Спрощення для бізнесу: яку дерегуляцію в умовах війни затвердила Верховна Рада
Як працюватиме декларативний принцип уже незабаром
Верховна Рада в липні прийняла у другому читанні та у цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні №7331. Наразі законопроєкт профільний комітет ще готує на підпис голові парламенту, після чого він буде направлений на розгляд Президенту. Які саме норми були ухвалені, як вони працюватимуть на практиці та чи відбудеться спрощення умов ведення бізнесу, а також про ризики для останнього розповіла Mind старша юристка практики GR АО «ADER HABER» Людмила Крохмалюк.
Читайте також: Верховна Рада змінила механізм відкриття нового бізнесу. Що тепер із дозволами, ліцензіями та перевірками
Війна диктує нам свої умови. І основним її пріоритетом є зміцнення обороноздатності країни, яке можливе, зокрема, через її належне фінансування.
Про необхідність збільшення видатків на оборону країни говорять і схвалені нещодавно урядом зміни до державного бюджету на 2024 рік, які передбачають підвищення видатків на оборону на 495,3 млрд грн. Так, для досягнення цієї мети Кабміну довелося вдаватися до непопулярних кроків, як-от збільшення податків, що передбачено законопроєктами №11416 та №11417.
Однак, поки урядові законопроєкти чекають свого розгляду, влада вирішила йти іншим шляхом – не «батога», а «пряника», знявши зайві бюрократичні перепони для провадження бізнесу в Україні. Йдеться про законопроєкт №7331 щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період воєнного (надзвичайного) стану в Україні
Ці кроки можуть значно поліпшити бізнес-клімат в Україні, зробити його більш привабливим для інвесторів і сприяти економічному зростанню країни.
Основні новели
На час дії воєнного стану дозволи та ліцензії переводяться на декларативний принцип. Тобто отримання дозволів і ліцензій на цей період скасовується. Так, можна буде розпочати власну справу, яка підлягає ліцензуванню чи отриманню відповідного дозволу, просто задекларувавши відповідну діяльність. Але це стосується не всіх. Деякі види діяльності все ж таки потребуватимуть отримання дозвільних документів.
Декларування – це, простими словами, подання повідомлення державі від бізнесу про те, що він планує почати працювати у відповідній сфері. А держава своєю чергою приймає та обліковує відповідні дані.
У декларації необхідно буде зазначити:
-
інформацію про бізнес:
для компаній – організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування;
для ФОП – прізвище, ім’я, по батькові;
- вид діяльності;
- місце провадження діяльності;
- назву документа дозвільного характеру, на заміну якого подано декларацію.
- Безоплатність – за подання декларації плата не стягуватиметься.
- Принцип екстериторіальності – подати декларацію можна буде в будь-якому місці країни, незалежно від того, де розташоване підприємство чи мешкає підприємець, як онлайн та офлайн.
Так, у паперовій формі декларацію прийматиме ЦНАП, в електронній формі можна буде подати її через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (портал електронних сервісів). Більш детальний порядок, ще має визначити Кабмін.
Ймовірно, що така послуга буде доступною через портал «Дія» через послугу єДекларація.
- Публічність – інформація про бізнес, що ведеться на підставі декларацій розміщуватиметься на офіційних вебсайтах регуляторних органів.
- Чинність декларації – декларація буде дійсна на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше 3-х місяців із дня його припинення чи скасування.
Після закінчення зазначеного періоду буде повернуто всі дозвільні механізми та необхідність ліцензування.
При цьому законотворці передбачили норму, що в разі звернення бізнесу за отриманням дозволів / ліцензій (у післявоєнний час), наявна декларація буде чинною до їх отримання або ж відмови в отриманні. Це є безумовним позитивом, оскільки не потрібно буде зупиняти ведення бізнесу до отримання дозвільних документів.
Щодо порядку декларування, то закон передбачає, що порядок подання декларації додатково визначить уряд.
Слід зауважити, що відповідний порядок уже існує та успішно застосовується ще з березня 2022 року.
Тобто фактично з ухваленням законопроєкту №7331 відбулося закріплення декларативного принципу провадження окремих видів господарської діяльності з рівня постанови Кабміну на рівень закону.
Навіщо потрібно було приймати окремий закон?
Відповідно до вимог ст. 92 Конституції України правові засади й гарантії підприємництва визначаються виключно законами України. Так, у ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру, перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Тобто по суті парламент хоче все поставити на рейки закону.
Що буде з тими деклараціями, які вже подані не за законом, а за урядовою постановою? Декларації, подані відповідно до законодавства до набрання чинності законом (р.№7331), продовжуватимуть діяти відповідно до нового закону.
Кому все ж таки прийдеться отримувати дозволи та ліцензії? Високоризикованим видам діяльності, перелік яких затвердить Кабінет Міністрів. На це уряд матиме два місяці з дня набрання чинності законом (р.№7331).
Слід зазначити, що на сьогодні відповідний перелік уже діє (постанова КМУ від 18 березня 2022 року №314), яким до високоризикованих бізнесів віднесено, зокрема: виробництво лікарських засобів, банківська діяльність, діяльність на ринку азартних ігор, професійна діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках та інші.
Найімовірніше, після набрання чинності законом ця постанова буде переглянута, оскільки новий закон передбачає, що до такого переліку обов’язково входитиме інша діяльність, якщо вона може призвести до:
- спричинення загрози національним інтересам;
- негативного впливу на функціонування об’єктів критичної інфраструктури;
- порушення нормальних умов життєдіяльності населення;
- негативного впливу на екологічну безпеку.
Як бути бізнесу, що працює за чинними дозволами / ліцензіями, дія яких закінчується у період дії воєнного стану, однак за новим законом (р.№7331) вони вже зможуть працювати за декларативним принципом? Вони вважатимуться такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців із дня його припинення чи скасування. При цьому чергові платежі за строковими ліцензіями відстрочуються на вищезазначений строк.
Звітність і перевірки
Обов'язкові звіти, повідомлення, документи, що не подавалися під час воєнного стану, мають бути подані до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців із дня його припинення чи скасування.
Наприклад, законодавство про ліцензування передбачає подання ліцензіатом в установлений строк органу ліцензування звітності, яка вимагається з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов. Оскільки тепер процедура ліцензування буде зупинена, то подання відповідної звітності ймовірно теж.
Ухвалений закон передбачає, що в період дії воєнного стану зупиняється проведення планових перевірок:
- щодо додержання дозвільними органами (їхніми посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, встановленого порядку їх видачі;
- органів ліцензування щодо додержання вимог законодавства у сфері ліцензування.
Інших змін закон не передбачає, а це означає, що позапланові перевірки із зазначених питань можливі.
Штрафи
Штрафи для бізнесу за роботу без дозволу або ліцензії накладатимуться тільки на високоризиковані види діяльності, для яких їх отримання залишається обов'язковим. Нагадаю, що ці види діяльності ще має затвердити уряд.
Так, санкція ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення за здійснення господарської діяльності без ліцензії передбачає штраф від 17 000 до 34 000 грн із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва та сировини або без такої.
Крім того, законодавство передбачає можливість притягнення і до кримінальної відповідальності за роботу без ліцензії, зокрема, за організацію або проведення азартних ігор. За такі дії можна отримати штраф від 170 000 до 680 000 грн (ст. 203-2 ККУ).
Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, однак лише після підписання його Президентом.
Переваги очевидні – це простота, доступність, оперативність
Декларування є значно простішим і швидшим способом розпочати бізнес, особливо при використанні онлайн-сервісів. Ліцензування зазвичай вимагає більше часу та зусиль через необхідність збору документів і проходження бюрократичних процедур. Так, отримання ліцензії може зайняти близько місяця, тоді як подання декларації можливо здійснити за один день.
Впровадження декларативного принципу – це своєрідний прояв довіри держави до бізнесу, що дозволить відійти від «совкової» моделі ведення бізнесу, де підприємець змушений постійно боротися з бюрократичною машиною замість того, щоб займатися конкуренцією на ринку.
При цьому декларативна система, у разі виправдання довіри до її механізмів у період дії воєнного стану, у майбутньому може стати постійним рішенням для багатьох сфер ведення бізнесу.
Недоліки
Основним недоліком ухваленого закону є надання занадто широких повноважень уряду. Це стосується визначення кола суб’єктів, які хто будуть користуватися дозвільною системою, а які – декларативною.
Головне юридичне управління Верховної Ради вважає, що ці положення не відповідають вимогам Конституції України, оскільки парламент не може передавати свої конституційні повноваження з визначення правових засад і гарантій підприємництва іншому органу державної влади (у цьому випадку – уряду).
Крім того, такі новації можуть мати низку інших негативних наслідків:
- ускладнення контролю з боку держави за ринком;
- збільшення недобросовісної конкуренції;
- зменшення доходів від ліцензійних зборів, що у свою чергу є джерелом доходу для країни.
Безумовно, як працюватиме закон на практиці зможе показати лише час. Одне зрозуміло точно – без надійного економічного тилу досягати воєнних перемог буде доволі складно. Держава й бізнес мають стати найліпшими друзями та підставити плече підтримки один одному, оскільки лише створивши власну самодостатню економіку, можна збудувати сильну країну, здатну протистояти ворогу та економічно розвиватися.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
