Публічно і прозоро? В Україні почав працювати електронний реєстр відшкодування ПДВ

1 квітня Міністерство фінансів оголосило про запуск відкритого реєстру відшкодування ПДВ. Цю подію не обійшов своєю увагою навіть президент Петро Порошенко. «Ми повинні не просто відкрити цей реєстр, а зробити так, щоб черговість відшкодування ПДВ суб'єктам господарювання була абсолютно прозорою. І кожне втручання в реєстр і електронну програму буде кримінальним злочином», – заявив глава держави.

Міністр фінансів Олександр Данилюк був одностайним з Порошенком. «Підприємці давно чекали на прозору процедуру відшкодування і підтримують нашу ініціативу. Успішний запуск реєстру – важливий крок до викорінення корупції в податковій сфері та поліпшення конкурентного середовища», – повідомив глава Мінфіну.

Але бізнес не поділяє нестримної радості влади. Реєстр ще навіть не запущений на повну силу, а платники податків уже нарікають на проблеми в його роботі і спроби «ручного» керування.

Що відбулося? Зусиллями Міністерства фінансів і Державної фіскальної служби почав працювати єдиний реєстр відшкодування ПДВ. На його тестування відведено три місяці. Тобто з 1 квітня по 30 червня 2017 року він функціонуватиме в тестовому режимі.

Реєстр буде повністю публічним і відкритим. Кожен бажаючий зможе ознайомитися з інформацією, яку там розміщено, а саме – хто претендує на відшкодування та в якому обсязі. Крім того, новий підхід до накопичення заявок у реєстрі повинен забезпечити автоматичне і своєчасне повернення ПДВ.

«На даний момент до реєстру додаються всі необхідні дані», – каже Ніна Южаніна, глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики. За її прогнозами, «закачування» записів триватиме близько місяця. Зараз акумулюється інформація про відшкодування ПДВ протягом лютого 2016 – березня 2017 року і про суми поданих заявок, починаючи з 1 квітня 2017 року.

Як працює реєстр? Заявки на відшкодування вноситимуться до реєстру в хронологічному порядку. Платник податків подає декларацію разом із заявкою, і впродовж доби вона потрапляє до реєстру. У такій же послідовності проходитиме повернення сум податку: хто раніше подав – той і отримав. Але це в теорії.

На практиці ж відшкодування ПДВ все одно не буде повністю автоматичним, оскільки всі заявлені суми підлягають камеральній перевірці. Тобто перевірці заявки на підставі звітності. Тривалість такої перевірки – не більше 30 днів. «Якщо ж у фіскалів з'являться питання до даних і суми, заявлених платником податків, вони мають право провести ще й документальну перевірку. Її максимальний термін – також 30 днів», – розповідає Наталія Ульянова, керуючий партнер міжнародної ЮК ICF Legal Service.

Якщо рішення з відшкодування позитивне – платник податків отримує з Держказначейства узгоджену з ДФС суму протягом одного дня. І це вже великий прогрес. Раніше повернення ПДВ здійснювалося в останні п'ять днів кожного місяця, і у держави перед бізнесом постійно накопичувалися великі борги. Зараз за рахунок перевірок відшкодування теж може затягуватися, до 60 днів.

Приємним правилом для підприємців стане те, що для відшкодування ПДВ запроваджується принцип «мовчазної згоди». Якщо ДФС, що адмініструє систему, не внесла інформацію про суму повернення до реєстру або не оголосила результати перевірки вчасно, заявка вважається узгодженою за замовчуванням.

З 1 квітня? Одночасно з автоматичним відшкодування ПДВ введено в дію і систему блокування ПДВ-накладних. Як і реєстр ПДВ, найближчі три місяці вона працюватиме в тестовому режимі. Причому запуск цього механізму нерозривно пов'язаний з відшкодуванням: блокування дозволить виявляти так звані «скручування». У цій схемі компанії-порушники заявляють податковий кредит по одному виду товару, а в реальності реалізують іншу продукцію.

Раніше у фіскалів не було ефективного інструментарію боротьби зі «скручуваннями». Тепер податкова буде «гальмувати» підозрілі накладні на етапі реєстрації і не дозволить сумам, які незаконно пред'явлені до відшкодування, потрапляти до реєстру.

Щоправда, чітких критеріїв, за якими ДФС блокуватиме ПДВ-накладні, поки що немає. Їх до 1 квітня мало розробити і затвердити Міністерство фінансів. Однак текст відповідного наказу було оприлюднено для обговорення тільки 3 квітня. Водночас система блокування, хоч і в тестовому режимі, але вже функціонує, що є порушенням норм Податкового кодексу України.

Ризики і недоліки. За добу після початку роботи ПДВ-реєстру на центр сертифікації ключів ДФС сталася хакерська атака, і сервер перестав працювати. На думку Олександра Данилюка, це було зроблено для того, аби зірвати запуск системи.

Крім того, у підприємців є питання до того, як відображається інформація в самому реєстрі. «Платники мають можливість ознайомитися з даними у вузькому форматі – виключно за своїми заявами. При цьому зрозуміти черговість проведення відшкодування, встановити, дотримуються чи ні чинні норми ПКУ, неможливо», – пояснює Юлія Дроговоз, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців.

Стурбований бізнес і тим фактом, що відшкодування здійснюватиметься в межах залишків коштів на єдиному казначейському рахунку. Це створює загрозу накопичення боргів перед платниками податків. Щоправда, Мінфін у відповідь наводить оптимістичну статистику. Зокрема, за його інформацією, з початку 2017 року було відшкодовано понад 27 млрд грн.

За підрахунками Ніни Южаніної, обсяг ПДВ, який «завис» ще за підсумками попередніх періодів, становить не менше 14 млрд грн. При цьому, за словами глави профільного комітету, з наближенням дати запуску електронного реєстру з'являлося все більше заявок на відшкодування «схемного» ПДВ. «Обсяги розкрадання ПДВ досягають 1 млрд грн на місяць», – наголошує Южаніна, уточнюючи, що в ДФС цією проблемою ніхто особливо не переймається.

Плюс до всього, вже трапляються скарги з боку бізнесу на факти «підтасування» даних у реєстрі. «Зафіксовані реальні випадки зміни списків і черговості компаній, які вносять свої заявки до реєстру. Що це, технічний збій чи навмисні маніпуляції, сказати поки що складно», – підкреслює Наталія Ульянова.

Втім, час для того, аби налагодити функціонування реєстру та відпрацювати критерії припинення накладних, ще є. Але якщо згадати, як важко й зі скандалами вводилася система електронного адміністрування ПДВ у 2015 році, трьох місяців може виявитися недостатньо. І бізнес знову опиниться під тиском фіскалів. Основна загроза полягає в тому, що ДФС не лише зловживатиме можливістю блокувати ПДВ, але і затягуватиме відшкодування, змушуючи платників податків «домовлятися».

«При формальному дотриманні вимог ПКУ не буде виконано головну вимогу – забезпечення автоматичної і повністю прозорої процедури бюджетного відшкодування ПДВ», – підсумовує Юлія Дроговоз.