«Газпром» знайшов гроші для «Північного потоку – 2»
Заяви з європейських джерел щодо згортання проекту виявилися маніпулятивними
Німеччина, Франція, Австрія, Нідерланди та Великобританія домовилися із російським «Газпромом» про виділення 4,75 млрд євро для будівництва газопроводу «Північний потік – 2». Очікування супротивників цього проекту, зокрема України та Польщі, відносно його згортання через нестачу коштів виявилися марними. У випадку якщо «Газпром» та його європейські партнери доведуть справу до кінця, то справдяться найсумніші прогнози «Нафтогазу України» щодо скорочення транзиту російського газу.
Формально компанія Nord Stream 2 AG, яка на 100% контролюється «Газпромом», уклала угоди із Engie (Франція), OMV (Австрія), Royal Dutch Shell (Великобританія – Нідерланди), Uniper і Wintershall (обидві Німеччина) про фінансування проекту газопроводу «Північний потік – 2».
«П’ять європейських компаній зобов’язуються надати довгострокове фінансування в обсязі 50% від загальної вартості проекту, яка на даний момент оцінюється в 9,5 млрд євро. Внесок кожної з компаній складе до 950 млн євро», – заявили у «Газпромі».
Власне, пошук нової форми фінансування «Північного потоку – 2» став наслідком того, що зарубіжні партнери «Газпрому» – Uniper, Engie, OMV, Royal Dutch Shell, Wintershall – не змогли викупити свої пакети у спільному підприємстві. Тоді угоду заблокувала Польща. Управління охорони конкуренції і споживачів Польщі у серпні 2016 року ініціювали розгляд справи – і як наслідок учасники проекту відкликали подану заявку.

Тепер же європейські компанії формально не є власниками Nord Stream 2 AG, а «Газпром» у даному випадку не підпадає під дію Третього енергопакету.
Показовими стали вже традиційні «інформаційні битви» навколо газових потоків. Тільки цього разу вони ввели в оману й Україну. Адже ще наприкінці минулого та на початку 2017 року в Україні активно підхоплювалися заяви, зокрема, опубліковані в німецькій газеті Der Standard: «Газпром втратив надію на європейських партнерів у проекті газопроводу «Північний потік – 2» – принаймні в найближчому майбутньому».
Ринок акцій «Газпрому» на досягнуті домовленості однозначно відреагував зростанням. Протягом дня, коли стало відомо про фінансування, акції подорожчали на 4%. І хоча цей стрибок не є значним, але він є показовим, що очікування від «Північного потоку – 2» є позитивними для ЄС.
Для України таке рішення не віщує нічого хорошого. Після цієї угоди можна розраховувати хіба що на «чудо» з боку Єврокомісії. Водночас віра у волюнтаристське або політичне рішення ЄК щодо «Північного потоку – 2» щодня тане на очах.
Заява про фінансування газопроводу збіглася в часі з появою інформації про скорочення використання вугілля тепловими електростанціями Великобританії. Вперше із 1882 року британська енергетика «прожила» один день без вугільних ТЕС.
Водночас саме російський газ і «Газпром» є чи не єдиним шансом європейських країн відмовитися від вугілля та перейти на природний газ. Вже зараз 50% генерації у Великобританії припадає саме на газові електростанції. А до 2025 року країна планує закрити всі станції, що працюють на вугіллі, щоб скоротити вуглецеві викиди. За підсумками 2016 року на вугільні ТЕС припадало лише 9% британської електрогенерації. Така ж тенденція – щодо збільшення газової генерації – спостерігається й у Німеччині. Нідерланди, подібно до Великобританії, відчувають наслідки зниження власного видобутку газу.
Також не варто сумніватися у нездатності «Газпрому» зібрати решту суми – 4,75 млрд євро. Відповідно до фінансового плану компанії на 2017 рік, розмір зовнішніх запозичень має скласти 288 млрд рублів ($5 млрд).
І протягом минулого та цього року російський газовий монополіст активно залучав кошти під випуск облігацій. У листопаді 2016 року він розмістив облігацій на суму 1 млрд євро з терміном погашення до 2023 року. У поточному році «Газпром» вже розмістив семирічні єврооблігації у фунтах стерлінгів на рекордну для російського емітента суму 850 млн фунтів стерлінгів ($1,06 млрд). Раніше австрійська OMV заявляла про можливість вкласти до $1 млрд у придбання облігацій «Газпрому», у тому числі – для фінансування будівництва газопроводів.
У такій ситуації політична підтримка України відходить на другий план. А переговори щодо транзиту газу через ГТС можуть бути навіть використані як європейськими країнами, так і Росією для отримання додаткових бонусів під час взаємних домовленостей.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].