Мультиспорт і тестування: як Україна повертає дітей у спорт
В Україні відновлюється система заохочення дітей до занять спортом
Програма «Активні» провела перший мультиспортивний форум, який зібрав тренерів, лікарів, спортсменів і науковців навколо одного питання: як залучити дітей до фізичної активності й зберегти цей інтерес надовго.
Проблема, яку всі бачать
Сьогодні лише 13% українців системно займаються спортом чи руховою активністю. Мета – довести цей показник до 40%. Але щоб її досягти, потрібно переосмислити підхід до дитячого спорту з самого початку.
Рання спеціалізація в одному виді спорту дає короткостроковий результат, але несе довгострокові ризики. Дослідження, представлені учасникам форуму, фіксують прямий зв'язок між ранньою спеціалізацією та травмами колін, гомілкостопу і кульшового суглоба – зокрема в контексті підготовки атлетів у NBA, NHL та NFL. Саме тому американська система все більше орієнтується на мультиспортивний розвиток.
Мультиспорт – не єдина відповідь, але важлива
Учасники форуму обговорювали різні моделі – від ранньої спеціалізації до мультиспортивного підходу. Мультиспорт не є універсальним рішенням, але дозволяє дитині гармонійно розвиватися, знайомитися з різними видами руху й формувати стійкий інтерес до фізичної активності без шкоди для здоров'я.
Є види спорту – як-от художня гімнастика – де рання спеціалізація залишається частиною підготовки через складність технічних елементів. Бронзова призерка Олімпійських ігор Ганна Різатдінова знає це зсередини. Але навіть вона пам'ятає інше: «У мене була медаль, але я не чула похвали». За її словами, найскладніший період у роботі з юними спортсменками – вік 11–16 років, коли фізіологічні та емоційні зміни можуть підірвати навіть найсильнішу мотивацію. У цей час тренер має бути не лише фахівцем, а й людиною, якій дитина довіряє і не боїться сказати про втому чи сумніви.
Футболіст Тарас Степаненко нагадав про те, що змінилося: раніше діти самі тягнулися до різних активностей – хокей, велосипед, двір. Сьогодні батькам доводиться переконувати дитину навіть спробувати спорт. І це один із найскладніших викликів сучасності.
Масовий спорт: база, з якої виростають щасливі чемпіони
За даними, представленими на форумі, понад 80% людей займаються спортом не заради медалей – заради здоров'я, спілкування та якісного дозвілля. Олімпійські чемпіони – це вершина широкої піраміди, яку ще треба збудувати. А будується вона знизу: через доступність, якісне середовище і довготривалу мотивацію.
Завдання системи – не втрачати дітей на старті, а якнайдовше підтримувати їхній інтерес до руху. З широкої бази виростають і здорові громадяни, і майбутні чемпіони.
Перше ставлення дитини до власного здоров'я формується в школі. І часом саме там воно найчастіше занепадає. Діти, які роками сиділи на лавці під час уроку фізкультури – через травму, сором'язливість або просто тому, що система не мала для них місця – виходили з відчуттям, що спорт не для них. Це не особиста невдача дитини. Це прогалина, яку можна і потрібно закрити.
Фінляндія закріпила цей інструмент на рівні державної навчальної програми ще у 2016 році – і сьогодні понад 90% фінських дітей до 18 років фізично активні, а 90% дорослих займаються спортом або рухом щонайменше двічі на тиждень. За кількістю олімпійських медалей на душу населення Фінляндія – найуспішніша країна у світі. Це не збіг. Це результат системи, яка починається в школі.
У липні 2025 року США на рівні президентського указу відновили Presidential Fitness Test у публічних школах – тест, який існував понад півстоліття, але був скасований у 2013 році. Україна рухається тим самим шляхом: фізичне тестування існувало в наших школах, але з часом стало несистемним. Програма «Активні» повертає його – не як нововведення, а як відновлення практики, що довела свою цінність.
Фінська програма охоплює всіх учнів і вимірює витривалість, силу, координацію та гнучкість. Результати отримують учні, батьки, медичні працівники та вчителі – кожен для своїх цілей. Саме така модель лягла в основу того, що впроваджує програма «Активні» в українських школах.
Тестування не оцінює і не відсіює. Батьки отримують конкретну відповідь на запитання, яке давно залишалося без відповіді: у якому стані фізичний розвиток моєї дитини і що з цим робити. Не загальні слова – а орієнтир і, за потреби, направлення до фахівця чи секції.
Для вчителів це робочий інструмент. Результати тестування дозволяють бачити реальний стан класу, коригувати методику і працювати з програмою, яка відповідає дітям, а не абстрактному стандарту. Де є проблема – тестування її покаже. Де вчитель працює добре – це теж стане видно.
Для професійного спорту масове фізичне виховання – не конкурент у боротьбі за фінансування, а джерело кадрів. Активна дитина, яка знайшла свій вид активності в школі, з більшою ймовірністю прийде до секції, витримає навантаження і поповнить спортивний резерв. Шкільне виховання і спорт вищих досягнень – це не два окремі світи, а початок і продовження одного шляху.
Тестування також дає дітям ширший контекст: розуміння власного тіла, орієнтири збалансованого способу життя, живі приклади того, як українські спортсмени будують довгу і здорову кар'єру. Профілактика завжди дешевша за лікування – і для дитини, і для системи охорони здоров'я загалом.
Окремою частиною форуму стало визнання вчителів фізичної культури в межах конкурсу «Формула активної нації». На фінал ліги «Активні» приїхали й самі учні. Найкращі вчителі вже є – завдання системи зробити їхній підхід стандартом, а не винятком.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
