифікують обличчя, – вимагають більшого часу, експертизи та фінансування.
  Однак точкові smart-програми поступово впроваджуються. Так, у центрі Києва запустили пілотний проєкт фотофіксації порушень правил паркування.

Зараз українські міста – на початку шляху до сталого розвитку. Ключовим завданням повинно стати розроблення національної уніфікованої стратегії з делегуванням конкретних завдань на місця. Серед першочергових цілей – розв'язання питань транспортної інфраструктури, курс на енергоефективність та послідовне впровадження принципів «розумного» міста.