Які ринки є перспективними для українських логістів?

Попри брак авіасполучень, складнощі з митним оформленням і затримки на кордонах, деяким українським поштово-логістичним компаніям вдається утримувати міжнародну присутність і навіть розширювати зону доставки. Ключову роль у цьому відіграють власна інфраструктура за межами країни та партнерські мережі. Про те, як адаптуватися до нової логістичної реальності, справлятися з бар’єрами та шукати точки зростання, розповів В'ячеслав Лисенко, співвласник міжнародної поштово-логістичної групи компаній Meest, під час International Invest Summit 2025.

International Invest Summit 2025 (4–5 липня 2025 року, Львів) – захід для інвесторів, організований Українським центром аналітики та досліджень (UCAI) спільно з International Investment Office за підтримки Mind. Мета саміту – створити дієву платформу для спілкування та пошуку можливостей інвестування в Україну.

Нам цікаво виграти у світі, а не в Україні. Треба враховувати, що кожна країна має свій менталітет: китайці – свій, індуси – інший, в Африці – взагалі інша система ухвалення рішень, і до кожної з країн треба знайти підхід. 

Ми робимо доставку в 90 країн світу. Рік у рік збільшуємо кількість персоналу: зараз працює вже 10 000 людей. З них 6000 – за кордоном, і це переважно українці, навіть у Японії чи Кореї. Ми беремо місцевий персонал, тільки коли не можемо знайти на цьому ринку українців.

Як масштабувати бізнес?

Формула масштабування відома: будь глобальним, будь цифровим. Проте основна проблема полягає у виконанні, адже інтелектуальний актив компанії формується з досвіду, помилок і знань.

Спочатку ми пропонували етнологістичний продукт. Втім сьогодні Meest – це вже не лише етнологістика. Зараз працюємо з чотирма моделями: перша та остання миля, співпраця з e-commerce, В2В-forwarding, грошові перекази та етнологістика. Ключовим із них є електронна комерція. Ринок e-commerce стрімко зростає, і все, що з ним пов’язане, також набирає обертів.

Тому прийняли у своїй стратегії – бути легко масштабованим бізнесом. Будь-яка модель має певні бар'єри масштабування. Втім нашу масштабувати не дуже складно, якщо не брати до уваги логістичну інфраструктуру.

Які галузі перспективні?

Бізнес розвивається за принципом «поїдання торта»: ми ж у першу чергу хочемо «з’їсти щось найсолодше», а потім все інше. Ми намагаємося піти в країни, що розвиваються, як-от Африка, там дуже великий потенціал. Вони вже хочуть і можуть купувати. 

Отже, зараз перспективні африканські ринки, Латинська Америка. Ці ринки мають набагато кращі сервіси, ніж ті самі Сполучені Штати. Також має потенціал Індія, де майже мільярд населення, яке мігрує, на цей ринок ми й вирішили зайти. 

Як війна вплинула на поштово-логістичний бізнес?

Війна дуже сильно змінила логістику. Наприклад, якщо раніше в напрямку Азії возили через росію, тепер нам довелося вибудовувати наново всі логістичні ланцюги. Це була важка робота, але ми перебудувалися й далі працюємо успішно. 

Війна зумовила те, що дуже багато людей виїхало з країни, і в нас зменшилася внутрішня конкуренція. Якщо раніше багато малих компаній дихали у спину великим, то тепер вони пішли з ринку, і великі компанії стали почуватися трошки вільніше. Також через війну ми стали ставитися до персоналу з більшим розумінням. Ми усвідомлюємо, що це основна цінність у компанії, люди стали на вагу золота зараз.

Як у нестабільному середовищі зростати?

Ми зараз реалізуємо філософію реінвестування в розвиток. Прибутки, які ми генеруємо, реінвестуємо в розвиток. До того ж конкуренти не дають нам розслабитися. Секрет успіху – у фокусуванні. Може, ми й не такі талановиті, як могли бути, проте час, фокус і щоденна робота приведуть до успіху.

Найголовніше, що стримує будь-якого бізнесмена – це його мислення. Успішний бізнес від неуспішного відрізняють тільки мрії власника. У Китаї, до прикладу, криза означає два слова – втрати і можливості. Питання в тому, на чому ви концентруєтеся: якщо на втратах – ви втрачаєте, якщо на можливостях, то знаходите нові можливості.

Український бізнес, зокрема й логістичний, зараз дуже розвинувся. Я знаю дуже багато компаній, які почали працювати в США, у Європі, тільки через те, що власники релокувалися. Ці компанії знайшли нішу й зараз працюють уже на інших ринках, вони вступили в конкуренцію з локальними гравцями та достатньо гарно конкурують, бо український бізнес звик до високих стандартів. Логістичний бізнес в Україні має вищі стандарти, ніж в інших країнах світу: і по часу, і за якістю, і за сервісом.