Як створити стартап у креативній індустрії

Слово «стартап» останніми роками не полишає наш інформаційний простір. І хоч найчастіше його використовують відносно IT-компаній, це поняття розповсюджується і на інші сфери діяльності. Головне, щоб компанія фокусувала свій бізнес довкола певної інновації і знаходилася в пошуках власної бізнес-моделі. І якщо в ІТ-спільноті вже створилася ціла екосистема для розвитку стартапів, то для представників креативних індустрій цей процес може видатися болючішим. 

Ідеї для нових стартапів народжуються щодня, але більшість з них так і не виходить на ринок. Найчастіше через брак фінансів або знань у сфері бізнесу. Підприємці всіма силами намагаються залучити кошти для розвитку власних стартапів, використовуючи для цього краудфандинг-платформи, шукаючи прямих інвесторів або ж беручи участь у різноманітних конкурсах, які проводять як інвестиційні компанії, так і неприбуткові організації.  

Саме прикладом такого конкурсу став відкритий пітч 12 проектів-фіналістів програми для молодих креативних бізнесів Creative Enterprise Ukraine, що відбувся в Києво-Могилянській бізнес-школі наприкінці квітня 2017 року. Сама програма ініційована Британською радою і вперше стартувала в Україні у 2015 році. За цей час у рамках проекту вже відбулося вісім тренінгів у шести містах України, які відвідали 179 молодих підприємців.

Програма розрахована на людей, які працюють над креативними стартапами у наступних сферах: видавництво, дизайн, мода, архітектура, візуальне мистецтво, музика, театр/танець, кіно, радіо/ТБ, фотографія, відеоігри, цифрові медіа, фестивальний менеджмент, креативні простори, ІТ-рішення для культурних/креативних ініціатив, ремесла.

Дослідженням потреб підприємців, які працюють у креативних індустріях, останні 10 років займалася британська агенція з питань бізнесу та технологічних інновацій Nesta. У результаті на світ з’явився Посібник для креативного підприємництва, який допомагає творчим людям спланувати, побудувати та проcувати нові креативні бізнеси. Посібник можна безкоштовно завантажити з сайту Британської ради в Україні та ознайомитися з методикою розробки, тестування і перетворення творчих ідей на реальний бізнес. Порадами, які там викладені, вже скористалися креативні підприємці з Нігерії, Бразилії, ОАЕ, Росії, В’єтнаму, Македонії, Албанії, Туреччини, Китаю, Ізраїлю та наразі вже і з України.

Окрім навчання підприємці отримали можливість взяти участь у конкурсі для того, щоб перевірити результати своєї роботи. У світі стартапів подібні конкурси проводяться постійно і загалом дають змогу вирішити чотири основні проблеми.

1. Структурувати власні думки та змотивувати команду

Найбільш популярним способом представлення стартап-проектів є пітчинг – коротка презентація, яка триває від трьох до десяти хвилин та описує основні відомості про проект та причини для  фінансування. Працюючи над підготовкою до подібної презентації, підприємці краще починають розуміти власну бізнес-розробку і нерідко навіть генерують нові ідеї. Якщо ж презентація пройшла успішно і публіка позитивно сприйняла ідею, це зазвичай чудово мотивує на подальшу роботу над проектом.

2. Безкоштовно заявити про свій проект

Для того щоб у продукту або послуги були споживачі, необхідно, аби про них знали. На початковому етапі розвитку компанії та за відсутності коштів на рекламу це стає важким завданням. Стартап-конкурси дають можливість додати публічності та заявити вголос про власну розробку.

3. Отримати гроші на розвиток власного проекту

У результаті конкурсу Creative Enterprise Ukraine два стартапи отримали грошові призи у розмірі 65 000 грн кожен. Фіналістами стали мистецький простір і фестиваль сучасної кераміки «ЦеГлинаАрт» та рекрутинговий майданчик для геймерів HexWix.

Назва «ЦеГлинаАрт» підказує, що діяльність стартапу базується довкола виробів з глини. П'ять років тому українські художники-керамісти вирішили розвивати професійне мистецтво і провели Фестиваль сучасної кераміки. Слідом пішли інші фестивалі, доки у 2016-му під час підготовки «ЦеГлина 2016» організатори не зрозуміли, що їм потрібна власна локація для проведення заходів. Таким чином і з’явився простір «ЦеГлинаАрт», назва якого походить від назви фестивалю.  Унікальність проекту полягає в тому, що на той час не було жодного простору, який би спеціалізувався саме на цьому напрямку у мистецтві. Наразі виставки організовуються за кошти художників, а галерея отримує 20% від продажу глиняних експонатів.

Керамічна продукція сьогодні сприймається більше на побутовому рівні, тому засновники «ЦеГлинаАрт» вирішили створити середовище, яке дозволить показати, що художники-керамісти вміють робити не лише чашки, тарілки та глечики для щоденного використання, а і витвори мистецтва, таким чином розвиваючи візуальне та інтелектуальне споживання глиняних виробів.  Це перший галерейний простір в Україні, який спонукає керамістів об’єднуватися для того, щоб вийти за межі декоративності та почати мислити виставковими об’єктами.

Другим лауреатом грошової премії став проект HexWix, який орієнтується на тих, хто грає у комп’ютерні ігри та заробляє на цьому гроші. Серед таких гравців є ті, хто стали зірками кіберспорту і укладають контракти на чималі суми. Менеджери команд постійно розшукують талановитих гравців, відслідковуючи їхні рейтинги в іграх та намагаючись з ними зв’язатися через соціальні мережі або форуми. Для оптимізації цього процесу HexWix представив рекрутинговий майданчик, який планують запустити у червні 2017 року. Технічна готовність проекту – 70%.

Ринок кіберспорту хоч і відносно новий, але дуже динамічно розвивається. Зауважимо, що з 27 по 30 квітня в Києві пройшов турнір The Kiev Major 2017 по Dota 2, призовий фонд якого склав $3 млн. Для порівняння: команда-переможець чемпіонату Європи з футболу 2016 року, що проходив у Франції, отримала 27 млн євро, а переможець турніру The International по Dota 2 того ж року – майже $21 млн. За прогнозами аналітичної компанії SuperData світовий ринок кіберспорту  досягне $1 млрд у 2017 році. Більшу частину грошей організаторам принесуть реклама та спонсорство.  

4.  Отримати поради спеціалістів та допомогу для подальшого розвитку

Важко навіть сказати, що є кращою винагородою – гроші чи безцінні знання з боку професіоналів. Шість з дванадцяти проектів-фіналістів отримали можливість дізнатися, як зробити свої проекти більш привабливими і для майбутніх споживачів, і для інвесторів. Три проекти виграли навчання в Києво-Могилянській бізнес-школі: кінодистрибуційна компанія KyivMusicFilm, агенція з просування та представлення незалежних видавців України «Малі видавці» та мобільний додаток із квестами WalQlike.

Ініціативу «Малі видавці» реалізовано в рамках співпраці культурно-видавничого проекту «Читомо» й «Книжкового Арсеналу». Це спільнота, що об’єднує видавців-початківців, які наразі не мають можливості друкувати великі наклади, або ж видають лише одну-дві книги на рік. «Малі видавці» представляють їхні інтереси, бо самостійно вони не мають змоги брати участь у таких подіях, як міжнародні виставки.

Метою кінодистрибуційної компанії KyivMusicFilm є надання можливості легально дивитися фільми про світ музики в українських кінотеатрах. Проект створений на базі міжнародного фестивалю короткометражного кіно KISFF.

Представники третього проекту, що будуть навчатися в Києво-Могилянській бізнес-школі, представили мобільний додаток із квестами WalQlike. У середньому туристи відвідують сім основних визначних місць у кожному місті. WalQlike же хоче розширити туристичний досвід людей та допомогти їм підібрати маршрути згідно з їх персональними уподобаннями та наявністю вільного часу. Екскурсія підкріплюється інтерактивними загадками та завданнями, які притаманні квестам.

Ще три проекти зможуть пропрацювати свої бізнес-моделі разом зі львівською  агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks. Консультація чекає на сімейну майстерню скла Leosklo, маркет українських брендів у Дніпрі «БУДЬ в UA» та виробника шкіряних аксесуарів IMGN.

Наступний набір учасників програми Creative Enterprise Ukraine планується восени 2017 року.