Правовий режим Defence City: чи стане легше оборонці працювати на перемогу?

Останнім час у владних колах багато говориться про необхідність підтримання та розширення вітчизняної оборонної промисловості, яка вже понад три роки працює на межі своїх можливостей та в украй складних умовах. Ця сфера вже не державна монополія, і частка «недержавних» оборонних підприємств із кожним роком зростає. А отже, «полегшення для оборонки» мають стосуватися всіх: як державного, так і недержавного секторів. 21 серпня 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкти №13420 і №13421, які запроваджують спеціальний правовий режим Defence City, анонсований як «новий, потужний правовий режим підтримки оборонно-промислового комплексу (ОПК) в Україні. Чи стане від нього легше бізнесу в податкових питаннях, проаналізувала для Mind керівниця практики податкового та митного права адвокатка АО «Вдовичен та партнери», к.ю.н. Марія Золотарьова.

Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу № 13420 від 25.06.2025 та проєкт Закону про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13421 від 25.06.2025 прийняті та направлені на підпис Президенту.  У разі їх підписання ці закони наберуть чинності через один місяць із дня, наступного за днем їх опублікування.

Ціна питання. Витрати для реалізації цих законопроєктів не передбачаються, очікуються лише втрати у вигляді недоотриманих державним бюджетом податків.

Зміст. Законопроєктами запроваджується особливий правовий режим Defence City для підприємств оборонної промисловості, що впливає на податкові та митні аспекти роботи в цій сфері. Термін дії цього режиму – до 01.01.2036.

Одразу ж зазначимо, що Defence City – це справа добровільна, і до цього правового режиму можна буде долучитися юридичній особі за власною згодою, звернувшись до Міністерства оборони України з відповідною заявою про надання статусу резидента Defence City, та за умови відповідності встановленим у законі вимогам. Умовно такі вимоги можна поділити на такі групи:

Економічні вимоги:

• Частка кваліфікованого доходу юридичної особи повинна становити не менше ніж 75% за попередній рік (примітка: отже, такий правовий режим не для стартаперів) і не менше ніж 50% для юридичної особи, що підпадає під ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (здійснює діяльність у галузі літакобудівної промисловості та, згідно із законом, мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки, виробництва або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів). Кваліфікований дохід – це, по суті, дохід від оборонних закупівель (постачання оборонних товарів, їх розроблення, ремонт, модернізація та утилізація). Для співвиконавців в оборонних закупівлях кваліфікованим доходом є дохід від реалізації матеріалів, компонентів і складових частин, отриманий за договорами співвиконання за державними оборонними контрактами.

Організаційно-правові вимоги:

• Юридична особа має бути зареєстрованою за законодавством України та бути платником податку на прибуток підприємств.
• Не мати податкового боргу та/або заборгованості зі сплати ЄСВ, сукупний обсяг яких перевищує 10 МЗП станом на 1 січня поточного року (у 2025 році – це 80 000 грн).

При цьому резидентом Defence City не може бути юридична особа, якщо:

• вона порушила законодавство про розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності та не усунула це порушення;
• прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному капіталі є держава-агресор, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка є резидентом та/або громадянином такої держави;
• учасником (засновником, акціонером), якої та/або КБВ є резидент або громадянин держави-агресора, або до них застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»;
• проти неї порушено провадження у справі про банкрутство або вона визнана банкрутом;
• судом протягом 12 календарних днів було встановлено порушення такою юридичною особою обов’язків по державному оборонному контракту, що призвело до розірвання договору та/або застосування штрафів і відшкодування збитків, окрім випадків, якщо юридична особа виконала рішення суду добровільно та в повному обсязі та ін.

Які пільги в оподаткуванні пропонують для резидентів Defence City

• Податок на прибуток

Звільнення від сплати податку на прибуток. Заява про звільнення від оподаткування такого прибутку подається платником податку тільки один раз протягом строку перебування у статусі резидента Defence City.

Проте є наступні «але»: щоб користуватися таким звільненням протягом строку перебування у статусі резидента Defence City платник податку:

1) не має бути резидентом Дія Сіті;

2) не повинен нараховувати та виплачувати дивіденди своїм учасникам – власникам корпоративних прав (окрім дивідендів, які сплачуються до державного бюджету або якщо власником корпоративних прав виступають юридичні особи, що належать державі);

3) не повинен мати порушень податкових обов’язків, пов’язаних із трансферним ціноутворенням та контрольованими іноземними компаніями (КІК);

4) зобов’язаний реінвестувати податок на прибуток, звільнений від оподаткування не пізніше 31 грудня поточного року на визначені законом напрями, зокрема на створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізацію, відновлення, ремонт і переоснащення основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державних контрактів з оборонних контрактів тощо.

У разі якщо податок на прибуток не реінвестовано у встановлений строк, такий невикористаний податок повністю або частково сплачується до бюджету. Якщо платник втратив статус резидента Defence City або порушує умови користування звільненням від оподаткування, такий платник має сплатити не тільки податок на прибуток, а й пеню, які починають нараховуватися з першого числа місяця податкового (звітного) періоду, в якому виникли обставини невідповідності вимогам до резидента Defence City. Будь-які строки давності при цьому не застосовуються.

• Земельний податок

Звільнення від сплати земельного податку для резидентів Defence City. Але звертаємо увагу, що йдеться саме про земельний податок за земельні ділянки, які знаходяться у власності та/або постійному користуванні юридичних осіб (не резидентів Дія Сіті). Звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки не передбачено.

• Податок на майно, відмінне від земельної ділянки

Звільнення від сплати цього податку для резидентів Defence City є обмеженим. Воно поширюється лише на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови, що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (окрім працівників резидента Defence City) та використовуються в господарській діяльності резидентів Defence City та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Defence City не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

• Екологічний податок

Звільнення від сплати цього податку для резидентів Defence City. Нагадаємо, що екологічний податок сплачується за викиди забруднювальних речовин у атмосферне повітря, у водні об’єкти та за розміщення відходів.

Позиція юристів. Варто подякувати авторам законопроєктів і парламенту, які визнали, що оборонній промисловості необхідна підтримка, і за то що ці законопроєкти прийнято. Але в цьому разі поставимо на важелі, з одного боку, – які кошти вивільняються з-під оподаткування та за яких умов, а з іншого, – врахуймо вітчизняну практику надання податкових пільг. Кожна податкова пільга дорівнює посиленню контролю з боку державних органів. Щодо резидентів Defence City – це контроль із боку Міністерства оборони України відповідності юридичної особи вимогам, що висуваються до резидентів Defence City, та податковий контроль із боку податкових органів.

Що в цьому разі можуть зекономити оборонні підприємства, але за умови подальшого реінвестування податку на прибуток. Зазвичай, якщо говорити про підприємство в оборонній промисловості, то основну частку сплачених податків (окрім податків на заробітну плату) складають податок на додану вартість, орендна плата за земельні ділянки або земельний податок, податок на прибуток.

Тож, оскільки на ПДВ та орендну плату звільнення не поширюється, можна умовно порахувати «полегшення» в частині податку на прибуток.

На сайті Державної податкової служби України оприлюднюється рівень сплати податку на прибуток за відповідні роки за видами КВЕД, тобто середній рівень сплати такого податку у відсотках до одержаного доходу за різними видами діяльності. Беремо, наприклад, деякі «оборонні» види діяльності. Так, за кодом КВЕД 30.30 «Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування» рівень сплати податку на прибуток за 2024 становить 1,09%; за кодом КВЕД 30.40 «Виробництво військових транспортних засобів» – 1,34%; за кодом КВЕД 33.11 «Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів» – 1,88%. Це середні показники.

Тобто якщо оборонне підприємство одержало дохід 100 млн грн, то податок на прибуток, що звільняється від оподаткування, може становити, наприклад, середній відсоток 1,5 %, тобто 1,5 млн грн, при доході 20 млн – 300 тис. грн відповідно.

Отже, потрібно перш за все починати прораховувати економічну вигідність і порівнювати її з тими вимогами, які висуваються до резидентів Defence City, та враховувати, що запитів на надання інформації та їх документальних підтверджень, тобто контролю з боку державних органів, може стати більше. Окрім того, для приватного сектору оборонної промисловості заборона на нарахування та виплату дивідендів на час перебування у статусі резидентів Defence City може звести нанівець бажання бути резидентами Defence City.

Якщо законопроєкт буде реалізований на практиці, чого чекати найближчим часом?

- резидентами Defence City стануть оборонні підприємства, що належать державі (оскільки заборони на нарахування та виплату дивідендів державі немає і такі підприємства мають суттєвий брак обігових коштів);

- можливо до реєстру Defence City долучаться великі та деякі середні оборонні підприємства приватного сектору, які, зокрема, здійснюють імпортно-експортні операції, оскільки розмір звільненого від сплати податку на прибуток тут є суттєвим. Щодо малих підприємств, то їх значний оптимізм у питанні входження до Defence City є малоймовірним, адже «шкурка вичинки не варта»;

- буде ухвалено низку нормативно-правових актів, пов’язаних із запровадженнямDefence City: порядок релокації резидентів Defence City, форми, порядок подання звітів про відповідність вимогам резидентів Defence City, порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Defence City тощо.

Хто буде у плюсі. Великі та середні оборонні підприємства переважно державного сектору економіки, для яких податковий режим Defence City може стати вигідним, особливо щодо можливості використання звільненого від оподаткування податку на прибуток на виробничі цілі.

Хто буде в мінусі. Тут доцільно звернути увагу на два аспекти. У мінусі можуть опинитися ті самі резиденти Defence City, оскільки адміністрування перебування в такому статусі, з одного боку, вимагатиме додаткових витрат, з іншого – посилення «уваги» до них із боку контролюючих державних органів. Окрім того, у мінусі – Міністерство оборони України та ДПС, що будуть змушені запроваджувати нові напрямки діяльності.

Висновки. Загалом доцільно оцінити позитивно законопроєкти щодо запровадження правого режиму, однак вважаємо, що він розрахований перш за все на державні оборонні підприємства та великі підприємства недержавного сектору й не буде підтримкою для середніх і малих підприємств, внесок яких у сукупності в роботу на перемогу також є суттєвим. А отже, повторюємось, що «полегшення для оборонки» мають стосуватися всіх: як державного, так і недержавного секторів, як великого, так і середнього та малого бізнесу. Це дозволяє зробити висновок про доцільність подальшої підтримки оборонної промисловості в податковій сфері. Наприклад, можна оцінити перспективність та ефективність звільнення від ПДВ постачання «оборонних» робіт/послуг державним замовникам (наприклад, модернізація, ремонт, технічне обслуговування військової техніки), що дозволить перенаправити фактично «вивільнений» ПДВ на нові оборонні замовлення.