Злетить чи не злетить: держбанки пропонують кредити на розмінування, а фермери не впевнені, що зможуть їх погасити
З потрібних Україні $37–50 млрд на очищення територій від мін європейські донори можуть надати лише $500 млн
Цього тижня одразу два великі державні банки – Ощадбанк та Укргазбанк – запустили кредитні програми під розмінування сільгоспугідь. Ці продукти викликали багато запитань і навіть нарікань із боку фермерської спільноти, адже у жовтні 2023 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що європейські країни, такі, як Швейцарія, Норвегія тощо, надають Україні $500 млн допомоги на боротьбу з мінним забрудненням земель. Хоча це лише невелика частина конче потрібних ресурсів: Світовий банк оцінює обсяг необхідного фінансування для розмінування України в десятки мільярдів доларів.
Mind вивчав, на яких умовах банки пропонують фермерам «протимінні» кредити, чому не всі сприйняли цю пропозицію як доречну та до яких дій вдаються агровиробники, щоб встигнути звільнити свої наділи від вибухонебезпечних предметів напередодні посівної-2024.
На яких умовах видаються кредити під розмінування? В Укргазбанку продукт розрахований на сільгоспвиробників та створений у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%». Вартість ресурсів для підприємців, що працюють поза зоною високого воєнного ризику, становить 13% річних, а у зоні високого воєнного ризику – 3% річних.
Ощадбанк запустив кредитну програму зі ставкою у 3% для фермерів, земля яких знаходиться на деокупованих або прифронтових територіях. Також «Ощад» заявляє про готовність комбінувати кредит «Посівна без мін» із програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
В «Ощаді» максимальна сума кредиту – 150 млн грн, причому позику до 6 млн грн можна взяти без застави, але з поручительством власників землі. В «Укргазі» кредит становить до 70% суми, визначеної в договорі про надання послуг із розмінування.
Як самі банки позиціонують новий продукт? «Мінімальної суми кредиту немає. Щодо забезпечення ми індивідуально підходимо до кожного проєкту й головним інструментом вбачаємо гарантійний механізм КМУ. Все залежить від багатьох параметрів і перш за все від кредитного навантаження на клієнта», – кажуть у пресслужбі Укргазбанку.
Нагадаємо: питаннями гуманітарного розмінування в Україні зараз відає Міністерство економіки.
«Ощад» запропонував аграріям напередодні посівної новий продукт – фінансову підтримку для розмінування сільськогосподарських земель. Це ще один інструмент, завдяки якому банк допомагає бізнесу під час повномасштабної війни, – уточнює Наталія Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за ММСБ.
За її словами, з понад 4000 аграріїв, прокредитованих банком майже за два роки війни, кожен п'ятий стикався з потребою розмінування сільськогосподарської землі. «Усі розуміють, яка неймовірна територія підлягає перевірці й очищенню після ведення активних бойових дій», – Наталія Буткова-Вітвіцька.
Тож не виключено, що інші банки також невдовзі запустять подібні кредитні продукти.
Що треба розміновувати? Згідно зі звітом Globsec, Україна вже у 2022 році стала найбільш замінованою територією у світі, обігнавши у цьому страшному «змаганні» Афганістан і Сирію. Найзабрудненішими регіонами вважаються Харківська та Херсонська області.
У звіті зазначається, що проблема розмінування територій постала перед Україною ще 2014 року, з початком війни на Донбасі. Вже у лютому 2015-го розмінування потребувало 16 000 кв. км у Донецькій і Луганській областях, з них 7000 кв. км – на підконтрольних Україні територіях.
Роботи з розмінування йдуть дуже повільно. «Фактичний розмір очищених територій у 2015–2021 роках становив 414,56 кв. км. Усі оператори разом очищували в середньому 64 кв. км щорічно. Міжнародні неурядові оператори разом (HALO Trust, DDG і FSD) обробляли в середньому 1,89 кв. км на рік», – йдеться у документі Globsec.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, каже, що лише обстеження на присутність мін потребують майже 5 млн га аграрних земель в Україні. Станом на зараз деокупована територія – це приблизно 2 млн га замінованих сільгоспугідь.
Скільки фермерам доводиться витрачати на розмінування своїх земель? За словами Дениса Марчука, саме лише дослідження гектару землі на наявність вибухонебезпечних предметів коштує декілька тисяч гривень, а розмінування може коштувати приблизно $5000–10 000/га.
Вже відомо багато прикладів, коли фермери намагаються самостійно розмінувати свою землю, і результатом стають нещасні випадки. «Тому потрібна допомога як з боку іноземних саперних груп, яких необхідно залучати до процесу розмінування, так і щодо фінансування», – наголошує Марчук.
«За оприлюдненими урядом даними, приблизно 174 000 кв. км (цифри станом на квітень 2023 року. – Mind) в Україні потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Для розуміння фінансової сторони масштабу проблеми наведу оцінку Світового банку, за якою на очищення замінованої території в Україні знадобиться понад $37 млрд», – каже Наталія Буткова-Вітвіцька.
За іншими оцінками, як раніше писав Mind, вартість очищення українських територій від мін може сягнути $50 млрд.
Хто саме розміновує Україну? Операторів протимінної діяльності сертифікує Міноборони, наразі дозвіл на таку діяльність мають 18 компаній.
Серед них – як представники міжнародних благодійних організацій, наприклад NORWEGIAN PEOPLE’S AID в Україні чи Представництво Датської ради у справах біженців в Україні, організації, що спеціалізуються на проблемі розмінування (як заснована британцями The HALO Trust, що займається розмінуванням з 1988 року та має досвід у 28 країнах), так і великий український бізнес. Наприклад, сертифікацію пройшов Департамент з безпеки судноплавства, режимносекретної роботи та розмінування ТОВ СП «Нібулон».
Як розповів під час Mind WinTech Summit 2023 директор із торгівлі корпорації Володимир Славінський, «Нібулон» стала першою вітчизняною компанією, яка отримала ліцензію на проведення розмінування.
Не всі 18 сертифікованих компаній мають право саме на звільнення земель від вибухонебезпечного «спадку війни»: хтось займається лише обстеженням територій, а хтось – лише інформуванням населення. Лише дев’ять компаній зі списку сертифіковані на розмінування вручну.
У чому нюанси такої діяльності? Генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслав Черняховський пояснює, що при цьому мають бути застраховані життя і здоров’я фахівців із розмінування (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на період їхньої участі у виконанні робіт з гуманітарного розмінування. Також законодавство передбачає «страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю та (або) здоров’ю і майну третіх осіб під час виконання робіт з гуманітарного розмінування».
Проте, за словами Черняховського, оператор несе відповідальність за можливу шкоду третім особам та їх майну лише під час роботи на конкретній території. «За законодавством, після відходу з ділянки такі спеціалісти не несуть відповідальності за якість роботи», – каже В’ячеслав Черняховський.
Чи будуть популярними кредити на розмінування? Обидва банки впевнені, що їх продукт користуватиметься попитом серед фермерів.
Однак у фермерському середовищі цю впевненість зараз не поспішають поділяти. За словами Дениса Марчука з Всеукраїнської аграрної ради, навіть попри привабливі умови кредиту (3% річних), навіть вони для багатьох агровиробників можуть виявитися «непідйомними».
«Фермери на деокупованих територіях фактично два роки не працюють: у когось знищене господарство, вони не продають свою продукцію. І де їм взяти гроші на погашення кредитів? Тому потрібні державні програми допомоги фермерам на розмінування», – наголошує він.
Підтверджує ці слова в бесіді з Mind і Сергій Сорокунський, власник агрокомпанії «Сапфір агро», що працює на Херсонщині. За його словами, таке кредитування, якщо й повинно бути, то це мають бути «довгі» та дешеві гроші (на 5–10 років під 2–3% річних), аби це дійсно була допомога, а не додаткове кредитне навантаження. «Треба міркувати логічно: такі кредити потрібні фермерам із деокупованих і прифронтових районів. Але для цих аграріїв мінування – далеко не єдина проблема й ризик. Сьогодні від обстрілів страждають люди, техніка, інфраструктура, врожай. Ці витрати ніхто не компенсує і не страхує», – говорить він.
Фінансовий експерт Олена Коробкова нагадує, що повномасштабне вторгнення безпосередньо вплинуло на Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області, що відповідали орієнтовно за 38% сільськогосподарського виробництва у 2021 році. «Протягом 2021/22 маркетингового року ці регіони виробили 32% української пшениці, 29% насіння соняшнику, 26% ячменю. Через затримки, пов'язані з вторгненням, 6% врожаю кукурудзи залишилися незібраними в лютому 2023 року. У 2022 році площа посівів озимої пшениці скоротилася на 25%, саме тому багато фермерів перейшли на вирощування олійних культур», – каже Олена Коробкова.
Сергій Сорокунський наводить приклад свого підприємства: «Ми перед війною взяли у кредит 20 млн грн на проєкт із розбудови інфраструктури зрошення в нашій громаді. Уклали договори, купили обладнання та всі необхідні матеріали, привезли на поля, почали монтаж... Аж тут розпочалася війна. І наразі все знищено, а кредит залишився і його треба повертати. Ніхто нічого не списує і навіть відсотки не перестали нараховувати».
У 2022/23 маркетинговому році обсяги виробництва основних зернових та олійних культур впали приблизно на 35% проти попереднього року, згідно зі звітом Світового банку «Можливості залучення приватного сектору до зеленої та сталої розбудови України» від жовтня 2023 року.
«Звіт наводить ще низку важливих показників, що сигналізують про те, якими серйозними є наслідки повномасштабного вторгнення росіян для сільського господарства України. Однак варто розуміти, що процес розмінування непростий і дорогий, держава колись розмінує з допомогою партнерів усі території, але на це підуть роки. Якщо ж ми хочемо сіяти вже сьогодні – маємо шукати ресурси», – резюмує Олена Коробкова.
При цьому для самих банків ці продукти можуть стати ризиковими, якщо не буде забезпечено якісного контролю самого кредитування. «Можу легко намалювати схему: завтрашній банкрут з АПК Харківської чи Херсонської області бере позику, її ділять учасники, розмінування проводять «на папері», державний банк залишається з NPL. Що там було в заставі за цим кредитом, найімовірніше, майже нічого не коштує», – застерігає експерт із банківського кредитування на умовах анонімності.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
