facebook.com
mind
Хімічна реакція: що стоїть за антидемпінговими баталіями навколо міндобрив з РФ

Хімічна реакція: що стоїть за антидемпінговими баталіями навколо міндобрив з РФ

І як вітчизняні аграрії опинилися у заручниках складних стосунків України з Дмитром Фірташем

Хімічна реакція: що стоїть за антидемпінговими баталіями навколо міндобрив з РФ
Фото pixabay.com

Україна вирішила провести проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту аміачної селітри походженням з Російської Федерації. Таке рішення було прийняте Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ), та оприлюднене на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ). Проте, коли будуть введені нові мита на мінеральні добрива, не повідомляється.

Антидемпінгові заходи щодо аміачної селітри з Росії були застосовані ще у травні 2008 року. У липні 2014-го вони були продовжені на п'ять років – до липня 2019-го. Але й після цього українські виробники періодично зверталися до МЕРТ та Міжвідомчої комісії з вимогами посилити ці заходи, оскільки наразі діючі недостатньо запобігають шкоді, яку демпінговий імпорт з Росії завдає українським виробникам. Разом з тим Українська аграрна конфедерація та найбільші аграрні виробники виступають проти збільшення мит і вважають, що хіміки просто шантажують уряд та споживачів.

Як наростала нинішня криза з добривами? Чотири з п’яти підприємств з виробництва азотних добрив – ПАТ «Азот» (Черкаси), ПАТ «Рівнеазот», ПрАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот»» (Луганська обл.) і ПАТ «Концерн «Стирол»» (Горлівка) – контролює група Ostchem Дмитра Фірташа. 7 березня ПАТ «Укртрансгаз» обмежило постачання газу на три підприємства цієї групи.

«Почали процедуру обмеження газопостачання для трьох хімічних підприємств: «Рівнеазот», «Черкасиазот», «Сєверодонецьказот». Причина: заборгованість контрагентів та відсутність підтверджених обсягів газу в ГТС (газотранспортній системі)», – написав тоді Максим Белявський, керівник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ «Укртрансгаз».

Фактично, після 8 березня, на початку посівних робіт, підприємства Фірташа зупинили виробництво добрив. Хоча в самій Ostchem тоді запевнили, що ситуація, яка склалася, не позначиться на посівній.

«Заводи Ostchem повністю виконують і виконають у посівну-2017 усі зобов’язання перед покупцями продукції, у нас достатні запаси готової продукції на наших складах. Відвантаження продукції – мінеральних добрив – йде за планом», – повідомили в компанії агентству «Інтерфакс-Україна».

На захист хіміків виступили народні депутати майже всіх фракцій, Союз хіміків України, профсоюзи, дрібні господарства, що заплатили цим хімпідприємствам загалом 2 млрд грн авансу, і яким зараз нема куди подітися, адже грошей на інші добрива вже немає. Фактично, почалася кампанія за необхідність підвищувати імпортні мита на російські добрива.

30 березня навіть Мінагрополітики публічно повідомило, що у зв'язку із зупинкою виробництва та відвантаження азотних добрив вітчизняними підприємствами існує необхідність переглянути заходи. Тобто міністерство визнало, що добрив зі складів таки не вистачило, і відвантаження зупинилося. От тільки Ostchem з цього приводу жодних заяв не робила.

Коли емоції заслонили причину? На тлі галасу про захист сільгоспвиробників, які не встигнуть внести необхідну кількість добрив і через це можуть втратити частину врожаю, усі забули про головне – підприємства Дмитра Фірташа не заплатили за постачання газу і взагалі не підтвердили, що цей газ для виробництва добрив у них є. Підприємства від газопостачання не відключають за один день.

«Замовником послуг транспортування є споживач. Якщо завод – боржник, то, згідно з діючим законодавством, оператор має право його відключити.  Якщо підприємство напряму підключено до магістральних мереж, відключає «Укртрансгаз», якщо ні – то відповідне регіональне розподільче підприємство», – розповідає про процедуру Андрій Мизовець, президент асоціації «Газові трейдери України».

За його словами, процедура відключення йде за певними етапами: спочатку споживача повідомляють про необхідність погасити заборгованість, і, якщо питання не врегульоване, відключають після завершення періоду поставки – одного місяця. «У споживача є достатньо часу, щоб знайти кошти і добровільно врегулювати питання», – наголошує він.

Андрій Мизовець підтвердив і припущення Mind, що відсутність підтверджених обсягів газу також є наслідком існуючої заборгованості. Цікаво, скільки часу хімічні підприємства Ostchem не платили за газ? І чому НАК «Нафтогаз України» не давав жодних коментарів, а дочекався до весняної посівної?

Певні пояснення в одному зі своїх блогів надала народний депутат України Тетяна Чорновіл. Як виявилося, йдеться про газ, за який НАК «Нафтогаз України» судиться з компанією «Укргаз-Енерго». Ця компанія була створена «Росукренерго» та «Нафтогазом» у середині 2000-х, але працювала виключно на внутрішній ринок. Ще за часів президентства Віктора Януковича «Укргаз-Енерго» відсудило в «Нафтогаза» 5 млрд кубометрів газу. Використати цей газ не встигли, а після зміни влади в Україні компанія почала його частинами продавати, зокрема й хімічним підприємствам Дмитра Фірташа.

Уже декілька років поспіль команда Андрія Коболєва судиться за цей газ. Щось вдається відсудити, щось – ні. Постійно виникають нові обставини, і суди тривають. Кожна зі сторін вважає цей газ своїм, тому сьогодні важко сказати, скільки «газових» боргів мають хімічні підприємства, і чи вони справедливі. За даними Союзу хіміків, мова йде про 346 млн кубів газу.

Втім, якби Ostchem була зацікавлена виробляти добрива, вона знайшла б можливість на час судів купувати газ у газотрейдерів. По-перше, авансові кошти у 2 млрд грн з покупців вони вже зібрали, по-друге, один з трьох найбільших імпортерів газу, компанія «Метида», могла б допомогти, адже вона належить Ігорю Вороніну, який свого часу керував «Укргаз-Енерго» і був партнером Дмитра Фірташа.

Хто випустив ситуацію з-під контролю? Ще 20 грудня 2016 року група Ostchem оприлюднила листи до всіх галузевих міністерств та прем’єр-міністра з вимогами підвищити антидемпінгові мита на міндобрива з Росії.

«Бездіяльність уряду щодо захисту внутрішніх ринків, зволікання та затягування з вирішенням питання може занадто дорого обійтися Україні – загибеллю всієї української хімічної індустрії і понад 40 000 безробітних, що працюють в галузі (азотна), прямими збитками економіці країни. Міста присутності хімічних заводів ризикують перетворитися на депресивні регіони, місцеві бюджети недоотримають від чверті до половини надходжень», – йшлося в повідомленні Ostchem.

У той самий день свого листа оприлюднила Аграрна конфедерація. «Цікаво, що заява з'явилася після того, як українські аграрні асоціації вкотре спробували домовитися з представниками хімпрому про чесне формування цін на їхню продукцію. Черговий раунд переговорів, по суті, ні до чого не призвів. Натомість компанія Ostchem вдалася до відвертих маніпуляцій. Ситуація, коли олігархічна монополія загрожує Україні масовим позбавленням її громадян робочих місць та тримає у заручниках цілу галузь вітчизняного АПК, є неприпустимою та вимагає термінового втручання уряду», – йшлося в документі.

Аграрії нагадали, що ціни на азотні добрива ростуть не перший рік, а українські хіміки продають своїм сільгоспвиробникам добрива дорожче, ніж при експорті за кордон.

Нові антидемпінгові мита Міжвідомча комісія збиралася ввести ще 27 грудня 2016 року, але після суперечок хіміків та аграріїв перенесла їх на липень 2017-го.

Треба зазначити, що найбільші аграрні холдинги України підготувалися до весняної посівної: їхня забезпеченість азотними добривами складає 70–100%. Проблеми із добривами в основному наявні у дрібних сільгоспвиробників. При цьому у березні на різноманітних круглих столах звучали апокаліптичні прогнози та абсолютно різні цифри дефіциту – від 500 000 до 300 000 тонн азотних добрив. І щоб його покрити, знадобиться до 40 днів, тобто посівна вже закінчиться. Україна втратить 30% врожаю. Особливо страшні картини «малювали» Федерація профспілок України та Союз хіміків.

Чому ніхто не поспішатиме вирішувати проблему? 10 квітня Степан Кубів, перший віце-прем’єр та міністр економічного розвитку і торгівлі, оприлюднив офіційні дані: загальна забезпеченість аграріїв добривами складає 82%, а дефіцит – лише 170 000 тонн. У 2014–2015 роках ситуація з внесенням добрив була ще гіршою, ніж зараз.

Починаючи із середини березня учасники круглих столів пропонували «оптимальні» вирішення питання – уряду за власний кошт відновити роботу приватних заводів пана Фірташа. Наприклад, зобов’язати державні банки відкрити поновлювальну кредитну лінію, щоб закупити газ у «Нафтогаза» і запустити хімічні заводи. Дивним чином з’явився проект постанови Кабміну, де уряд мусить зобов’язати «Укртрансгаз» просто віддати хімічним підприємствам той газ, за який йдуть суди. А в подальшому – зобов’язати НАК продавати хімікам газ за середньоєвропейськими цінами, ще й з відстрочкою платежу на три місяці.

Ще 17 березня в парламенті на «Часі уряду» перший віце-прем’єр Степан Кубів нагадав особливо завзятим депутатам, що хімічні заводи були зупинені у зв’язку з несплатою за газ: «Нафтогаз» і підприємства повинні надати реальний механізм запуску (зупинених заводів) і виконання зобов’язань, за які отримали попередню оплату».

МЕРТ також звернувся до Антимонопольного комітету з проханням провести розслідування на ринку виробництва азотних добрив на предмет його монополізації. Разом із тим, за словами Кубіва, уряд наразі починає пошук рішень, як запустити хімічні заводи після збору врожаю, уже восени. Хоча до осені ще багато чого може відбутися.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram