НБУ відновлює виїзні перевірки банків і фінкомпаній. Кому найближчим часом чекати на «гостей»?

Національний банк ґрунтовно взявся за контроль учасників фінринку щодо того, як вони дотримуються вимог законодавства про фінансовий моніторинг. Крім того, що НБУ щомісяця штрафує по кілька десятків учасників сектору за порушення у сфері фінмоніторингу й валютного законодавства, Нацбанк також анонсував перші виїзні перевірки.

НБУ у другому півріччі 2023 року має намір провести виїзні перевірки двох банків і чотирьох небанківських установ щодо питань фінансового моніторингу, дотримання вимог валютного та санкційного законодавства.

На думку експертів, регулятор почав посилювати нагляд у сфері моніторингу після того, як на початку 2023 року було розкрито масштабну схему уникнення оподаткування за участю організаторів азартних ігор, банків і платіжних систем (міскодинг).

Крім того, у Нацбанку з'явилися нормативно-правові підстави саме щодо виїзних перевірок. Тому регулятор вирішив не втрачати можливості ретельно перевірити ринок у пошуках порушників.

За що НБУ карає учасників фінринку? За статистикою, найчастіше під штрафи потрапляють небанківські структури. Банки зазнають покарань рідше. За даними НБУ, за 7 місяців 2023 року він оштрафував за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства 17 банків і 106 небанківських структур (див. таблицю).

Кількість оштрафованих 2023 року учасників фінансового ринку за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства

Період	Число оштрафованих банків	Число оштрафованих небанківських установ
січень	–	5
лютий	2	9
березень	3	11
квітень	3	20
травень	6	15
червень	–	30
липень	3	16

Джерело: дані НБУ

Штрафи, як правило, прилітають фінустановам у таких випадках:

• за неналежну перевірку нових та наявних клієнтів;
• за невиконання зобов'язань щодо розробки, впровадження та оновлення внутрішніх документів щодо запобігання та протидії легалізації/відмиванню доходів, отриманих від злочинної діяльності;
• за невикористання систем автоматизації процесів фінмоніторингу, які дозволяють виявляти операції, пов'язані з фінансуванням тероризму, поширенням зброї масової ураження та підозрілими трансакціями в цілому;
• за порушення порядку (правил) торгівлі іноземною валютою в готівковій формі;
• за неналежну перевірку клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей і клієнтів, пов'язаних з політично значущими особами;
• за непостановку на облік у Державній службі фінансового моніторингу.

На які суми штрафує Нацбанк? Розмір штрафів залежить від тяжкості порушень, допущених учасниками фінринку, та кількості таких порушень. Ось кілька прикладів:

• У лютому НБУ оштрафував «Укргазбанк» на 65 млн грн за відсутність організованої внутрішньобанківської системи запобігання/протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та за неналежне проведення первинного фінансового моніторингу.
• У березні НБУ оштрафував на 340 000 грн фінкомпанію «Хантер» за те, що вона несвоєчасно та не в повному обсязі надавала Нацбанку інформацію і документи, які необхідні для здійснення нагляду у сфері протидії відмиванню «брудних» грошей. Також у березні Нацбанк виписав 64,3 млн грн штрафу ТОВ «Е-Пей» і 14,6 млн грн штрафу ТОВ «Укрфінстрандарт» за невиконання вимог щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу.
• У травні НБУ наклав штраф у розмірі 10,5 млн грн на «Комінбанк» за те, що він не проводив належної перевірки клієнтів і недбало ставився до виявлення підозрілих операцій.
• У червні Нацбанк оштрафував СК «Київська Русь» на 391 000 грн за те, що страховик не подавав регулятору інформацію та документи, необхідні для здійснення нагляду у сфері запобігання легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

Наприклад, після кількох штрафів втратила ліцензію (на надання послуг лізингу, факторингу та на видачу кредитів) фінкомпанія «Хантер». Аналогічне рішення НБУ ухвалив щодо СК «Київська Русь», яка систематично порушувала нормативно-правові вимоги регулятора (у сфері фінмоніторингу в тому числі) і не надто поспішала виконувати приписи регулятора.

Втім, не всі оштрафовані компанії погоджуються із НБУ. ТОВ «Е-Пей» і ТОВ «Укрфінстрандарт» досі намагаються оскаржити рішення Нацбанку щодо застосування санкцій у судах. Навіть попри те, що обидві компанії вже не мають ліцензій, оскільки НБУ їх анулював.

Які перевірки проводитиме НБУ у другому півріччі? Анонсовані Нацбанком інспекційні заходи будуть виїзними. НБУ проводитиме їх очно, відправляючи своїх інспекторів до фінустанов. Ці заходи стануть доповненням до безвиїзних перевірок, які після 24 лютого 2022 року не зупинялися.

Відновлення виїзних перевірок НБУ аргументує тим, що 30 червня 2023 року було скасовано карантин, пов'язаний із пандемією COVID-19. Скасування карантину регламентовано постановою Кабінету Міністрів №651. Саме карантин передбачав обмеження на планові виїзні перевірки бізнесу. Зараз таких обмежень немає.

Крім цього, Національний банк 27 липня ухвалив постанову №93, яка скасувала заборону на проведення планових виїзних перевірок із питань фінансового моніторингу, дотримання вимог валютного та санкційного законодавства в умовах воєнного стану.

Отже, НБУ має повне право на планові виїзні перевірки учасників фінринку. Хоча позапланові перевірки, як і раніше, заборонені.

У ІІІ кварталі Нацбанк перевірить:

• • А-Банк;
• • «Укрпошту»;
• • страхову компанію «Арсенал Страхування».

У IV кварталі до плану виїзних перевірок потрапили:

• • Банк ¾;
• • Moneyveo;
• • фінкомпанія «ЕВО».

Як це все вплине на фінансовий ринок? Експерти вважають, що тенденція посилення вимог до дотримання правил фінмоніторингу та валютного законодавства збережеться.

«Фінансовий моніторинг – це елемент контролю за витрачанням грошей міжнародних партнерів, з одного боку, та за сплатою податків, які йдуть на поповнення державного бюджету, з іншого. Враховуючи військовий стан і вкрай складну ситуацію в українській економіці, цілком логічно, що НБУ прагне посилити відповідальність за недотримання правил фінмоніторингу та валютного законодавства», – пояснює фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

За даними НБУ, на 1 січня 2023 року в Україні провадили діяльність 67 банків і 1459 небанківських установ. До 1 серпня їхня кількість скоротилася до 65 та 1250 відповідно.

Питання лише в тому, як далеко зайде Нацбанк у такому очищенні ринку. Адже нерідко під штрафи (розмір яких для деяких компаній просто непідйомний) та відкликання ліцензій потрапляють досить великі проєкти, у портфелі яких тисячі та десятки тисяч клієнтів.

«У страхуванні, хіба що крім страхування життя, фінмоніторингу практично нічого робити. Платежі від фізосіб, так само як і виплати їм, копійчані. А теза про те, що через страховиків іде «відмивання грошей», не витримує жодної критики. У страхових компаній майже всі платежі проходять у безготівковій формі через банки», – наводить приклад В'ячеслав Черняховський.

«Глобальне завдання – вивести згодом усі грошові потоки з «тіні». По суті це стане вироком небанківським пунктам обміну валют, а також призведе до ще більшого контролю за платіжними операціями клієнтів», – резюмує Василь Невмержицький.