Старший спеціальний агент ФБР: «Нам потрібна підтримка брендів і споживачів, щоб «вичавити» контрафакт з ринку»

У Києві пройшов ІІ Міжнародний форум по боротьбі з підробками та піратством. Під час цього заходу з доповіддю виступив представник Національного координаційного центру з охорони прав інтелектуальної власності США, старший спеціальний агент ФБР Джейсон Левітт. За його словами, частку контрафактної продукції оцінюють у 2,5% від обсягу світової торгівлі, що у грошовому еквіваленті складає $461 млрд. У Європі цей показник досягає 5%, і чим далі на схід, тим більше він зростає.

Mind вдалося поспілкуватися з агентом Левіттом та дізнатися в нього, як борються з підробками в США, що є однією з передових країн у цьому питанні.

– Які категорії контрафактних товарів завдають найбільшої шкоди ринку США?

– З точки зору категорій, це зазвичай предмети розкоші: годинники, парфуми, сумки та інші модні аксесуари; автозапчастини; продукти гігієни – від шампунів та лосьйонів до лікарських засобів, на кшталт ліків від раку, в яких зловмисники використовують неактивні або неправильні інгредієнти, тощо.

– На перший погляд здається, що більша частина підробок надходить до США з інших країн, таких як Китай, Бразилія, Мексика. Щодо останньої, її особливо часто звинувачують в нелегальному розповсюдженні підроблених медикаментів на американському ринку. Чи є у вас якесь розуміння про кількість підробок, які виготовляються в США, а потім там і споживаються або ж експортуються далі до інших країн?

– Щодо контрафактних медикаментів, то їх дійсно переважно виготовляють за межами країни, а потім переправляють поштовою службою США або кур’єрськими сервісами. Річ у тім, що на американському ринку дуже міцний ланцюжок поставок та існує ціла низка нормативних обмежень. Узагалі, медична промисловість налаштована серйозно: весь процес від виробництва до розподілу препаратів жорстко контролюється.

Митна служба перевіряє товари, що надходять до США. Перевірку продуктів, які залишають країну, здійснює Поштова служба, але лише у тому випадку, якщо у неї є для цього вагомі підстави. Зазвичай детального огляду вони не роблять, тому про експорт контрафакту говорити дуже важко. На стихійних базарах та блошиних ринках складно відслідкувати походження товару, імпортна ж продукція майже завжди має свій документальний слід. 

Є «чорний» імпорт, «білий» та «сірий», який іноді ще називають паралельним. Ми (Національний координаційний центр з охорони прав інтелектуальної власності США. – Ред.) стурбовані більше питаннями, що стосуються національної безпеки, тому концентруємося на тих продуктах, що потрапляють до США та можуть зашкодити американцям. Але тут дійсно є інформаційна прогалина.

– Проте у вас є можливість покарати громадян США, які беруть участь в поширенні цих імпортних контрафактних продуктів. Яку міру покарання ви застосовуєте?

– Зазвичай є два типи справ. Компанія може подати цивільний позов у суд та вимагати заборони на продаж певного товару. Другий сценарій – звернення безпосередньо до правоохоронних органів, а тут вже можна чекати ордерів на обшук та арешт. Під час розслідування готуються відповідні документи, які потім потрапляють до суду. Залежно від вироку, карою може бути як штраф, так і тюремне ув’язнення.

– Проблема контрафакту має два боки: є люди, що хочуть продати підробки, але ж є і ті, що хочуть їх купити. Що ви робите зі споживачами, які навмисно купують підроблений товар?

– Більша частина того, чим займається Національний координаційний центр з охорони прав інтелектуальної власності, це роз’яснювальна робота та освіта. Ми намагаємося донести до споживачів, що купівля підробок – це не безневинний злочин. Купуючи контрафактний товар, бо він дешевший, люди заподіюють шкоди законному бренду, держбюджет втрачає податкові надходження, для інших споживачів є ризик збільшення затрат, також це негативно впливає на кількість робочих місць. Ми намагаємося пояснити споживачам, який негативний економічний ефект має їхнє бажання «зекономити».

Крім цього, умисно купуючи, наприклад, контрафактні автозапчастини, споживачі наражають себе та інших на небезпеку. Це неабияка загроза для здоров’я. Якщо ви купуєте гальмівні колодки або подушки безпеки, і знаєте, що вони можуть бути неякісними, це вже порушення закону і хтось має понести за це відповідальність. Також, якщо у вас є автомайстерня і ви продаєте підроблені автозапчастини, але не ставите клієнтів до відома, то це вже привід для повноцінного розслідування.

– Як ви боретеся з контрафактною продукцію, що продається на онлайн-платформах на кшталт еВay чи AliЕxpress?

– З усіма онлайн-платформами ми ділимося досвідом, обговорюємо можливості для співпраці. Ми виступаємо як партнери, а не опоненти, і дивимося один на одного як на інформаційний ресурс. Вони володіють масивом статистичних даних щодо продавців, а ми зі свого боку надаємо їм власні ідеї. Ми працюємо пліч-о-пліч.

– Це лише обмін інформацією чи у вас є законне право зупиняти продаж на цих платформах?

– Це залежить від того, чи відкрита кримінальна справа. Тільки у цьому випадку ми можемо вимагати від них певну інформацію. Але більшу частину часу це питання комунікації. Іноді вони можуть навіть не підозрювати про певний ризик для споживача: еВay, наприклад, одночасно може містити мільярд оголошень – це забагато, щоб контролювати всі одночасно. Але вони використовують багато алгоритмів, щоб максимально попередити появу підробок на своїй платформі і дуже спритні у знятті таких товарів з продажу. У них є список заборонених товарів і фільтри, які автоматично розглядають підозрілі предмети. Вони роблять чудову роботу. Звісно, завжди є куди розвиватися, але і правоохоронним органам є що вдосконалювати. Ми не маємо на меті розчистити собі шлях, арештовуючи всіх підряд, навпаки, нам потрібна підтримка з боку брендів та споживачів, щоб «вичавити» контрафакт з ринку.  

– Чи співпрацюєте ви з українським урядом?

– Звісно, через мережу юридичних аташе, посольства. У нас є представники в більшості посольств у світі. Два чи три тижні тому ми приймали представників українського уряду у нашому Центрі інтелектуальної власності, де проводили для них спеціалізовані тренінги. Сподіваюся, ця співпраця і надалі буде продуктивною.