Е-військовий: чого очікувати від закону про цифровізацію армії

Днями набув чинності закон, який поклав початок цифровізації армії. Його прийняття супроводжувалося різкою критикою через велику кількість нових норм, які не були предметом розгляду в першому читанні і які з’явилися до другого читання. Які саме норми передбачені вже ухваленим документом і як вони вплинуть на військовозобов'язаних українців, розповіла Mind старша юристка практики Government Relations юридичної компанії ADER HABER Людмила Крохмалюк.

Читайте також: Е-реєстр військовозобов'язаних: як працюватимуть нові зміни до законодавства на практиці

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану (№10062 від 18.09.2023) ухвалено парламентом 16 січня 2024 року, підписано Президентом 2 квітня 2024 року. Авторами законодавчої ініціативи виступили 93 народні депутати на чолі з Давидом Арахамією. Як вбачається з тексту пояснювальної записки, реалізація положень законопроєкту не потребує додаткових витрат із державного бюджету. Набрання чинності відбулося 4 квітня цього року. Закону присвоєно номер 3549-IX. Документ розширює вимоги до персональних даних, які вноситимуться до електронного реєстру «Оберіг» і впроваджує можливість отримання статусу УБД в електронній формі. 

1. Оновлений Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг»

Реєстр міститиме велику кількість персональних даних наших військових. Туди потраплятиме інформація про номери телефону, адреси електронної пошти, володіння іноземними мовами, дозвільні документи на виїзд з України, наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю з інших державних реєстрів.

Варто зазначити, що в умовах війни така інформація становить найбільший інтерес для ворога та потребує максимального захисту з боку держави.

З цією метою до закону включено норму, яка передбачає, що внесена до реєстру інформація є конфіденційною. При цьому держава гарантуватиме захист бази даних реєстру від несанкціонованого доступу, незаконного використання відомостей, порушення цілісності бази даних.

То ж які дані тепер збиратимуться до Реєстру «Оберіг» про призовників, військовозобов'язаних і резервістів?

• прізвище, ім’я (відомості про їх зміну);
• номер телефону та адреси електронної пошти;
• відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей;
• відомості про громадянство;
• відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою;
• відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною;
• відомості про місце роботи (інформація про місце роботи, посада, стаж роботи);
• відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок);
• відомості про освіту;
• відомості про досвід роботи за спеціальністю;
• відомості про встановлення, зміну групи інвалідності;
• відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку;
• відомості про притягнення до кримінальної відповідальності;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
• відомості про статус ветерана війни;
• відомості про володіння іноземними мовами;
• відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї;
• відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки;
• відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну;
• реквізити посвідчення водія (тракториста-машиніста);
• відомості про документи, що надають право управління водним і повітряним транспортом;
• відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин;
• відомості про ВПО;
• відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому згода призовників, військовозобов’язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для внесення до реєстру не потрібна.

Наскільки це законно?

Безумовно, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя, що прямо заборонено ст. 32 Основного Закону. Однак при цьому Конституція допускає таку можливість, якщо це передбачено законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

На думку Великої палати Конституційного Суду України таке втручання вважатиметься законним у разі наявності відповідної підстави в національному законі, а також за умови, що такий закон відповідатиме принципу верховенства права, закріпленому в ч. 1 ст. 8 Конституції України (Рішення від 11 жовтня 2018 року №7-р/2018).

Де ТЦК та СП братимуть таку велику кількість інформації для внесення її до реєстру «Оберіг»?

Закон передбачає, що дані вноситимуться:

1. від призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
2. шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими реєстрами та базами, держателями яких є державні органи.

Чи зобов’язані будуть призовники, військовозобов’язані та резервісти оновлювати свої дані в реєстрі «Оберіг» та як це зробити?

У продовження теми цифровізації армії та необхідності актуалізації даних військовозобов’язаних 11 квітня парламентом було ухвалено в цілому законопроєкт №10449, яким впроваджується новий обов’язок громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації – уточнити свої облікові дані.

Актуалізація даних стосуватиметься всіх військовозобов’язаних віком від 18 до 60 років. На це законом буде відведено 60 днів. Уточнити свої облікові дані можна буде через:

• центри надання адміністративних послуг;
• електронний кабінет;
• у ТЦК та СП.

16 квітня закон (№10449) підписано Президентом України. Він набуде чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування (за винятком окремих положень).

Читайте також: Що очікує українських чоловіків після ухвалення закону про мобілізацію

Як щодо обміну інформації між реєстрами?

Законом передбачено, що для формування бази даних Реєстру «Оберіг» Центральна виборча комісія, Державна податкова служба, Державна міграційна служба України, подають персональні дані стосовно всіх громадян України віком від 18 до 60 років.

Так, до реєстру можуть потрапити дані не лише чоловіків, а й зазначеної категорії жінок. Проте це не означає, що всіх жінок візьмуть на облік. Реєстр міститиме лише інформацію про військовозобов’язаних жінок.

Крім персональних відомостей, Реєстр «Оберіг» міститиме ще службові дані про призовника, військовозобов’язаного та резервіста. До яких належать:

1. відомості про виконання військового обов’язку;
2. відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);
3. відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби;
4. відомості про участь у бойових діях.

2. Електронний кабінет

Електронний кабінет стане можливістю контакту з ТЦК та СП, не виходячи з дому. Такий кабінет надаватиме змогу військовозобов’язаному оновити свої дані й отримати онлайн доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також відкриє можливість отримання відповідних послуг.

Електронна ідентифікація особи здійснюватиметься з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Порядок такої ідентифікації, перелік відомостей, що відображаються в електронному кабінеті, а також перелік послуг, які надаються призовнику, військовозобов’язаному, резервісту через електронний кабінет – визначатиме уряд.

Коли запрацює електронний кабінет?

Електронний кабінет для військовозобов'язаних, призовників і військовослужбовців запрацює влітку. Про це повідомила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко.

Наразі фахівці вже готують функціонал для впровадження «сертифікату захисника» та документа про бронювання працівників.

Окрім цього, міститиме:

• електронне посвідчення захисника, яке спрощує доступ до онлайн-послуг і бойових систем;
• комплексна база знань, яка є джерелом достовірної інформації щодо проходження служби;
• форми зворотного зв’язку – для того, щоб держава могла оперативно реагувати на виклики, базуючись на реальних даних;
• навчальні онлайн-курси для саморозвитку.

Армія+ розробляється Міністерством оборони спільно з Міністерством цифрової трансформації України. Сам запуск застосунку очікується влітку.

3. Законом диджиталізовано надання статусу учасника бойових дій (УБД)

Це вкрай важливо, адже на сьогодні, за інформацією ЗМІ, лише 12% захисників, які воюють, мають такий статус. Через бюрократичну тяганину військові місяцями не можуть отримати належний їм статус. Тепер процедура значно пришвидшиться через можливість подання електронної заяви про надання статусу учасника бойових дій до:

• Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
• Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Статус учасника бойових дій набуватиметься автоматично після формування витягу разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) із застосуванням засобів реєстру. Порядок має визначити Кабмін.

Крім того, законом буде надано можливість отримання в електронній формі:

• Посвідчення учасника бойових дій;
• Довідки про безпосередню участь у бойових діях.

Контроль за наданням статусу учасника бойових дій через Реєстр здійснюватиметься міжвідомчою комісією, утвореною Мінветеранів.

Для отримання пільг учасники бойових дій зможуть використовувати реєстр або унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код) або Довідку про безпосередню участь у бойових діях, або посвідчення учасника бойових дій у паперовій чи електронній формі.

Хто буде в плюсі. Надання можливості отримання статусу УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни та статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України онлайн, є, безумовно, найбільш позитивною новелою ухваленого закону (№10062).

Впровадження електронної послуги позбавить таких осіб необхідності збирати та подавати купу паперових документів, відвідувати установи, стояти в численних чергах і відкриває можливість подати відповідну заяву з будь-якого зручного місця для заявника.

Хто буде в мінусі. Варто зазначити, що, попри заявлену цифровізацію послуги «отримання посвідчення УБД», у законі збережено право видачі паперової Довідки про безпосередню участь у бойових діях у тих випадках, коли у військових частин немає можливості внесення таких відомостей в електронній формі до реєстру.

Як це працюватиме на практиці, поки що не зрозуміло, однак ця норма може призвести до зловживань на місцях і затягування можливості отримання відповідного статусу заявника. З іншого боку, є військові частини, які розташовані на передовій і дійсно не мають можливості працювати з реєстром. У таких випадках впровадження зазначеної норми є цілком виправданим.

Висновки. «Військові апетити» нашого кровожерливого сусіда диктують нам нові вкрай складні умови, від яких залежить майбутнє нашої країни. У таких умовах військовому командуванню країни необхідно розуміти, на який мобілізаційний потенціал вони можуть розраховувати.

У зв’язку з цим зараз вживають заходів щодо цифровізації та вдосконалення військового обліку, зважаючи на воєнні реалії та потреби. Комусь вони подобаються, а комусь ні, але це точно вимога часу й обставин, у яких зараз перебуває Україна.

З огляду на це всі ми маємо щоденно робити свій вклад для захисту нашої країни, і це завдання не лише для теперішніх військовозобов’язаних, а й всього нашого суспільства. Адже лише фразами «вірю у ЗСУ» перемогу не забезпечиш. Потрібна злагоджена й загальнонаціональна практична допомога кожного українця, як на фронті, так і в тилу.