Клуб обраних: які проблеми містить законопроєкт для білого бізнесу

Верховна Рада України 24 квітня цього року ухвалила за основу проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», який також називають законом про «клуб білого бізнесу» (законопроєкт №11084). Як цей документ вплине на бізнес-середовище і чим допоможе сумлінним платникам податків, розповів Mind старший юрист практики корпоративного та податкового права TOTUM LF Євген Лисенко.

Читайте також: Гетманцев шукає мотивацію для платників податків: як у цьому допоможе законопроєкт для «білого» бізнесу

Як зазначають законодавці, якщо підприємець відповідає простим і прозорим критеріям щодо рівня сплати податків вище за середній по галузі та вищий за середній по галузі рівень зарплати, податковий контроль у вигляді перевірок за ним не здійснюється.

Однак, окрім цього, наявні й інші критерії:

• відсутність податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або загальна сума податкового боргу та/або боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг);
• відсутність за результатами документальних перевірок платника податків неузгоджених податкових зобов’язань за ППР, за якими сума зобов’язань або зменшення ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, перевищує 3000 нмдг;
• відсутність допущених платником податків фактів порушення податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень);
• відсутність винесених щодо платника податку ППР про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів протягом року;
• відсутність прийнятого щодо платника податків рішення про його відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ;
• відсутність прийнятого щодо платника податків рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»;

Однак, чи дійсно цей закон зможе розв'язати проблеми, з якими стикаються платники податків під час війни в Україні?

Читайте також: «Невідкладний» обшук: особливості застосування цієї процедури

Переваги для сумлінних платників податків

Так, платники податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства матимуть певні переваги:

• мораторій на документальні перевірки (крім певних винятків, у тому числі щодо документальних позапланових перевірок, що проводяться виключно на звернення платника; щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення вимог валютного законодавства, інші підстави);
• скорочення строків камеральної та документальної перевірок з метою бюджетного відшкодування до 5 календарних днів;
• надання ІПК протягом 5 календарних днів;
• закріплення за платником комплаєнс-менеджера, з яким він зможе взаємодіяти, зокрема, з використанням засобів дистанційного зв’язку;
• такий платник на свій запит у 5-денний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про його податкові ризики, а також консультацію щодо їх усунення.

Остання запроваджується з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Читайте також: Обсяги податку на прибуток перевищили довоєнний рівень на 30%. Який бізнес платить мільярди, наповнюючи держбюджет

Які проблеми має законопроєкт?

Однак зміни, які містяться у проєкті, несуть у собі й корупційні ризики.

Сама ДПС України забезпечуватиме формування та затвердження Переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства щоквартально станом на останнє число відповідного кварталу. Також податкова має врахувати визначені критерії щодо показників діяльності платників за попередній квартал із наростаючим підсумком із початку календарного року.

Також запровадження поняття «платник податку з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» несе в собі дискримінаційний характер щодо всіх інших платників.

Отже, зазначені норми можна трактувати так, що всі платники податків,  які не потрапили до переліку, автоматично належатимуть до «сірого» чи «чорного» та відчуватимуть на собі весь фіскальний тиск. Тобто боротьба з тіньовою економікою призведе до законодавчого закріплення поділу бізнесу на білий і сірий. 

Чи вистачить персоналу всіх перевіряти?

Крім того, у ЗМІ порушувати правильне питання: чи зможуть контролюючі органи забезпечити надання необхідної кількості комплаєнс-менеджерів і належну взаємодію?

До цього можна також додати: чи матимуть всі ці комплаєнс-менеджери належну кваліфікацію?  

І чи вистачить в органів ДПС досвідчених кваліфікованих працівників для виконання настільки важливої функції комплаєнс-менеджерів – це також питання, яке потребує детального дослідження.

То ж сподіваємося, що, готуючи проєкт до другого читання, законодавці врахують всі ці контроверсійні моменти, аби закон дійсно був на користь, а не поглиблював непорозуміння між владою і бізнесом.