Мінна небезпека: як швидко Україна розмінує території
Як процес відбувається на практиці та який міжнародний досвід стане у пригоді
Очищення від вибухонебезпечних предметів в Україні триває. Як днями повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, сапери повернули у використання 310 000 га сільськогосподарських земель. Водночас очищення від такого забруднення – робота кропітка й не швидка. Скільки триватиме розмінування в Україні та який міжнародний досвід нам може стати у пригоді, розповів Mind голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.
Читайте також: Розмінувати Україну: як це відбувається та яких спеціалістів тепер треба готувати
Протимінна діяльність в Україні сьогодні є однією з найбільш критично важливих і водночас масштабних завдань, що стоять перед країною.
За даними Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки, станом на 1 червня 2024 року понад 144 тис. квадратних кілометрів України вважаються потенційно-небезпечними.
Згідно зі щомісячним звітом управління Верховного комісара ООН з прав людини, з початку широкомасштабного вторгнення по червень 2024 року в Україні від мін і вибухонебезпечних предметів загинуло 373 особи, а 855 – дістали поранення.
Мінна загроза набуває особливої важливості, оскільки її наслідки призводять до численних жертв серед населення та залишають великі території України непридатними для використання. Процес виявлення, знешкодження й очищення земель від мін допомагає запобігти новим жертвам, полегшує гуманітарну ситуацію та сприяє економічному й соціальному відновленню.
Читайте також: Злетить чи не злетить: держбанки пропонують кредити на розмінування, а фермери не впевнені, що зможуть їх погасити
Як проводиться гуманітарне розмінування
Гуманітарне розмінування є важливою частиною протимінної діяльності України. Його основна мета – очистити території від мін і вибухонебезпечних предметів та передати їх місцевим жителям у користування з гарантіями якості та безпеки. Це складна й кропітка робота, яка включає кілька процесів, кожен з яких вимагає від оператора протимінної діяльності відповідного сертифіката, що підтверджує його компетентність.
- Нетехнічне обстеження – первинний етап, що передбачає визначення масштабів забруднення територій, збір інформації про можливі місця розташування мін і вибухонебезпечних предметів. Може бути єдиним заходом, якщо на території не знайшли доказів наявності вибухонебезпечних предметів. Це найшвидший спосіб повернути землю до використання за призначенням.
- Технічне обстеження. Далі за потреби проводиться технічне обстеження для детального аналізу з використанням спеціального обладнання. Після цього відбувається ручне розмінування та в разі виявлення вибухонебезпечних предметів проводиться їх знешкодження.
- Розмінування. Процеси розмінування можуть варіюватися залежно від ситуації. Після нетехнічного обстеження може бути застосоване механізоване розмінування, якщо це дозволяють умови й ресурси оператора. Також можливе використання мінно-пошукових собак для виявлення вибухонебезпечних предметів. Якщо територія містить водойму, може знадобитися підводне розмінування. Окремим процесом гуманітарного розмінування є очищення територій, де проходили бойові дії.
Після очищення територій, оператор протимінної діяльності передає її для подальшої перевірки інспекції, яка здійснює зовнішній контроль якості. Інспекція перевіряє не лише документи, а й фактично проводить додаткові обстеження, щоб переконатися, що на ділянці не залишилося жодних вибухонебезпечних предметів.
Лише після цього складається відповідний пакет документів, який підтверджує безпеку території для її подальшого використання, і територія передається кінцевому споживачеві.
Читайте також: Приватне розмінування: в Україні формується новий ринок потенційним об’ємом $50 млрд
Який світовий досвід варто взяти до уваги
Протимінна діяльність і гуманітарне розмінування є глобальними завданнями, з якими стикаються країни на різних континентах.
Активно цим займаються в Південній Америці (Колумбія), Африці (Малі, Сомалі, Еритрея, Лівія), на Близькому Сході (Ірак, Сирія, Ліван, Ємен) та в Європі (колишні країни Югославії, зокрема Хорватія). В Азії проблеми мають як Центральна та Західна Азія (Туреччина, Афганістан, Вірменія, Таджикистан, Грузія, Азербайджан), так і Південно-Східна Азія (Лаос, В’єтнам, Камбоджа).
Для ефективного гуманітарного розмінування в Україні важливо вивчити міжнародний досвід. Проте потрібно враховувати, що кожна країна має свої специфічні умови, і універсальної моделі не існує, особливо з огляду на масштаб проблеми в нашій країні.
Досвід Хорватії в гуманітарному розмінуванні вважається одним із найбільш успішних. Після вдосконалення законодавства країна почала ефективно розміновувати свої території, використовуючи робототехнічні комплекси MV-4 і MV-10, а також аналогічні робототехнічні комплекси. Завдяки цьому Хорватія змогла розмінувати близько 50% територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.
Камбоджа ефективно використовує для розмінування тварин, таких, як щури й собаки. Щури виявляють міни завдяки чутливому нюху, а їх легка вага зменшує ризик вибухів. Мінно-пошукові собаки знаходять міни за запахом і швидко перевіряють великі території. Хоча щури не підходять для нашого регіону через клімат, використання мінно-пошукових собак уже є частиною практики України в гуманітарному розмінуванні.
Азербайджан, Лівія та Ліван мають розвинені системи протимінної діяльності, що може бути корисним для України в контексті того, як держава залучається до протимінної діяльності та підтримує відповідні програми.
Тож вивчення міжнародного досвіду в гуманітарному розмінуванні є важливим для України, але слід враховувати специфічні умови кожної країни й адаптувати ці методи до наших потреб.
Читайте також: Розмінування по-українськи: чотири саперні розробки вітчизняних винахідників. Що вміє ця техніка та скільки коштує
Сучасні технології у протимінній діяльності
Сучасні технології, безперечно, є важливими для розв’язання проблеми гуманітарного розмінування. Проте, незважаючи на глобальні зусилля, наразі немає простого рішення для швидкого та безпечного очищення територій.
Робота в цьому напрямку триває.
В Україні з кінця 2022 року почали використовувати роботизовані комплекси дистанційного керування для механічного розмінування. Дрони активно застосовуються для первинного обстеження територій, але їхня роль наразі є допоміжною, а не основною, оскільки вони не забезпечують остаточний контроль якості. Штучний інтелект також використовується, але він потребує людської участі для збору та внесення даних, щоб працювати ефективно.
На нещодавньому хакатоні «Безпечне поле», реалізованому за ініціативи Міністерства економіки України спільно з Kyiv School of Economics, українські розробники презентували нові рішення для підготовки ґрунту. Важливим елементом були роботизовані косарки, які відіграють велику роль у гуманітарному розмінуванні, оскільки часто більш як 50% ресурсів витрачається на боротьбу з рослинністю, а не на обстеження території металошукачем. Асоціація саперів України активно брала участь в обговоренні й уже планує протестувати ці рішення. Якщо вони будуть ефективними, це може значно прискорити розмінування.
Практичний хакатон «Безпечне поле», роботизовані косарки
Перспективи та виклики протимінної діяльності в Україні
Заміновані території України є одним із найсерйозніших викликів, спричинених повномасштабною війною, і відбудова країни неможлива без системних заходів із протимінної діяльності.
Масштаб проблеми, з яким ми зіткнулися, є безпрецедентним для світової спільноти з часів Другої світової війни.
Однак підстави для оптимізму є. Національна стратегія протимінної діяльності до 2033 року, ухвалена Кабінетом Міністрів України й розроблена за участю Асоціації саперів України, передбачає очищення близько 80% деокупованих територій від вибухонебезпечних предметів протягом наступних 10 років. Ці показники є реалістичними, і я бачу суттєвий прогрес, порівнюючи наші досягнення за 2022, 2023 та 2024 роки. Вірю в українців і впевнений, що ми успішно подолаємо цей виклик.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
