Зміни в експортних правилах: боротьба з тіньовим ринком чи полювання на відьом?
Які переваги й ризики нововведень
На початку грудня 2024 року почали діяти зміни в експортних правилах для боротьби з нелегальним експортом зерна. Основні нововведення – обов'язкова реєстрація платників ПДВ та встановлення мінімальних експортних цін. Водночас ці зміни призвели до простоїв суден у портах, які періодично обшукували й багаторазово перевіряли декларації. Про те, наскільки дієвими є новації, на кого і як вони вплинуть у перспективі, спеціально для Mind розповів Олексій Сотніков, генеральний директор Meest Cargo, компанії у складі поштової логістичної міжнародної групи Meest.
З погляду логістики, саме транспортування, якихось глибоких тут змін не буде. А от аграрії можуть зіткнутися з можливим простоєм транспорту через те, що за цими нововведеннями фактично збільшиться час на митне оформлення. Як я розумію, змінюються правила подання митних декларацій і підхід до їх заповнення. Тепер для того, щоб задекларувати будь-який товар, аграрій має отримати окремий номер податкової накладної на кожен тип аграрної продукції
Наприклад, якщо якимось чином контейнер іде не FCL (не повне завантаження однією продукцією, а партія буде розбиватися, наприклад, на два види зернових у контейнері, або в одній партії в декількох контейнерах різна продукція буде), тоді на кожний тип продукції аграрій змушений буде подати податкову накладну й отримати її номер. Без нього ми не зможемо розпочати митне оформлення взагалі, тобто це буде обов'язковим полем для заповнення в митній декларації.
Які тут ризики?
Ризики в тому, наскільки наша податкова система готова швидко це обробляти, відповідно наскільки швидко будуть отримувати аграрії ці номери. Наприклад, хтось вивозить овес і мед. Один вид товару отримали швидко, на інший чекаємо, і поки ми чекаємо, розуміємо, що маємо підготувати транспорт. Якщо це морська лінія, і ми беремо контейнер від морської лінії, то є певні терміни для його повернення. І тут теж є нюанси, з якими можуть стикнутися експортери.
Нам, наприклад, якщо надаватимемо не тільки логістичні послуги, а й митно-брокерські, треба укласти договір безпосередньо з експортером, з декларантом. І що це значить? Якщо трейдер захоче щось продати по ланцюгу, ми будемо змушені отримати номер податкової накладної не лише від експортера, а й від трейдера, бо трейдер так само буде змушений це зареєструвати як експортний товар. Тобто будуть подовжені терміни, буде додаткове навантаження на податкову, на митні органи, тому що це збільшує ланцюг перевірки. Чи це треба? З одного боку, це уповільнить роботу, з іншого – мета всього цього – позбутися тіньового ринку.
Водночас зараз не вистачає митників, тож більше часу йде на перевірку й більше потрібно людського ресурсу. Логістика й так досить сильно напружена, адже зараз на ринку доволі складна ситуація. А швидкість тут є ключовим фактором, адже ми хочемо, щоб усе до нас приїжджало швидко. Щодо зернових і продуктів харчування, то там інколи це навіть критичніше, бо це не тільки бажання клієнта чи експортера отримати / продати свій товар швидко, а ще й питання його збереження. Здебільшого, коли ми декларуємо щось, вантаж має бути вже готовий, завантажений для того, щоб подати декларацію та запломбувати контейнер чи транспортний засіб.
У принципі це можна обходити, тому що термін очікування буде від податкової, але, наскільки така ситуація вплине на зберігання товару аграрниками, теж питання, але це запитання більше до них. Ми то не будемо зберігати, бо можемо відтягнути процес завантаження у транспортні засоби. Але це точно збільшить час на митне оформлення та навантаження на служби. Чи це приведе до бажаного результату? Як я сказав, якщо метою є саме позбутися тіньового ринку – так.
Чи не спровокує це кризу логістичного ринку?
Логістичний ринок і так у дуже сильній кризі, будемо відвертими: проблеми з водіями, чергами, морськими лініями, морськими коридорами, більша вартість страхування вантажів, довший час на виїзд – це вже й так присутнє. Але ми адаптуємося, а що робити. Логістика – це така сфера, яка змушена завжди адаптуватися та знаходити оптимальний шлях.
Основні проблеми в нас будуть на піках експортного сезону, і зараз усі, як ДМСУ, так і податкова служба, теж пристосовуються, намагаються зрозуміти, як із цим працювати. Мабуть, ще трішки зарано давати якісь поради. Я думаю, основна проблема не стоїть так гостро: зараз у нас все ж таки сезон різдвяних, новорічних свят, ми здійснюємо транспортування інших видів товарів і не мали ще досвіду із зерновими згідно із цим новим законодавством, з цими нововведеннями.
Знаю точно, що для малого і середнього агробізнесу це буде дуже складно. Я вже перелічив певну кількість критеріїв, які вимагаються від експортера, тому це точно про великих системних гравців, великі агрохолдинги, які є в Україні, – вони ще якось зможуть це робити, а малий бізнес – точно ні. Навіть міністр аграрної політики заявляв, що це для структурного бізнесу й що саме він міг би з цим впоратися.
Це більше буде історія для монополізації саме експорту продукції. Тому що малому та середньому аграрію стане легше продавати це всередині України більшим гравцям, ніж експортувати.
Малий і середній бізнес вийде з гри?
Це моє припущення, не знаю за середній. Я знаю, що їм стане складніше точно, плюс є ще велике питання – саме встановлення мінімальної ціни експортної, яка може бути, як вона буде визначатися, як це працюватиме з ф'ючерсними контрактами, невідомо. Це більше історії про великих структурних гравців, бо вони можуть це передбачити, малі аграрії – це більше про зараз. Якщо якась ціна буде встановлена мінімальна, яка не буде їх влаштовувати, то тут вже велике питання.
Як його розв'язати? Складно сказати. Але всі ці критерії точно про ускладнення роботи, легше не стане. Чи стане ринок прозорішим? Ми побачимо. Можливо, так, але наскільки так, лише час зможе показати.
Чи виправдовує мета всі труднощі і складнощі?
Реально дуже важко сказати, чи воно виправдано, чи це на часі зараз на й так складному ринку. Ми розуміємо, яка ситуація для аграріїв, ми розуміємо, скільки земель фактично втрачено, які зараз непридатні для аграрного сектору, які заміновані тощо. Чи на часі це? Не знаю, не впевнений. Проте чи це необхідний крок? Так, мабуть, якщо ми йдемо до якогось світлого майбутнього, у яке ми віримо, і ми хочемо мати білий прозорий ринок.
Чи необхідні всі ці критерії? Не впевнений. Але те, що вони необхідні, мабуть, – так. Чи необхідно отримати податкову накладну на кожен вид культури чи товару, який вивозиться? Не бачу глибокого сенсу в цьому. Проте податкові органи знаються, мабуть, краще, ніж я. Стосовно інших вимог, не бачу жодних проблем, наприклад, у тому, що необхідні фітосанітарні сертифікати. Про мінімальну ціну – можливо, це позбавить якогось демпінгу на ринку і виключить ситуації, коли інші країни почнуть тиснути на більших гравців. Наприклад, казатимуть, що на ринку продають дешевше й вони хочуть купити тільки дешевше.
Ми, як логісти та митні брокери, пристосуємося. Треба буде підлаштовувати графіки та пропрацьовувати з морськими лініями умови, кращі для постачання, для отримання контейнерів і їх повернення. Щодо митного оформлення, то це збільшить час для митного брокера, нам треба буде просто довше чекати. Це більше вдарить по аграріях і по тому, як вони швидко отримуватимуть номери податкових накладних, щоб ми їх суто внесли в митну декларацію. На сьогодні для нас це не такі серйозні зміни. Як я вже казав, велике навантаження буде на ДМСУ, на податкову, на трейдерів і, звісно, на сам агросектор, тому що в них буде багато питань щодо швидкості.
Якщо законодавчо податкову зобов'язують обробляти декларацію в якийсь певний термін по цьому виду продукції і скажуть, що, наприклад, вони мають надати номер протягом 24 годин, то, можливо, не буде такого відтермінування. Проте практика показує, що наші служби швидко не працюють, коли відбуваються якісь нововведення, зазвичай це затягування. І головне, аби не вийшло так, що через ці затягування починали маніпулювати гравцями аграрного сектору.
Вбити будь-який сектор можливо. Чи хочуть його вбити? Не думаю. Чи ці нововведення вбивають весь сектор ринку? Ні. Чи вбивають вони деяких гравців? Точно так. Чи ці нововведення є критичними? Не знаю, можливо, не зараз. Але щодо інших шляхів досягнення тих цілей, які ставлять перед собою законодавчі органи, – не впевнений, чи це оптимальні рішення. Проте вони є, і тільки час зможе показати, наскільки вони виправдовують себе.
Головне, щоб не було так, як у деяких випадках, коли це покаже себе років через 10–20. Все ж таки хотілося б, щоб нововведення, які стресують ринок, швидше показували той результат, або хоча б могли показати, що ні, був кращий варіант, давайте все ж таки щось змінимо і змінимо швидко. У наш час це точно про оперативні рішення і про швидкість.
Я вважаю, що будь-які нововведення насамперед мають бути адаптовані під швидкий стрес-тест – так, щоб можна було швидко побачити, чи воно діє, чи ні, а потім або посилити, або змінити, або прибрати.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
