Скасування Господарського кодексу України: які наслідки та майбутнє для приватного бізнесу?
Чого чекати в найближчі місяці
Нарешті був опублікований і переданий на підпис президенту законопроєкт №6013 від 09.09.2021 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – законопроєкт), що викликав багато дискусій серед прихильників і противників законодавчих змін.
Законопроєкт, зокрема, вирішує довготривалий спір навколо доцільності існування Господарського кодексу України (далі – ГКУ) на користь скасування останнього, передбачає суттєві зміни засад корпоративного управління в комунальному та державному секторах економіки, поступову відмову від права господарського відання й оперативного управління державним / комунальним майном і перехід на узуфрукт (речове право користування чужим майном з правом вилучення доходів від нього, але з умовою збереження його цілісності і господарської приналежності – Mind) такого майна тощо. Як набуття чинності законопроєктом та введення його в дію вплине саме на приватний бізнес, спеціально для Mind розповіла керівниця практики податкового та митного права, адвокатка АО «Вдовичен та партнери», к.ю.н. Марія Золотарьова.
Ціна питання. Для більшості суб’єктів господарювання приватного сектору економіки (тобто тих, у яких держава або територіальні громади не беруть участі, не мають права вирішального впливу на діяльність таких юридичних осіб або їхня частка у статутному капіталі не досягає 50%) ухвалення законопроєкту не призведе до суттєвих витрат.
Зміст. Одразу зазначимо про майбутнє ГКУ. Цей кодекс втрачає чинність через шість місяців після дати опублікування законопроєкту як закону.
Зупинимося на тих змінах, які будуть істотно впливати на приватний бізнес у разі набуття цим законом чинності.
По-перше, протягом трьох років (так званого перехідного періоду) юридичні особи, які нині існують у формі приватного підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації мають розв'язати для себе питання: або здійснити перетворення в товариства з обмеженою відповідальністю або ухвалити рішення про своє припинення.
Протягом перехідного періоду ці форми підприємств продовжують існувати й на них поширюється дія Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Вони або їхні правонаступники повинні привести свої положення та внутрішні положення відповідно до вимог законопроєкту.
Чи будуть припинені у примусовому порядку ті підприємства, які після закінчення перехідного періоду не вирішать свою «юридичну долю»? Законопроєктом передбачено, що після спливу перехідного періоду установчі документи таких підприємств будуть застосовуватися в частині, що не суперечить Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». А отже, про примусове припинення цих підприємств поки що не йдеться.
Викликало занепокоєння в суспільстві майбутнє фермерських господарств, але, на щастя, від включення їх до вищенаведеного списку підприємств законодавець відмовився.
По-друге, будуть внесені зміни до ст. 97 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник – фізична особа, у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру.
Які наслідки для приватного бізнесу можуть мати ці зміни? У разі якщо після втрати чинності ГКУ, виникне потреба для товариств мати «директора» без заробітної плати, то це буде означати фактично два варіанти дій: або укладення з таким «директором» цивільно-правового договору без оплати, або ж внесення до державного реєстру відомостей про управління товариством фізичною особою – учасником, проте лише в тому випадку, якщо це буде єдиний учасник зі 100% у статутному капіталі.
По-третє, у Цивільному кодексі України будуть передбачені конкретні ознаки фідуціарних обов’язків посадових осіб товариства (тобто обов’язків щодо належного, добросовісного та ефективного управління товариством) і підстави для відшкодування ними збитків, заподіяних товариству.
До переліку цих осіб належать керівник (одноосібний виконавчий орган), голова та члени колегіального виконавчого органу, голова та члени наглядової ради або ради директорів, ліквідатор, голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), головний бухгалтер, корпоративний секретар, голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства, а також інші особи, які будуть визнані посадовими особами такого товариства в установчих документах.
Посадові особи товариства зобов’язані діяти:
- в інтересах товариства;
- добросовісно та розумно;
- у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності товариства;
- у межах повноважень, наданих їм установчими документами товариства.
Відшкодування збитків, завданих посадовою особою товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється в разі, якщо такі збитки були завдані:
- Діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
- Діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
- Діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої установчими документами товариства, якщо для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
- Бездіяльністю посадової особи у випадку, якщо вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;
- Іншими винними діями посадової особи.
По-четверте, у Кодексі України з процедур банкрутства буде конкретизовано відповідальність боржника, його засновників (учасників, акціонерів), власника майна за порушення вимог законодавства про банкрутство завдяки визначенню понять «фіктивне банкрутство», «приховування банкрутства», «умисне доведення до банкрутства», «незаконні дії у разі банкрутства».
По-п’яте, передбачено обмеження для нарахування пені за порушення строків виконання грошових зобов’язань боржниками. Тобто в разі наявності прострочення у виконанні грошових зобов’язань, зокрема, на підставі укладених приватним бізнесом договорів, максимальний (відповідним договором може бути передбачено й менше) розмір такої пені дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, яка діятиме в період прострочення.
Також приватний бізнес, що виконує оборонні закупівлі, звільнено від сплати 7% штрафу, який передбачено чинним на сьогодні ГКУ, за прострочення виконання зобов’язання по незавершених станом на день набрання чинності цим законопроєктом контрактах.
Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, чого чекати найближчим часом?
- до майбутньої втрати чинності Господарського кодексу України, зокрема до скасування оперативно-господарських санкцій, передбачених цим кодексом, приватний бізнес буде в оперативному порядку погоджувати вже укладені господарські договори із законопроєктом і коригувати наявні «шаблони»;
- товариства переглядатимуть внутрішні політики та посадові інструкції своїх посадових осіб, відповідно в разі потреби погоджувати із законопроєктом свої установчі документи.
Чого не варто очікувати:
- різкого збільшення кількості підприємств (приватних, дочірніх, іноземних тощо), які в оперативному порядку будуть ухвалювати рішення про своє перетворення чи припинення, оскільки надано перехідний період у три роки;
- поліпшення структури національної економіки та промисловості в умовах воєнного стану.
Хто буде в мінусі від прийняття законопроєкту? Передусім підприємства, визначені вище в переліку, яким доведеться вирішувати юридичні та організаційні питання, пов’язані з їх перетворенням або припиненням. Це означає витрати часу та коштів, попри те що такі підприємства звільняються від сплати адміністративного збору за проведення у зв’язку із цим реєстраційних дій.
Негативом цей законопроєкт буде для «недоброчесних» посадових осіб товариств, оскільки певним чином розв'язується головна проблема правового регулювання фідуціарних обов'язків таких осіб – його абстрактність і неготовність судів тлумачити ці обов'язки.
Вважаємо, слід очікувати збільшення кількості позовів до посадових осіб про відшкодування збитків, завданих товариствам. Певна судова практика вже є, напрацьована, зокрема, за позовами Фонду гарантування вкладів до посадових осіб банку.
Висновки. Основним каменем спотикання в дискусіях навколо прийняття законопроєкту є втрата чинності Господарського кодексу України. Відмова законодавця від цього кодексу була лише питанням часу, оскільки його роль як кодифікованого акта, тобто юридично й логічно узгодженого нормативного акта, у якому мали б систематизуватися норми права, які регулюють певну групу суспільних відносин, поступово втрачалась.
Значна частина його положень дублювалася Цивільним кодексом України, частина була фактично перенесена або мала відсилочний характер до інших законодавчих актів. Водночас існують і питання теоретичного характеру щодо відокремлення господарських відносин у розумінні ГКУ.
Втрата чинності ГКУ суттєво не вплине на стан справ, у якому сьогодні перебуває приватний бізнес, оскільки, по-перше, кількість підприємств, що мають вирішувати свою юридичну долю у зв’язку з прийняттям законопроєкту, не є значною; договірні відносини у приватному секторі базуються зазвичай (виключаємо при цьому можливість перебування у завідомо невигідному становищі однієї зі сторін договору) на принципі свободи договору, що дозволяє сторонам вільно обирати умови договору, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
