«Газпром» знайшов гроші для «Північного потоку – 2»

Німеччина, Франція, Австрія, Нідерланди та Великобританія домовилися із російським «Газпромом» про виділення 4,75 млрд євро для будівництва газопроводу «Північний потік – 2». Очікування супротивників цього проекту, зокрема України та Польщі, відносно його згортання через нестачу коштів виявилися марними. У випадку якщо «Газпром» та його європейські партнери доведуть справу до кінця, то справдяться найсумніші прогнози «Нафтогазу України» щодо скорочення транзиту російського газу.

Формально компанія Nord Stream 2 AG, яка на 100% контролюється «Газпромом», уклала угоди із Engie (Франція), OMV (Австрія), Royal Dutch Shell (Великобританія – Нідерланди), Uniper і Wintershall (обидві Німеччина) про фінансування проекту газопроводу «Північний потік – 2».

«П’ять європейських компаній зобов’язуються надати довгострокове фінансування в обсязі 50% від загальної вартості проекту, яка на даний момент оцінюється в 9,5 млрд євро. Внесок кожної з компаній складе до 950 млн євро», – заявили у «Газпромі».

Власне, пошук нової форми фінансування «Північного потоку – 2» став наслідком того, що зарубіжні партнери «Газпрому» – Uniper, Engie, OMV, Royal Dutch Shell, Wintershall – не змогли викупити свої пакети у спільному підприємстві. Тоді угоду заблокувала Польща. Управління охорони конкуренції і споживачів Польщі у серпні 2016 року  ініціювали розгляд справи – і як наслідок учасники проекту відкликали подану заявку.

Тепер же європейські компанії формально не є власниками Nord Stream 2 AG, а «Газпром» у даному випадку не підпадає під дію Третього енергопакету.

Показовими стали вже традиційні «інформаційні битви» навколо газових потоків. Тільки цього разу вони ввели в оману й Україну. Адже ще наприкінці минулого та на початку 2017 року в Україні активно підхоплювалися заяви, зокрема, опубліковані в німецькій газеті Der Standard: «Газпром втратив надію на європейських партнерів у проекті газопроводу «Північний потік – 2» – принаймні в найближчому майбутньому».

Ринок акцій «Газпрому» на досягнуті домовленості однозначно відреагував зростанням. Протягом дня, коли стало відомо про фінансування, акції подорожчали на 4%. І хоча цей стрибок не є значним, але він є показовим, що очікування від «Північного потоку – 2» є позитивними для ЄС.

Для України таке рішення не віщує нічого хорошого. Після цієї угоди можна розраховувати хіба що на «чудо» з боку Єврокомісії. Водночас віра у волюнтаристське або політичне рішення ЄК щодо «Північного потоку – 2» щодня тане на очах.

Заява про фінансування газопроводу збіглася в часі з появою інформації про скорочення використання вугілля тепловими електростанціями Великобританії. Вперше із 1882 року британська енергетика «прожила» один день без вугільних ТЕС.

Водночас саме російський газ і «Газпром» є чи не єдиним шансом європейських країн відмовитися від вугілля та перейти на природний газ. Вже зараз 50% генерації у Великобританії припадає саме на газові електростанції. А до 2025 року країна планує закрити всі станції, що працюють на вугіллі, щоб скоротити вуглецеві викиди. За підсумками 2016 року на вугільні ТЕС припадало лише 9% британської електрогенерації. Така ж тенденція – щодо збільшення газової генерації – спостерігається й у Німеччині. Нідерланди, подібно до Великобританії, відчувають наслідки зниження власного видобутку газу.

Також не варто сумніватися у нездатності «Газпрому» зібрати решту суми – 4,75 млрд євро. Відповідно до фінансового плану компанії на 2017 рік, розмір зовнішніх запозичень має скласти 288 млрд рублів ($5 млрд).

І протягом минулого та цього року російський газовий монополіст активно залучав кошти під випуск облігацій. У листопаді 2016 року він розмістив облігацій на суму 1 млрд євро з терміном погашення до 2023 року. У поточному році «Газпром» вже розмістив семирічні єврооблігації у фунтах стерлінгів на рекордну для російського емітента суму 850 млн фунтів стерлінгів ($1,06 млрд). Раніше австрійська OMV заявляла про можливість вкласти до $1 млрд у придбання облігацій «Газпрому», у тому числі – для фінансування будівництва газопроводів.

У такій ситуації політична підтримка України відходить на другий план. А переговори щодо транзиту газу через ГТС можуть бути навіть використані як європейськими країнами, так і Росією для отримання додаткових бонусів під час взаємних домовленостей.