Як і навіщо підвищувати рівень податкової культури в Україні?
Та яким чином ці трансформації вплинуть на спротив російській агресії та післявоєнну відбудову
В умовах повномасштабної війни податкова культура перетворилася на один зі стовпів економічної стійкості та національної безпеки України. Від неї напряму залежать стабільне фінансування армії й відбудови, обсяги міжнародної підтримки та швидкість руху до ЄС. Довіра між державою, бізнесом і суспільством стає новою валютою, яка визначає, наскільки економічно стійкою Україна вийде з війни та побудує економіку європейського зразка.
Як сформувати високий рівень податкової культури в нашій державі та як цій трансформації може посприяти бізнес, Mind розповіла Тетяна Лисенко, експертка-практик з українського та міжнародного оподаткування, співвласниця компанії UCBI.
Зв'язок податкової культури і стабільних доходів: світовий досвід
Міжнародна практика демонструє, що країни з високою податковою культурою отримують стабільні бюджетні доходи переважно через добровільну сплату податків. У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) цей показник досягає 90–95%. Це означає, що більшість платників виконує свої зобов’язання не під тиском контролю, а автоматично, адже довіряє системі і бачить прозоре використання податків.
Наприклад, у Швеції високі податкові ставки компенсуються якісними державними послугами: безкоштовна вища освіта, розвинена система охорони здоров’я, тривала оплачувана відпустка по догляду за дитиною. Громадяни сплачують податки добровільно, оскільки бачать пряму користь.
Повна цифрова трансформація у Естонії – реєстрація бізнесу та подання декларацій онлайн, відсутність паперових носіїв, мінімальний час на адміністрування є важливим фактором високого рівня довіри та мінімізації ухилення від податків.
У Сингапурі помірні ставки поєднуються з жорстким контролем і захистом репутації: порушення податкової дисципліни призводить до довгострокових ринкових санкцій.
Корупційні ризики і низька податкова культура
Низька податкова культура в Україні історично тісно пов’язана з високим рівнем корупції. Чому так склалося?
- Непрозорі процедури адміністрування, нерівний підхід до бізнесу та непрогнозовані перевірки формують недовіру до держави.
- Бізнес, стикаючись із ризиком хабарів, блокувань рахунків або непрозорих рішень, часто був мотивований ухилятися від податків.
- Утворилося замкнене коло: корупція підриває довіру – знижується рівень податкової культури – зменшуються надходження до бюджету – держава не має ресурсів на реформування та боротьбу з корупцією.
Низька податкова культура в Україні довгий час була реакцією на корумповані дії держави. Ухилення від податків стало захисним механізмом, а не моральним вибором.
Лише послідовне зниження корупційних ризиків і підвищення передбачуваності податкового адміністрування здатне це розірвати це замкнене коло.
Ключові проблеми фіскальної системи України
Україна сьогодні перебуває на етапі трансформації податкової системи. Тут співіснують дві паралельні тенденції: з одного боку, стрімка цифровізація та модернізація процесів; з іншого – структурні проблеми, які накопичувалися роками.
1. Тіньова економіка. За даними EY, у 2025 році тіньова економіка України становить 19,3% ВВП. В абсолютних цифрах це означає втрати бюджету до 1,5 трлн грн щорічно. Тобто, це ті ресурси, які могли б фінансувати оборону, відбудову, енергетичні проєкти та критичну інфраструктуру. Ці цифри показують, наскільки тісно пов’язана податкова культура з економічною стійкістю країни.
2. Низький рівень довіри до податкових органів. У Національній стратегії доходів до 2030 року Мінфін прямо зазначає, що низький рівень податкової культури і недовіра до податкових органів є системною проблемою.
Історичні практики непрозорого адміністрування, складність норм і нерівний підхід до платників різного масштабу формують у бізнесу відчуття непередбачуваності та мотивують ухилятися від сплати.
3. Складність взаємодії з державою. Попри цифровізацію, платники часто стикаються з фрагментованими сервісами, непередбачуваними змінами правил та ризиками неправомірних блокувань. Це збільшує адміністративне навантаження і зменшує готовність працювати прозоро. У результаті, добровільна сплата податків залишається низькою, а частина економіки продовжує працювати «в тіні».
Зміни 2024–2025 років: рух до комплаєнс-моделі
За останні два роки Україна зробила значний крок у бік стандартів OECP, впроваджуючи наступні інструменти прозорого адміністрування:
- Автоматичний обмін інформацією (CRS). Так, наприклад, у 2024 році ДПС здійснила перший взаємний міжнародний автоматичний обмін інформацією CRS із країнами-партнерами по обміну. Це означає, що Україна наближається до системи автоматичного обміну фінансовими даними з іншими країнами, що критично важливо для боротьби з ухиленням та інтеграції у глобальну економіку.
- Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Впровадження цього інструменту дозволяє зменшити кількість порушень податкового законодавства, підвищити рівень добровільної сплати податків та забезпечити однакові правила для всіх.
- Офіси податкових консультантів, відкриті у 20 регіонах України з метою допомоги бізнесу та громадянам у вирішенні податкових питань.
- Методологія Tax Gap, яку ДПС почала впроваджувати разом із експертами ЄС. У майбутньому це допоможе визначати реальні втрати бюджету через несплату податків, ухилення чи помилки, а також мінімізувати податкові розриви.
Які ще кроки може зробити держава, аби стати партнером для бізнесу та перейти до сервісної моделі?
- Спрощення системи. Ліквідація другорядних платежів, консолідація до 5–7 базових податків, скорочення часу на звітність.
- Прозорість. Регулярні публічні звіти у форматі інфографіки в застосунку Дія: «Ваш ПДВ профінансував конкретні проєкти».
- Рівність умов. Посилений аудит великих платників, усунення преференцій для офшорних схем.
- Фінансова грамотність. Інтеграція модуля «податки» в програми бізнес-шкіл, безкоштовні курси для підприємців, інформаційні кампанії.
- Позитивна мотивація. Механізми повернення частини податків за інвестиції в дослідження та розробки, публічне визнання доброчесних платників.
Як бізнес формує податкову культуру?
Податкова культура не обмежується лише державними інструментами. Багато змін відбуваються саме завдяки практикам бізнесу, який формує нові стандарти прозорості та комплаєнсу.
За вищезгаданими даними EY, тінізація в Україні зменшилася з 30% до 19,3% за 2020–2025 роки. Це означає, що компанії дедалі частіше працюють «в білу», і цей тренд має системний характер. За останні 5–7 років саме бізнес став головним драйвером змін.
Великі компанії з іноземними акціонерами чи лістингом на закордонних біржах змушені працювати повністю «в білу», бо інакше втрачають доступ до капіталу. Вони публікують податкову звітність, проходять аудит Big-4 і добровільно розкривають ефективну ставку податку. Це створює ефект «золотого стандарту»: коли контрагент бачить, що великий гравець платить усе чесно, він уже не може пояснити своїм акціонерам, чому сам цього не робить.
Інвестиції та фінансування середнього бізнесу також вимагають мінімум 12–24 місяці «білої» історії. Тому компанії, які планують взяти кредит під 7–12% річних чи грант на розвиток, свідомо виходять із тіні. Кожна така компанія автоматично стає прикладом для своїх постачальників і підрядників.
Для малого бізнесу впровадження РРО та програми кешбеку також принесло зміни. За останні декілька років багато хто помітив: легальна виручка дає вищі ліміти на рахунках, простіше брати кредити на авто чи житло, немає стресу від перевірок. Тепер значна частина вже сама нагадує клієнтам взяти чек – це стало частиною сервісу.
Крім того, нове покоління підприємців у більшості випадків сприймає сплату податків як обовʼязкову частину ведення бізнесу та свідому позицію громадянина країни, податки якого йдуть на підтримку економіки країни.
Таким чином, в Україні формується стійкий тренд детінізації на всіх рівнях бізнесу – від стратегічної прозорості великого до уникнення ризиків малим, що посилює довіру інвесторів та стабільність економіки.
Яким базовим правилам важливо слідувати бізнесу для формування сильної податкової культури?
- Виконувати свій конституційний обов’язок – сплачувати податки та декларувати доходи (стаття 67 Конституції України).
- Легалізація доходів. Офіційна заробітна плата підвищує лояльність персоналу та відкриває доступ до пільгового кредитування.
- Контроль документообігу. Корпоративна політика відмови від готівкових розрахунків і вимога фіскальних чеків.
- Громадський нагляд. Участь у місцевих радах як незалежний аудитор тендерних процедур.
- Публічна звітність. Регулярне інформування стейкхолдерів про обсяг сплачених податків і їхній внесок у державні проєкти.
Чому високий рівень податкової культури – це win-win?
Податкова культура в Україні, особливо під час повномасштабної війни, перестає бути лише фіскальним питанням і стає стратегічним фактором підтримки країни, основою економічної стабільності та стійкості бюджету. Вагомими аргументами для її формування є такі:
- Податкова культура стає елементом національної безпеки, оскільки від неї залежить фінансування захисту та відбудови України.
- Прозорий бізнес отримує реальну конкурентну перевагу на ринку.
- Модель «сервісної держави» формує передбачуване середовище для бізнесу.
- Довіра – найцінніша валюта: там, де держава ефективна, добровільна сплата зростає автоматично.
Крім того, високий рівень податкової культури безпосередньо впливає на обсяги міжнародної допомоги, швидкість євроінтеграції, передбачуваність бізнес-середовища та здатність самостійно фінансувати оборону.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
