Дайджест регуляторних змін для паливного бізнесу: що впливає на галузь із 2026 року?

Регуляторне та податкове навантаження на паливний бізнес вкотре посилюється. Це неминуче призведе до поступового, але відчутного подорожчання пального.

Про ключові зміни 2026 року, які вже впливають або найближчим часом впливатимуть на фінанси й діяльність компаній паливної галузі, Mind розповіла Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

1. Поетапне підвищення акцизу на пальне

Україна продовжує виконувати зобов’язання щодо гармонізації акцизних ставок із вимогами ЄС. Тож із 1 січня 2026 року ставки акцизного податку підвищені для всіх основних видів пального:

• бензин: з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л;
• дизель: з 215,7 до 253,8 євро за  1000 л;
• автогаз: з 173 до 198 євро за 1000 л.

Фінансовий ефект для АЗС:

• акциз формує до 25–35% роздрібної ціни пального;
• кожне підвищення на 10 євро / 1000 л – це +0,40–0,50 грн/л до собівартості;
• для АЗС з обсягом реалізації 2 млн л на рік – додаткове навантаження від 800 тис. грн на рік і більше.

Що це означає для АЗС:

• зростання податкового навантаження у структурі собівартості пального;
• додатковий тиск на оборотні кошти;
• необхідність перегляду цінових моделей і фінансового планування.

Що це означає для споживачів:

• у 2026 році: на українських АЗС варто очікувати поступового, але відчутного подорожчання пального;
• довгостроково: підвищення акцизів може вплинути на ціни впродовж кількох років поспіль.

2. Авансові внески з податку на прибуток для АЗС

У 2026 році зберігається механізм щомісячних авансових внесків із податку на прибуток за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Основні параметри:

• платіж є фіксованим і сплачується за кожну ліцензовану АЗС, незалежно від обсягів продажу, фактичного прибутку, тимчасового простою;
• обов’язок виникає автоматично на підставі даних реєстру ліцензіатів;
• несплата авансового внеску є підставою для ухвалення рішення про припинення дії відповідної ліцензії.

Фінансовий ефект:

• для мережі з п'яти АЗС – це постійний фіксований відплив коштів, навіть у збиткові місяці;
• у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

3. Ліцензування: формально простіше, фактично – жорсткіше

У 2026 році бізнес працює вже в новій логіці регулювання обігу підакцизних товарів. Основні акценти такі.

Е-ідентифікація

• Наявність інформації, що ліцензіат не пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» або не здійснює листування з контролюючим органом через електронний кабінет, або контролюючим органом прийнято заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет, може стати підставою для відмови у видачі ліцензії або ухвалення органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності. Причому рішення набирає чинності вже на другий робочий день після його направлення в електронний кабінет платника.

Реєстр ліцензіатів

• З 1 січня 2026 року ДПС відкрила Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального, який містить актуальну інформацію про всі ліцензії на роздрібну торгівлю пальним – чинні, припинені та такі, строк дії яких закінчився. Важливо: своєчасно вносити відомості до реєстру ліцензіатів у разі виникнення змін у відомостях, які зазначалися під час отримання ліцензії.
• У 2026 році бізнес, що має «роздрібні» ліцензії на алкоголь, тютюн, рідини для e-сигарет чи пальне, повинен дотримуватися нових фінансових вимог: середня зарплата працівників має бути не нижчою за 17 294 грн, а для торгових точок поза обласними центрами (якщо всі місця роздрібної торгівлі (АЗС чи магазини) розташовані поза межами обласних центрів, м. Києва та м. Севастополя – на відстані від 50 км та при площі торговельного залу до 500 м²) – не менше 12 970,50 грн. ФОП без працівників повинні показувати дохід на тому ж рівні. Порушення норм протягом трьох місяців поспіль дає податковій підставу анулювати ліцензію.
• У разі встановлення факту відсутності ліцензіата за місцем розташуванням дія всіх наявних у ліцензіата ліцензій припиняється.

4. Митне регулювання та імпорт

Постановою Кабміну від 31.12.2025 №1795 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік» встановлено жорсткі обмеження, що набули чинності з 1 січня 2026 року. Заходи спрямовані на збереження стратегічних ресурсів, зокрема передбачають квотування, ліцензування агропродукції, обмеження експорту енергоносіїв (природний газ) і контроль за експортом до низки країн ЄС (Польща, Румунія тощо).

Ключові обмеження, згідно з постановою №1795, стосуються зокрема:

• агроекспорту: обов'язкове ліцензування для експорту пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі;
• енергетичної безпеки: запроваджено ліцензування з нульовими квотами на експорт природного газу українського походження, а також антрациту;
• контрольованих речовин: ліцензуванню підлягає імпорт та експорт озоноруйнівних речовин і фторованих парникових газів.

Перехідний період: ліцензії на експорт / імпорт, отримані у 2025 році, дійсні до 1 березня 2026 року.

Для бізнесу, що працює з імпортом важливо:

• перевіряти УКТЗЕД-коди;
• узгоджувати операції з митними брокерами заздалегідь;
• уникати зупинок постачань через формальні невідповідності.

Що робити МСБ уже зараз: короткий чек-лист

З огляду на перераховані регуляторні зміни представникам паливного бізнесу варто виконати такі кроки:

✔️ Переглянути фінансову модель з урахуванням акцизів-2026.
✔️ Провести аудит ліцензій і реєстрів.
✔️ Перевірити електронний кабінет платника податків.
✔️ Оцінити митні ризики для імпортних операцій.

АПЕБ послідовно наголошує: регуляторна політика має враховувати реальні можливості малого та середнього бізнесу, а не лише фіскальні потреби бюджету.