facebook.com
mind
Закон доповнення: як бренди впливають на інвестиційну привабливість України

Закон доповнення: як бренди впливають на інвестиційну привабливість України

І чому одні з них йдуть з українського ринку, а інші – прагнуть його завоювати

Закон доповнення: як бренди впливають на інвестиційну привабливість України
Фото: Jsaf.ru

За останні три роки Україну залишили десятки світових компаній, які реалізовували свою продукцію і послуги в нашій країні. До такого рішення їх спонукала економічна криза, політична нестабільність, курсові стрибки і валютні обмеження НБУ. Не останню роль зіграло і зниження купівельної спроможності жителів країни. Пріоритети споживачів змінилися – українці стали обирати вітчизняні бренди і ретельніше обдумувати кожну покупку. В умовах скорочення бюджету покупець використав можливість придбати необхідні товари за нижчими цінами.

Разом з тим низка компаній, попри всі ризики, зайшла в країну. Серед таких, зокрема, – міжнародний оператор мобільного зв'язку Vodafone, сервісна компанія з перевезення пасажирів Uber Technologies Inc. і один з найбільших лоукостерів Європи – авіакомпанія Ryanair. Усі ці три бренди налаштовані активно підкорювати український ринок, привносячи на нього західний рівень сервісу.

Присутність на ринку країни відомих міжнародних брендів – це завжди індикатор того, що її економіка має потенціал розвитку. Якщо ж це бренди, що представляють лідерів світового ринку споживчих товарів (наприклад, таких як компанія Procter & Gamble – представлена 130 000 співробітників у 80 країнах світу, що володіє 43 брендами, на рекламу яких щорічно витрачає понад $8 млрд) – це свідчення системного попиту на їхню продукцію, а відповідно – економічних перспектив.

«При цьому особливу увагу необхідно звертати на динаміку руху на ринку брендів тих, хто безпосередньо доносить товар до кінцевого покупця, надаючи йому послугу комфортного придбання товарів в одному місці. Адже якщо на ринок країни прийдуть відомі світові ритейлери – це призведе безпосередньо до впровадження найбільш передових європейських технологій у сфері торгівлі, а відповідно в галузь залучатиметься максимальна кількість інвестицій», – пояснює економіст Ігор Гарбарук.

Національна роздрібна торгівля в 2016 році у гривневому еквіваленті продемонструвала зростання товарообігу на рівні +4,0% (в доларовому – 2,6%). Це стало певною гарантією того, що на ринок країни змогла зайти низка нових іноземних операторів роздрібної торгівлі.

На думку експертів, здебільшого це бренди чоловічого та жіночого одягу, дитячих товарів і аксесуарів. При цьому безумовним показником відродження ринку і радістю для покупців буде момент, коли в Україні відкриються магазини таких брендів, як, наприклад, H&M або IKEA. «Але ключовими стримуючими моментами для прийняття рішення про вкладення в Україну іноземних інвесторів є корупція і війна», – уточнив Ігор Гарбарук. 

Нагадаємо, аудиторська компанія EY у міжнародному рейтингу дослідження рівня корупції (серед 41 країн) помістила Україну на 1-е місце. Згідно ж рейтингу Світового банку Doing Business, наша країна знаходиться на 80-му місці за показником простоти ведення бізнесу в країні. При цьому Білорусь – на 37-му.

За словами Ігоря Гарбарука, інвестиції до країни приходять тоді, коли в ній наявна стабільна економіка і зростаюче споживання. У цьому контексті показовими є обсяги вкладень у торгівлю до 2013 року. Якщо в 2010–2011 роках обсяг інвестицій у галузі становив трохи більше $400 млн, то в 2012 році він зріс до $809,5 млн, а в 2013 році дорівнював $1 556,6 млн. А вже у 2014 році відплив прямих іноземних інвестицій з торгівлі склав $1 540,4 млн, 2015-му – $359,7 млн. За результатами I півріччя 2016 року відплив дорівнює $161,8 млн.

Згідно з результатами дослідження, проведеного в березні нинішнього року компанією GfK Ukraine, індекс споживчих настроїв в Україні знизився на 0,7 пункту порівняно з лютим 2017 року – до 55,5. При цьому індекс очікуваного розвитку економіки в найближчий рік в березні виріс на 0,1 пункту порівняно з лютим і склав 48,1 пункту, а індекс очікуваного розвитку економіки в найближчі п'ять років зменшився на 7,5 пункту – до 63,7. Індекс очікуваних змін особистого матеріального стану знизився на 0,7 пункту – до 59, а індекс доцільності великих покупок виріс на 5,1 пункту і склав 64,5. Індекс інфляційних очікувань знизився на 3,6 пункту – до 182,3.

«Загальний індекс споживчих настроїв майже не змінився. З одного боку, погіршилися очікування розвитку економіки в наступні п'ять років. З іншого – зріс індекс доцільності великих покупок у відповідь на зменшення девальваційних очікувань. У Києві цей показник перевищив позначку 100», – йдеться в повідомленні компанії.

Експерти відзначають, що наявність міжнародних брендів на ринку будь-якої країни є показником її цивілізованості та розвиненості, а також свідченням того, що вона займає певне місце на європейській економічній карті. Також це сприяє відтворенню сприятливої атмосфери для розвитку інноваційної діяльності.
«На жаль, в Україні сьогодні, з урахуванням економічних і політичних обставин, ситуація складається таким чином, що більшість західних компаній, які вже вели свою діяльність на території нашої країни, зайняли вичікувальну позицію. Нові ж гравці просто бояться вийти на наш ринок, оскільки бізнес знаходиться виключно в умовах виживання», – констатує Наталія Ковалко, експерт ЕДК.

У свою чергу, ці фактори впливають на привабливість та імідж України в очах іноземного інвестора. Тому на сьогодні головне завдання керівництва країни – зробити все, щоб забезпечити бізнесу умови для ведення діяльності та реалізації можливостей іноземних інвесторів.

На думку учасників ринку, міжнародні бренди, приймаючи рішення щодо присутності в будь-якій країні, керуються виключно бізнес-критеріями. Це досить вузький набір цілей: скорочення витрат, доступ до ринку збуту, до будь-яких ноу-хау або природних ресурсів.

«У більшості випадків сприятливий діловий або інвестиційний клімат – це мінімальна умова потрапляння країни до короткого списку претендентів на розміщення виробництва, дослідницьких центрів або штаб-квартир міжнародних брендів. Як правило, за такі проекти змагаються десятки країн, міст, областей з усього світу. Якщо у державі немає стабільно першокласного бізнес-клімату, то потрапити до списку претендентів неможливо (якщо ця країна – не Китай і не Індія з мільярдним населенням)», – говорить Дмитро Крепак, глава представництва Visa в Україні, Грузії та Вірменії.

При цьому, як підкреслює Наталія Ковалко, в основу державної політики необхідно покласти контроль присутності дійсно інноваційних торговельних марок, орієнтованих на розвиток України та її економіки, а не просто на реалізацію своєї продукції/товару.

За словами Дмитра Крепака, якщо в країну заходять світові бренди саме з виробництвом, дослідницькими проектами або штаб-квартирами – це сигнал для іншого бізнесу, що в країні можна працювати і можна заробляти. Крім того, це забезпечує подвійний приплив валюти: перший раз – коли заходить інвестиція, і потім постійно в вигляді експорту з України якісного продукту.

Також не слід забувати, що глобальні бренди приносять з собою бізнес-етику, нетолерантну до конфліктів інтересів та корупції. Вони – пунктуальні платники податків і прихильники високої культури виробництва і сервісу.

Vodafone

Закон доповнення: як бренди впливають на інвестиційну привабливість України
Фото facebook.com/VFUkraine

Vodafone – одна з найбільших світових телекомунікаційних компаній, що надає широкий спектр послуг, включаючи мобільний голосовий зв'язок, передачу даних, обмін повідомленнями, фіксований інтернет і кабельне телебачення. Оператор працює в 26 країнах, має партнерські угоди з операторами 49 країн і надає послуги фіксованого широкосмугового доступу в інтернет на 17 ринках. Станом на 31 грудня 2016 року Vodafone надає послуги 470 млн абонентів мобільного зв'язку і 14,3 млн користувачів фіксованого інтернету.

16 жовтня 2015 року мобільний оператор «МТС Україна» офіційно оголосив про розширення стратегічної співпраці з Vodafone. У рамках нових домовленостей український оператор змінив бренд, отримав підтримку в розвитку 3G і впровадженні технологічно нових сервісів.

Uber Technologies Inc.

Закон доповнення: як бренди впливають на інвестиційну привабливість України
Фото facebook.com/UberUkraine

Появу сервісу Uber в Україні Міністерство інфраструктури анонсувало ще в грудні 2015-го. Раніше, у липні того ж року, Uber Technologies Inc. вела пошук менеджера для українського ринку. Тоді була відкрита вакансія на посаду керівника (general manager) у Києві. Згадувалося, що Uber має штаб-квартиру в Сан-Франциско, а присутній більше ніж в 300 містах світу.

Уже в лютому 2016 року стало відомо, що компанія Uberlin – авторизований партнер сервісу пошуку таксі Uber, почала збирати базу водіїв в Україні для їх подальшого підключення до сервісу. 30 червня минулого року Uber стартував в Україні. Сьогодні компанія Uber – найдорожчий стартап у світі з оцінкою в $50 млрд. Присутній в 68 країнах світу. У другій половині квітня цього року Uber почав роботу в Харкові – це перше українське місто, де можна виконати поїздку з Uber на електромобілі.

Ryanair

Закон доповнення: як бренди впливають на інвестиційну привабливість України
Фото pixabay.com

Ryanair – найбільша авіакомпанія Європи: перевозить понад 117 млн пасажирів на рік. Понад 370 літаків, що базуються в 85 містах, виконують польоти в більш ніж 200 аеропортів 33 країн. Україна стане 34 такою країною. Компанія працює по всьому європейському континенту.

У планах Ryanair – до 2024 року збільшити пасажиропотік до 200 млн пасажирів на рік, тобто в середньому щорічно додавати по 10 млн пасажирів – стільки, скільки зараз щорічно перевозять Міжнародні авіалінії України або Air Lingus (ірландський національний перевізник. – Mind). До цього часу, згідно з прогнозами, кожен третій європейський пасажир (без урахування далекомагістральних польотів) літатиме саме на рейсах Ryanair. Головною перевагою компанії є низькі ціни. Середня ціна квитка в Ryanair – 33 єврo. Ryanair входить до списку найбільш надійних перевізників світу. За всю її історію не було жодної аварії, яка призвела б до жертв. 

Зазначимо, компанія не літає до Росії та Білорусі. Найбільші хаби – Лондон (Станстед), аеропорт Жирона (Іспанія), Брюссель-Шарлеруа, аеропорти Кельн, Дублін.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram