Прозорість під розмір бізнесу: чому Європа створила «легку» версію ESG для малого бізнесу

Тема ESG (екологічного, соціального та управлінського підходу до ведення бізнесу) в Україні досі сприймається переважно як корпоративна мода. Водночас у Європі це вже мова довіри між компаніями, банками та інвесторами. Для малого й середнього бізнесу стандарти ESG стають не формальністю, а умовою доступу до фінансування та участі в ланцюгах постачання. Що змінює поява спрощеного стандарту звітності VSME, як він працює на практиці та як українським підприємцям підготуватися до нових вимог, Mind розповіла Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW та гендиректорка «Офісу сталих рішень».

В українському дискурсі ESG досі часто сприймають як обтяжливу моду для корпорацій. Проте реальність європейського ринку інша: це мова довіри між компаніями, банками та інвесторами. Малий і середній бізнес у ланцюгах постачання, претенденти на державні програми та гранти, позичальники в банках давно чують однаковий запит – дайте стисле, порівнюване пояснення, як ви управляєте екологічними, соціальними й управлінськими ризиками.

У відповідь Єврокомісія у липні 2025 року запропонувала простий інструмент саме для МСП – добровільний стандарт VSME. Його логіка протилежна «бюрократії»: менше показників, більше користі, той самий зміст, але у форматі, який посильно підготувати невеликій компанії.

Україна рухається в тому ж напрямку. 4 серпня 2025 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13598, підготовлений Кабінетом Міністрів України. Він передбачає внесення змін до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та запровадження обов’язкової ESG-звітності. Уже 3 вересня документ включили до порядку денного парламенту.

Згідно з проєктом, великі компанії та підприємства з істотним економічним та екологічним впливом щороку оприлюднюватимуть нефінансову звітність: від викидів і відходів до соціальних показників та антикорупційних політик.
Важливо, що готуватися мають не лише корпорації, а й малі та середні підприємства. Вони інтегровані в ланцюги постачання, претендують на участь у державних програмах фінансування та дедалі частіше стикаються з вимогами банків та інвесторів.

Стандарти як система, а не тягар

Європейський підхід до сталого звітування – це не одна «надбудова» для всіх. Великі компанії працюють за ESRS: сотні показників, глибокі розкриття, аудит – усе, що потрібно публічним групам і лідерам ринку. Для МСП – інша «сходинка»: VSME задає базовий профіль прозорості, який розуміють банки, фонди й великі замовники. Суть – у пропорційності: що більший вплив і ризики, то детальніший стандарт. Саме тому ESG у європейському контексті – це набір правил різного рівня деталізації під реальні можливості бізнесу, а не один універсальний і обтяжливий шаблон.

VSME: простий стандарт для малого бізнесу

VSME – добровільний стандарт для непублічних МСП. У базовій версії він просить лише мінімально необхідні дані: власні та енергетичні викиди, енергоспоживання та воду, відходи, умови праці та дотримання трудових прав, гендерний баланс, взаємодію з громадами, прозорість управління, наявність антикорупційних правил і незалежної перевірки звітності.

Розширена версія додає рух у динаміці – цілі зі скорочення викидів, план переходу на «зелену» енергію, управління кліматичними ризиками, вимоги до постачальників, енерго- та водоефективність, залученість персоналу. У підсумку виходить стислий, але показовий профіль, який можна надати банку, фонду чи корпорації замість багатосторінкових звітів за ESRS.

Який вигляд має ESG-звіт малого бізнесу на практиці

Будівельна компанія з власним бетонним вузлом за рік фіксує прямі викиди від автопарку та непрямі – від спожитої електроенергії, описує, як скоротила енерговитрати переходом на LED-освітлення, показує повторне використання технічної води та частку відходів, відправлених на переробку. Додає кілька ключових соціальних метрик – рівень травматизму, охоплення працівників страховками, частку жінок у менеджменті – і коротко пояснює, як влаштовано корпоративне управління й антикорупційні процедури. Усе це вміщується в кілька сторінок і достатньо, щоб банк чи великий замовник оцінив ризики й репутацію.

Агропідприємство описує викиди від сільгосптехніки та сушарок, показує ефект від точного землеробства у вигляді економії пального, звітує про споживання та повторне використання води, поводження з тарою від ЗЗР і добрив. Додає контекст щодо умов праці, соціальних пакетів і внеску в місцеву громаду, пояснює структуру власності та наявність кодексу етики. Такий документ дає інвестору розуміння, що компанія керує ризиками й несе передбачувані зобов’язання.

Чому прозорість вигідна бізнесу

• По-перше, це спільна мова з ринком: великі виробники та банки чекають порівнюваних ESG-даних від постачальників і позичальників.
• По-друге, це двері до фінансування: у ЄС прозора МСП отримує кращі умови доступу до коштів, зокрема в ініціативах на кшталт InvestEU.
• По-третє, це інструмент управління: один компактний профіль дозволяє побачити витрати ресурсів, «вузькі місця» і можливості для економії. Замість «паперів для галочки» – карта того, де бізнес може стати ефективнішим.

Наш ринок швидко синхронізується з європейськими вимогами. У великих ланцюгах постачання й банківських практиках VSME фактично перетворюється на «паспорт довіри» для невеликих компаній: короткий, зрозумілий і порівнюваний.

Найближчими роками саме такий формат, а не громіздкі звіти, дозволить українським МСП утримувати контракти, знижувати вартість капіталу та виходити на нові ринки. ESG – це не про непосильну бюрократію. Це про стандарти, які масштабується під ваш розмір і відкривають доступ туди, де прозорість давно стала нормою.