Взялися за банки: законодавці пропонують запровадити 5% податку на надприбутки фінустанов
І як сьогоднішні ініціативи завтра піднімуть кредитні ставки та знизять відсотки для депозитів
Група депутатів на чолі з Данилом Гетманцевим подала до Верховної Ради законопроєкт, що вносить зміни до порядку оподаткування прибутку банків. Документ передбачає новий податок для банків, що буде застосовуватися протягом наступних трьох років одночасно із загальним податком на прибуток. Збільшення податкового навантаження для банків є реакцією держави на великі прибутки, які банки отримали під час воєнного стану.
Які нововведення передбачає законопроєкт і як ці зміни вплинуть на банківський сектор у разі його прийняття в запропонованій версії, розповів Mind юрист практики податкового права адвокатського об'єднання Arzinger Богдан Трохимець.
Про платоспроможність банків у 2023 році читайте в щорічному рейтингу банків від Mind.
Номер і дата реєстрації: №9656 від 28.08.2023.
Автори: група депутатів на чолі з Данилом Гетманцевим.
Альтернативи. №9656-1 від 6.09.2023. Законопроєкт пропонує виключити процентні доходи від облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) з бази оподаткування цим податком.
№9656-2 від 7.09.2023. Законопроєкт передбачає введення податку на надприбутки банків, отримані 2023 року. База оподаткування – сума перевищення чистого процентого доходу банку над середнім процентним доходом за 2019– 2021 роки. Ставка податку – 50%. Подібний податок на надприбутки банків застосовує Литва.
№9656-3 від 11.09.2023. На момент публікації цього матеріалу текст законопроєкту не оприлюднено.
Етап: опрацьовується у профільному комітеті – Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. Якщо документ буде ухвалений парламентом, то він набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Ціна питання. Як вбачається з тексту пояснювальної записки, реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових витрат із державного бюджету. Водночас запровадження передбаченої законопроєктом моделі оподаткування чистого процентного доходу банків має суттєво збільшити податкові надходження до бюджету.
Зміст. Автори законопроєкту пропонують на три роки, з 1 січня 2024 до 31 грудня 2026 року, ввести додатковий податок із прибутку банків (податок на надприбутки) за ставкою 5%. База оподаткування нового податку – чистий процентний дохід, тобто різниця між процентними доходами і процентними витратами банку.
Податок сплачуватиметься додатково та одночасно із загальним податком на прибуток підприємств за ставкою 18%.
Позиція юристів. Попри війну банківський сектор за перші 6 місяців 2023 року отримав значні прибутки – 67,7 млрд чистого прибутку. Для порівняння: чистий прибуток банківського сектору за весь 2021 рік становив 77,4 млрд, що зараз є рекордним показником. Цього року банки мають усі шанси встановити новий рекорд прибутковості.
Основним джерелом прибутку банків є державні цінні папери – ОВДП і депозитні сертифікати НБУ. Варто зазначити, що інвестування банками в державні цінні папери було поширеним і до повномасштабного вторгнення, однак під час воєнного стану, в умовах фіксованого обмінного курсу та високих процентних ставок за цінними паперами, ці операції дозволили банкам отримати суттєво вищі прибутки, ніж це було раніше.
Ця ситуація є короткочасною, і з поверненням гнучкого валютного курсу прибутки від державних цінних паперів суттєво знизяться. З урахуванням цієї «короткочасності», законопроєкт був покликаний створити тимчасовий механізм для оподаткування цих разових надприбутків від державних цінних паперів.
Передбачається, що податок на надприбутки буде застосовуватися протягом 2024–2026 років. Однак існують сумніви, що протягом того періоду, коли буде застосовуватися податок на надприбутки, банки продовжуватимуть ці надприбутки отримувати. При цьому НБУ нещодавно опублікував Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Ця стратегія передбачає відмову від фіксованого обмінного курсу, що може відбутися вже наприкінці 2023 року. У подальшому повернення до гнучкого курсу потягне за собою зменшення доходності державних цінних паперів – основного джерела прибутків банків.
Однак податок на надприбутки у 2024 році лише почне застосовуватися і буде діяти ще три роки. Тобто протягом цих трьох років прибутки банків знизяться, але додаткове оподаткування залишатиметься. Ці додаткові 5% банкам доведеться сплачувати з прибутків, отриманих від кредитування клієнтів.
Також слід зазначити, що понад 60% цих надприбутків було отримано державними банками. Оподаткування доходів, які і так потраплять до бюджету України у вигляді дивідендів, нагадує перекладання коштів з однієї кишені в іншу, що супроводжуватиметься додатковими витратами на адміністрування податків і податкові перевірки платників.
Хто буде в плюсі. У плюсі має бути державний бюджет. Після введення податку на надприбуток податкові зобов'язання банків зростуть, що потенційно має збільшити податкові надходження держави. За нинішнього рівня доходів податок на надприбутки зможе приносити орієнтовно 9 млрд грн податкових надходжень щорічно.
Читайте також: НБУ відновлює виїзні перевірки банків і фінкомпаній. Кому найближчим часом чекати на «гостей»?
Хто буде в мінусі. У першу чергу від податку на надприбутки постраждають клієнти банків. Щоб зберегти нинішній рівень прибутків, банки збільшуватимуть відсоткові ставки за кредитами та зменшувати ставки за депозитами.
Цей підхід застосували інтернет-сервіси, яких раніше зобов'язали сплачувати так званий податок на гугл – вони підняли вартість своїх послуг для користувачів з України. Відповідно податок на надприбуток банків також буде сплачуватися з кишені клієнтів. Цілком імовірно, що підвищення ставок за кредитами зробить їх недоступними для частини клієнтів.
Звісно, у мінусі також будуть банки, яким доведеться сплачувати додаткові 5% податку до державного бюджету. Особливо відчутним це стане після переходу до гнучкого обмінного курсу, що призведе до зменшення прибутів банків від державних цінних паперів і, можливо, кількості клієнтів, які будуть готові брати кредити за підвищеними ставками.
До того ж до банків як до платників нового податку буде прикута пильна увага податкових органів, зокрема, під час планових податкових перевірок (нагадаємо, що з 1 серпня 2023 року було скасовано мораторій на проведення планових перевірок банків, фінансових установ та організаторів азартних ігор). У разі виявлення порушень зі сплати податку на надприбуток банку можуть донарахувати податкові зобов'язання та застосувати до нього штрафи.
Читайте також: Повноцінні податкові перевірки та штрафи: які зміни чекають на платників податків із 1 серпня
Висновки. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що при оподаткуванні цих разових надприбутків банків буде забезпечуватися баланс між підтримкою стійкості банківської системи та потребами бюджету країни, яка воює.
Однак імовірність негативного впливу на банківську систему все ж є, оскільки під час дії податку на надприбуток (або навіть до його введення) фіксований курс може бути скасовано, і доходи банків від державних цінних паперів знизяться. Відповідно сплачувати податки банкам доведеться з коштів, отриманих від кредитування, а через потенційне зростання процентних ставок за кредитами кількість наданих кредитів може скоротитися, що знову спричинить зменшення прибутків банків.
Крім того, зростання процентних ставок за кредитами негативно вплине на представників українського бізнесу, які втратять важливе джерело для залучення коштів. У результаті це може призвести до сповільнення темпів відновлення та розвитку економіки України.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
