З якими викликами стикаються логістичні компанії при виході на міжнародні ринки?
І як їх подолати
З часом кожна логістична компанія, велика чи маленька, стикається з потребою виходу на нові ринки. Враховуючи нинішній контекст України, кількість охочих зробити це тільки зростає. За дослідженням Американської торговельної палати, 27% українських компаній розглядають можливість виходу на нові ринки, попри численні виклики, зокрема логістичні. Про те, які саме труднощі є на цьому шляху і як їх подолати, Mind розповів Сергій Кочергін, бізнесмен, інвестор, власник компанії з логістичного консалтингу для середнього та великого бізнесу «SKL Consulting».
Виклик №1 – нестача людського ресурсу
Зараз в Україні дійсно спостерігається криза через нестачу спеціалістів у всіх галузях економіки. Станом на 2024 рік 74% підприємців заявляли про те, що відчувають дефіцит кадрів.
Особливо це помітно у сферах, де традиційно працювало більше чоловіків – зокрема в логістиці. Зокрема для компаній, що планують вихід на міжнародні ринки, ситуація ускладнюється тим, що через повномасштабне вторгнення дефіцит водіїв вантажного транспорту на приватних підприємствах сягнув близько 30%. Отже, стало важче організувати міжнародні перевезення.
Розв'язанням цього питання може стати залучення та навчання жінок професіям, які вважаються «традиційно чоловічими». Наприклад, в уряді вже запустили пілотний проєкт із підготовки та працевлаштування водійок вантажівок. У межах ініціативи заплановано навчання 100 жінок.
Виклик №2 – інтеграція транспортної інфраструктури України з європейською
Наступною проблемою може стати транспортна інфраструктура. Якщо говорити про залізничний транспорт, то в нас різна з Європою ширина колій – там вони вужчі. Зараз колісні пари змінюються протягом двох-чотирьох годин, а іноді на це потрібно пів доби. А час – це гроші.
Уже реалізуються проєкти з розвитку залізничного сполучення між Україною та Словаччиною. Тривають підготовчі роботи для будівництва нових залізничних сполучень без зміни колісних пар або з можливістю перевантаження між Польщею та Україною. У планах зробити те саме в напрямку Румунії та Угорщини. Потрібно продовжувати цю інтеграцію, збільшувати кількість маршрутів для прямих вантажних перевезень із Європою та кількість терміналів на кордоні з Україною.
Повне відновлення роботи морських портів і морських терміналів у Чорному морі теж відіграє чи не найважливішу роль у розвитку логістичної інфраструктури України.
Чим швидше все це буде впроваджено, тим краще. На жаль, почали приділяти більше уваги цьому саме через повномасштабне вторгнення.
Виклик №3 – робота підприємств на прифронтових територіях
Станом на початок 2024 року збитки, завдані українській промисловості та підприємствам внаслідок російського повномасштабного вторгнення, сягають $13,1 млрд. Внаслідок російських обстрілів зруйновано або пошкоджено 78 приватних бізнесів, а також 348 держпідприємств. Тож при подальшій побудові та перебудові інфраструктури, зокрема логістичної, важливо враховувати ці ризики.
Якщо ми енергетику вже розміщуємо під землею, створюємо підземні відділення банків, школи будуємо з укриттями, то те саме має стосуватися й логістичних складів і хабів. Вони мають бути більш захищені або швидко відновлювальні.
Крім того, важливо розвивати програми страхування від воєнних ризиків для бізнесу. Щонайменше один такий кейс в Україні вже є – Alterra Group застрахувала від воєнних ризиків новий логістичний хаб.
Виклик №4 – інвестиції
Щодо планів вкладень фінансів, то не треба ні на кого сподіватись: іноземних партнерів, державу тощо. Наразі іноземні інвестори бояться вкладати кошти навіть у Київ, не кажучи вже про Сумську, Харківську, Херсонську, Чернігівську області й тим паче Запорізьку, Донецьку та Луганську. Тож наш бізнес не має чекати кращих часів. Потрібно працювати й інвестувати зараз: у розвиток, активи, інфраструктурні об'єкти.
Особливо показовий приклад такого підходу – історія південнокорейської Hyundai. У 1946 році, після звільнення Кореї від японської окупації, Чон Чжу-йон створив автосервіс Hyundai Auto Service та будівельну компанію Hyundai Engineering and Construction. Під час Корейської війни 1950–1953 років, він вимушено поставив на паузу свій автобізнес, але все ж продовжував розвивати будівельну справу, співпрацюючи з американськими військовими. А вже після війни активно долучився до відбудови країни, відновив автобізнес і заснував Hyundai Motor.
Попри всі виклики підприємець активно інвестував у розвиток технологій. Завдяки такій стратегії сьогодні Hyundai Motor Group є одним із найбільших автовиробників світу. Цей приклад демонструє: компанії, які мають сміливість інвестувати у складні часи, отримують стратегічну перевагу згодом.
Виклик №5 – конкуренція з європейськими компаніями
Україна взяла курс на євроінтеграцію. Отже, після завершення війни ми стикнемося з високою конкуренцією через те, що в країну зайдуть міжнародні логістичні компанії. Уже сьогодні вони мають перевагу, адже в них вистачає людей, є більше ресурсів, активів, дешевші гроші та довготривалі умови оплати. Наприклад, перевезення з відтермінуванням платежу в 60–90 днів – норма в Європі. У нас немає такої культури.
Щоб витримати конкуренцію, уже зараз потрібно працювати над розвитком логістичного сектору в Україні. Це й кількість та якість транспортних засобів, їх оновлення, якість логістичної інфраструктури (доріг, логістичних хабів, складів, митних терміналів, пунктів пропуску), робота державних і недержавних інституцій, що пов'язані з логістикою (митної, прикордонної, ветеринарної, фітосанітарної служб). Необхідні рішення на всіх рівнях: і держави, і бізнесу. Також зростає потреба в автоматизації та диджиталізації логістики – в умовах дефіциту кадрів і поготів.
Загалом логістика зараз – більше, ніж просто перевезення. Це мистецтво контролю ризиків, комунікації й ефективної взаємодії. Спосіб впливати на розвиток бізнесу та формувати нові можливості. А міжнародна логістика ще й про постійну зміну умов: ринків, тарифів, політичної ситуації тощо. І секрет успіху тут – у швидкій адаптації до нових реалій і потреб ринку.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
