Український стартап – це характер, а не пітч-дек: формула, яку світ недооцінює
Точка зору

Український стартап – це характер, а не пітч-дек: формула, яку світ недооцінює

Вони особливі через операційну культуру, загартовану в умовах, де ціна помилки надзвичайно висока

Український стартап – це характер, а не пітч-дек: формула, яку світ недооцінює

Поки Silicon Valley змагається за увагу ідеальними слайдами та сторітелінгами, українські підприємці під звуки сирен повітряної тривоги запускають продукти, що збирають мільйони користувачів. Поки стартапи з Кремнієвої долини витрачають місяці на «ідеальний пітч», українці просто роблять, зважає у колонці для Mind інвестор та підприємець в галузі фінтеху Артем Ляшанов. І наводить приклади.

Headway виріс до 130 мільйонів користувачів і 350 співробітників під час війни. Grammarly досягла оцінки $13 мільярдів, ставши декакорном. Esper Bionics потрапила на обкладинку TIME за біонічні протези для ветеранів. Усе це не просто історії виживання – це кейси глобального домінування, побудованого на характері.

Математика під вогнем

За даними Gradus Research, 18% українських стартапів розпочали діяльність з початку повномасштабної війни, порівняно з лише 2% традиційного бізнесу.

Коли світ зупинився у лютому 2022-го, українські підприємці продовжили працювати. Вони запустили Drill – застосунок для навчання стрільби, розроблений з військовими. Створили Anima – нейротехнологічну платформу, що діагностує психічний стан через вебкамеру. Побудували Cusbo – бізнес-месенджер, що об'єднує всі канали комунікацій.

Жоден з цих продуктів не народився з «візіонерської презентації» чи «революційного пітчу». Вони з'явилися з простого принципу: є проблема – потрібне рішення.

При цьому 75% українських стартапів залишили Україну основним ринком, але орієнтуються на глобальний. Вони тестують продукт локально під максимальним стресом, а потім масштабують на весь світ.

Формула характеру

Що робить українські стартапи особливими? Не технології, адже вони доступні всім. Не капітал – його навіть менше, ніж у конкурентів. Особливими їх робить операційна культура, загартована в умовах, де ціна помилки надзвичайно висока.

Фокус на користі, а не на хайпі. ReLeaf Paper не презентували «пакування майбутнього». Натомість почали виробляти папір з опалого листя, який використовує в 15 разів менше води. У результаті отримали контракти з такими світовими гігантами як L'Oréal та Samsung.

Швидкість рішень замість комітетів. CheckEye не витрачали роки на «валідацію концепції» діагностики порушення зору. Вони побачили проблему і створили ШІ-рішення з точністю 93%. Воно вже рятує зір українців у зонах бойових дій.

Стійкість як конкурентна перевага. Portal AI залучили $4,75 млн у 2023 році – в розпал війни. Інвестори купують не тільки продукт, а й команду, яка доводить свою стійкість щодня.

Культура дій проти культури слів

Глобальна інвестиційна спільнота досі живе в парадигмі «beautiful deck wins money». Венчурні фонди часто оцінюють засновників за харизмою, а не за здатністю виконувати заплановане. Стартапи витрачають більше часу на підготовку презентацій, ніж на розробку продукту.

Українські стартапи руйнують цю логіку. Вони приходять на пітчинги не з візіями майбутнього, а з робочими продуктами та реальними клієнтами. Не з прогнозами ринку, а з підтвердженим попитом.

Але інвестори часто інтерпретують це як «недостатню амбітність» або «локальне мислення». Насправді це найвища форма валідації: якщо продукт працює в Україні під час війни, він працюватиме будь-де.

Проблема не в українських стартапах, а в інвестиційних критеріях. Світ переоцінює сторітелінг і недооцінює execution. Надає перевагу обіцянкам над результатами.

Нова модель для світу 

Українська стартап-формула може стати еталоном для глобальної екосистеми. Менше часу на презентації – більше на продукт. Менше ефектних обіцянок, але більше конкретних результатів.

69% українських стартапів перебувають на стадії pre-seed, але вже мають працюючі продукти. В Silicon Valley на цій стадії зазвичай є лише «концепція» та «бачення ринку».

Це не означає відмову від амбіцій. Різниця в підході: спочатку зробити, потім розповісти. Спочатку довести, потім масштабувати. Спочатку створити цінність, потім презентувати її.

Український стартап-сектор не просто виживає під час війни, він задає нові стандарти ефективності та стійкості. Ці компанії доводять, що характер важливіший за харизму, а виконання – за візію.

Можливо, світовій стартап-спільноті саме час перенести фокус з пітч-деків на продукти, з презентацій на результати, з обіцянок на дії. Українська формула – це не тільки спосіб вижити в кризі, а й модель для побудови справді стійкого бізнесу.

Facebook автора

Матеріал рубрики «Точка зору» є відображенням особистої думки автора й може не збігатися з точкою зору редакції Mind. Він не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Ініціатива публікації, як правило, надходить з боку автора.

Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія. Матеріали в рубриці «Точка зору» можуть бути опубліковані як на комерційній, так і на безоплатній основі.

Основна вимога – суспільна значущість теми та відкрита публічна позиція автора.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло