«Тактична пауза» євроінтеграції: як бізнесу використати відстрочку закону про сталий розвиток
Чому сталася технічна зупинка та наскільки доцільно бізнесу зараз інтегрувати ESG-принципи у власну діяльність?
За даними Глобального договору ООН, в Україні 69% громадян чекають на прозору нефінансову звітність, тоді як самі компанії демонструють системну неготовність до нових правил. Ба більше, наша країна взяла «тактичну паузу» у впровадженні корпоративної звітності зі сталого розвитку (CSRD) після змін у ЄС. Щодо останніх, то йдеться, зокрема, про підвищення порогів до 1000 працівників, відтермінування розкриття інформації та перегляду стандартів ESRS, аудиту й таксономії.
Чому сталася така пауза, як вітчизняному бізнесу її використати та в чому суть нових стандартів ESG-звітності, Mind розповіли фахівці Data Analytics Lab у YouControl.
Імплементація CSRD є ключовим євроінтеграційним зобов'язанням України в межах урядової Стратегії запровадження звітності зі сталого розвитку, схваленої у жовтні 2024 року. Тому відкликання Мінфіном законопроєкту №13425 про зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності зі сталого розвитку спровокувало дискусії щодо доцільності подальшої підготовки бізнесу. Невизначеність закінчилася 24 лютого 2026 року, коли рада ЄС затвердила пакет Omnibus I, яким змінила критерії того, які компанії підпадатимуть під обов'язкову звітність. Попри спрощення вимог ESG-регулювання, стало зрозуміло, що глобальний ESG-процес є незворотним, і адаптуватися до нових європейських правил потрібно вже зараз.
Що таке CSRD і ключові відмінності від попередніх стандартів
Директива CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) є базовим елементом Європейського зеленого курсу (European Green Deal). Вона системно трансформує підходи до корпоративної звітності, замінюючи попередню Директиву про нефінансову звітність (NFRD – Non-Financial Reporting Directive).
Як зазначається в матеріалах навчального центру Microsoft щодо CSRD, глобальна мета Єврокомісії полягає у «створенні культури прозорості стосовно впливу компаній на людей і довкілля». Ця прозорість забезпечується через низку структурних змін у вимогах:
- Розширення сфери застосування. Вимоги поширюються не лише на європейський бізнес, а й на компанії з третіх країн, які мають значний оборот на ринку ЄС.
- Принцип подвійної матеріальності (Double Materiality). Юрособи повинні звітувати не лише про те, як клімат впливає на їхній бізнес (фінансова матеріальність), а й про те, як їхня діяльність впливає на клімат і суспільство (матеріальність впливу).
- Уніфікація стандартів (ESRS). Замість використання розрізнених добровільних практик впроваджуються 12 обов'язкових європейських стандартів звітності (European Sustainability Reporting Standards), що деталізують обсяг і метрики розкриття даних.
- Обов'язковий аудит. Дані зі сталого розвитку підлягають обов'язковій незалежній перевірці (assurance) для забезпечення їхньої достовірності та мінімізації ризиків грінвошингу.
- Машиночитаний формат (XBRL). Звіти подаватимуться в єдиному цифровому форматі (eXtensible Business Reporting Language), що спрощує збір даних та аналітику для інвесторів, банків і регуляторів.
Консультанти PwC в Україні наголошують, що імплементація CSRD вимагає від компаній переходу від формального комплаєнсу до стратегічного переосмислення бізнес-моделей. Директива спонукає бізнес інтегрувати цілі сталого розвитку в процеси створення доданої вартості.
Чому законопроєкт відкликали і що далі?
Спираючись на аналітику Офісу зеленого переходу, зокрема, дослідження «ESG стандарти і вимоги в ЄС та Україні – зміни та чогоо очікувати далі», ймовірно ключовим фактором відкликання урядового законопроєкту став моніторинговий процес у самому Європейському Союзі, відомий як пакет Omnibus.
Як зазначається в аналітичних матеріалах Офісу зеленого переходу, Єврокомісія ініціювала масштабний перегляд директиви CSRD з метою спрощення регуляторних вимог і зменшення адміністративного навантаження на бізнес. Серед ключових пропозицій ЄК, оприлюднених 26 лютого 2025 року (COM (2025) 80), – підвищення порогових критеріїв для компаній, які підпадають під дію CSRD: з 250 до 1000 працівників, відтермінування строків звітності, скасування галузевих стандартів ESRS, а також перегляд вимог до аудиту та таксономії ЄС.
Ключові зміни, які привніс Omnibus I:
- під CSRD підпадають компанії з ≥1000 працівників і чистим оборотом ≥450 млн євро;
- під CSDDD (директива про належну обачність) – компанії з ≥5000 працівників або оборотом ≥1,5 млрд євро;
- для малих і середніх підприємств (МСП) звітність залишається добровільною, але стандарти ESRS можуть використовуватися як орієнтир.
За таких умов ухвалення закону про європейську звітність зі сталого розвитку, орієнтованого на попередню редакцію CSRD, ймовірно призвело б до необхідності його перегляду вже за рік-два. Тож відкликання документа слід розглядати не як відмову від євроінтеграційного курсу, а як вимушену «тактичну паузу».
Україна ж очікує на затвердження фінальної версії директиви після дебатів у Європарламенті та Раді ЄС, щоб імплементувати актуальну регуляторну модель, яка фактично працюватиме в Європі.
Розрив між суспільними очікуваннями та реальною готовністю бізнесу
Поки законодавчий процес перебуває на паузі, на ринку фіксується суттєвий розрив між суспільним запитом і фактичною готовністю компаній. Цю тенденцію наочно ілюструє «Дослідження готовності українського бізнесу до впровадження ESG-стандартів», проведене Офісом зеленого переходу. Розрив існує незалежно від наявності чи відсутності профільного закону.
З одного боку, формується стійкий запит на прозорість. За даними Глобального договору ООН в Україні, 69% громадян очікують від бізнесу відкритої нефінансової звітності. Споживачі та стейкхолдери прагнуть розуміти, хто стоїть за брендами, чи підтримують компанії Сили оборони, як вони дбають про довкілля та власні колективи.
З іншого боку, компанії демонструють системну неготовність до нових вимог. Серед ключових бар’єрів для українського бізнесу варто виділити таке:
- очікування фінальних змін у законодавстві ЄС створює регуляторну невизначеність і гальмує активні дії;
- значна частина підприємців досі не розуміє суті ESG та не бачить у цьому практичної фінансової користі;
- компаніям гостро бракує кваліфікованих кадрів, методологій і налаштованих внутрішніх процесів;
- збір, агрегація та верифікація розрізненої нефінансової інформації залишаються надскладним завданням;
- бізнес займає очікувальну позицію та відкладає інвестиції у сталий розвиток до моменту появи жорстких правил і реальних штрафів.
Нині бізнес перебуває у стані очікування інструкцій, тоді як громадськість і глобальний ринок уже вимагають дій. Така стратегія пасивності створює прямі бізнес-ризики вже сьогодні.
Відсутність прогресу у сфері ESG може призвести до втрати партнерів, що зобов'язані перевіряти власні ланцюги постачання, обмеження доступу до міжнародного фінансування та ускладнення виходу на ринки ЄС. Пауза в законодавстві надає компаніям дорогоцінний час для адаптації, який критично важливо використати продуктивно.
Лідери ринку та інноваційні рішення: хто вже грає за новими правилами
Попри загальну неготовність корпоративного сектору, українські компанії-лідери вже демонструють системний підхід до сталого розвитку, не чекаючи на жорсткі регуляторні вимоги.
Зокрема такі підприємства, як Deloitte Ukraine, Метінвест, SoftServe, проводять наскрізний моніторинг викидів парникових газів у всіх бізнес-сегментах, активно інвестують у біоенергетику та проходять незалежну верифікацію нефінансової звітності, що є однією з ключових вимог CSRD. Компанії також використовують штучний інтелект для підвищення безпеки на виробництві, застосовують енергоефективні рішення та готують запуск сонячних електростанцій.
Окремої уваги заслуговує технологічний сектор, оскільки IT-компанії не лише імплементують власні ESG-стратегії, а й створюють цифрову інфраструктуру для всього ринку. Зокрема, YouControl запустив інструмент автоматичної оцінки ESG-ризиків – «ESG-профіль» підприємств. Цей модуль перетворює ESDD-оцінку (Environmental and Social Due Diligence) на швидкий автоматизований процес.
Виклики та інструменти для трансформації
Перехід до звітності за стандартами CSRD не обмежується зміною формату документів чи розширенням штату відділу екології. Це комплексний процес корпоративної трансформації, який вимагає від бізнесу системних змін на чотирьох ключових рівнях:
- Стратегія. Сталий розвиток має перетворитися з окремих ініціатив на невіддільну частину бізнес-стратегії компанії.
- Управління. Оцінку ESG-ризиків необхідно інтегрувати в щоденні процеси ухвалення рішень на рівні рад директорів.
- Дані та технології. Збір і верифікація понад 1000 показників ESRS потребують обов'язкової автоматизації за допомогою ІТ-рішень.
- Компетенції. Кадровий дефіцит, який відчувають 77% компаній, вимагає невідкладних інвестицій у навчання персоналу та залучення профільних експертів.
Отже, відкликання українського законопроекту про CSRD – це вимушена технічна зупинка для синхронізації з європейським законодавчим графіком, а не відмова від курсу на євроінтеграцію. Час, виграний завдяки цій паузі, критично важливо використати для вивчення стандартів ESRS, розбудови ІТ-інфраструктури для збору даних і глибокого аналізу власних ланцюгів постачання.
Ті компанії, які підійдуть до етапу затвердження фінальних правил підготовленими, матимуть стратегічну ринкову перевагу – доступ до дешевшого капіталу, зміцнення довіри міжнародних партнерів і довгострокову стійкість.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.


















