facebook.com
mind
Чому ще зарано говорити про скасування абонплати за газ

Чому ще зарано говорити про скасування абонплати за газ

І які вигоди отримує уряд від цього платежу та резонансу навколо нього

Чому ще зарано говорити про скасування абонплати за газ
Фото pixabay.com

Уряд заявив про скасування скандального рішення щодо абонплати за газ. Проте у дійсності виявилося, що це лише відтермінування на три місяці, а також початок перегляду умови нарахування абонплати тільки для найменшої категорії споживачів – із лічильниками обсягом G1,6 (2000 куб. на рік). Також стало зрозумілим, що новий меморандум України та МВФ підтвердив зобов’язання нашої держави запровадити цей вид платежу із серпня 2017 року.

Відповідно, рішення прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана утворити спеціальну робочу групу за участі представників МЕРТ, АМКУ та народних депутатів для вивчення ситуації щодо нарахування абонплати за газ можна вважати радше «грою на публіку».

«Я даю доручення першому віце-прем’єр-міністру утворити групу, ми залучимо до неї народних депутатів, усі необхідні міністерства, Міністерство економічного розвитку й торгівлі та Антимонопольний комітет, аби розібратися об’єктивно з цим питанням», – заявив Гройсман.

Тим часом голова Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк на противагу прем’єру вже відрапортував про початок розслідування. За його словами, перехідний період запроваджується у зв’язку з резонансом: «Ми зробимо додатковий перехідний період, щоб ніхто з громадян України ніякого підвищення не відчув. Цей період буде як мінімум три місяці», – зазначив Вовк.

Показовим стало ще одне зізнання Дмитра Вовка. А саме, що перегляд стосуватиметься лише однієї категорії, яка використовує мінімальні лічильники обсягом G1,6 та може споживати максимум 2000 куб. м на рік: «Ми будемо аналізувати детально, але найменші типорозміри лічильників, наприклад G1,6, які в Києві, наприклад, повинні були платити 28 грн, для них це рішення буде перенесено».

Фактично це є свідченням того, що проголошене скасування абонплати за газ є звичайною профанацією. По-перше, уряд сам визнав факт відтермінування абонплати лише на три місяці. А по-друге, виявилося, що вже через чотири місяці (у серпні) населення знову її сплачуватиме. Саме такий пункт передбачений у меморандумі України та МВФ.

«До кінця липня 2017 року ми переглянемо інші параметри системи комунальних субсидій домогосподарствам для поліпшення адресності; введемо коригування соціальних норм у непікові місяці протягом опалювального сезону. Крім того, ми застосуємо тариф на розподіл газу і опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці – усі зміни наберуть чинності з 1 травня 2017 року», – сказано у меморандумі з МВФ.

Тому всі попередні дискусії на політичному рівні – мовляв, уряд не був поінформований про рішення НКРЕКП щодо абонплати за газ – це хитра маніпуляція. Дії уряду Гройсмана нагадують відомий принцип: «створили проблему – вирішили проблему». А тому популістські заяви відносно «порятунку» громадян від абонплати наштовхують на думку, що у такий спосіб прем'єр вирішив уникнути відповідальності за непопулярне рішення про підвищення загальної ціни на газ для 5 млн домогосподарств у середньому в 2–4 рази.

Це лише вказує на те, що запровадження абонплати за газ стало непродуманим, нескоординованим та провальним рішенням як НКРЕКП, так і уряду. І, безумовно, уряд мав би понести відповідальність за такий «прокол». До того ж ухвалення рішення про абонплату з боку НКРЕКП є вимогою закону «Про ринок природного газу», за який голосувала коаліція у Верховній Раді, яка і обирала Гройсмана прем’єр-міністром.

Водночас в ухваленні згаданого рішення був і залишається зацікавленим уряд, оскільки саме від абонплати на газ залежить розмір субсидії для населення. Абонплата не підпадатиме під дію субсидій, а тому громадянам доведеться заплатити її повну вартість. Це буде додаткове фінансове навантаження на пересічних українців. А уряд зможе зекономити субсидій на загальну суму 5 млрд грн, що становить 10% від усього обсягу субсидій на поточний рік (52 млрд грн). Власне, саме така сума економії і визначається урядом у меморандумі з МВФ: «Таким чином, це (абонплата) дозволить обмежити витрати на субсидії з оплати комунальних послуг 47 млрд гривень в 2017 році».

Така політика уряду Володимира Гройсмана є радше свідченням вибудовування відносин із МВФ, аніж турботи про інтереси громадян. І чи то випадковістю, чи злим жартом можна вважати обмовку Гройсмана у стилі Віктора Януковича «почую кожного»: «Хочу запевнити в тому, що я чую людей. Але чути – мало. Треба не тільки почути, а й зрозуміти людей».

Також однією із причин публічної боротьби уряду проти абонплати за газ стала відверто негативна реакція суспільства на таке рішення. Очікування чергового витка соціальної напруги та зниження платежів за комунальні послуги – це перманентний стан, у якому перебувають урядовці.

При цьому конфлікт довкола абонплати продемонстрував тенденцію замовчування з боку уряду проблеми завищеної ціни на газ. Адже населення та уряд при обговоренні цього платежу вже навіть і не згадують про те, що нинішня ціна «блакитного палива» у 6900 грн як мінімум удвічі перевищує реальну ціну газу власного видобутку. Водночас дискусія щодо відмови від імпортного паритету та скасування імпортної ціни газу, розрахованої на німецькому хабі NCG, іще не втратила своєї актуальності.

Проте, нині можна сказати, що слідом за абонплатою за газ громадян у близькому майбутньому може чекати нове випробування – аналогічні «абонплати» будуть встановлені при використанні води та електроенергії.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram