Як заборона російських соцмереж і програм позначиться на вітчизняному бізнесі

Як заборона російських соцмереж і програм позначиться на вітчизняному бізнесі

І чи вдасться їх швидко замінити на «дозволені» аналоги

Як заборона російських соцмереж і програм позначиться на вітчизняному бізнесі
Фото УНIАН

Президент Петро Порошенко розширив список юросіб, які перебувають під санкціями у зв'язку з окупацією Криму і війною на Донбасі. Підставою для указу стало рішення РНБО від 28 квітня, яке глава держави ввів у дію своїм указом.

Цього разу список поповнився популярними соцмережами «Одноклассники», «ВКонтакте», поштовими сервісами Mail.ru і «Яндекс», цілою низкою російських ЗМІ. Крім того, санкції введені проти деяких IT-компаній, продукти яких дуже популярні в Україні: «Лаборатория Касперского», DrWeb, «Софтлайн», ABBYY.

Санкції введені й проти юридичних осіб – дочірніх компаній цих IT- та медіагігантів, зареєстрованих в Україні. Серед обмежень, що накладені на фігурантів списку, блокування активів на території України, обмеження щодо фінансових операцій, заборона на виведення капіталів, заборона на видачу їм ліцензій і дозволів, заборона на надання телеком-послуг і користування телеком-мережами загального користування, а також заборона інтернет-провайдерам надавати користувачам мереж доступ до заблокованих сайтів. Указ набирає чинності з дня опублікування.

Як «санкційні» компанії відреагували на указ президента?

Компанії, що потрапили під блокування, дали дуже стримані коментарі щодо указу президента. Mind вдалося поговорити з деякими з них – у цілому складається враження, що фігуранти списку поки не оцінили повною мірою обстановку і визначають лінію поведінки.

Офіційні позиції звучать помірно оптимістично. «ВКонтакте» – найпопулярніша соціальна мережа в Україні, кожен місяць ресурс відвідують 16 млн жителів країни. Ми вважаємо, що інтернет за своєю суттю не має кордонів. Ми захищали і захищатимемо інтереси всіх наших користувачів і партнерів», – написав на своїй сторінці «ВКонтакте» глава з комунікацій українського офісу компанії Влад Леготкін.

У Mail.Ru Group заявили, що в першій половині вівторка, 16 травня, спостерігалося «драматичне зростання трафіку» на заборонені сайти, зокрема поштовий сервіс Mail.Ru, і що таке рішення передусім вдарить по громадянам України. Аудиторію заблокованих платформ група оцінила в 25 млн осіб.

«У нашій роботі нічого не зміниться, ми будемо продовжувати надавати всі сервіси нашим користувачам у всіх країнах, а існуючі можливості спеціальних сервісів дозволять продовжити використовувати наші інтернет-ресурси. Наших співробітників, партнерів і клієнтів на території України ми хочемо запевнити, що всі зобов'язання Mail.Ru Group будуть виконуватися перед ними в повному обсязі. Оскільки частка українського бізнесу в структурі виручки Mail.Ru Group незначна, ми не бачимо причин для коригування наших фінансових планів, і продовжимо активно розвиватися на ринку в різних напрямках», – йдеться в повідомленні групи. У «Яндекс» оцінили свою українську аудиторію в 11 млн користувачів щомісяця.

На українському сайті «1С» з'явився коментар про те, що на даний момент змін у роботі сервісу немає. «Указ Президента стосується тільки окремих юридичних осіб. Програма «1С:Підприємство» повністю працездатна, технічна підтримка працює у штатному режимі, всі інформаційно-методологічні ресурси доступні для користування. Партнери «1С:Франчайзі» продовжують надавати послуги з оновлення продуктів і інформаційно-технологічної підтримки користувачів програмних продуктів «1С:Підприємства», – йдеться в коментарі.

Чи є технічні можливості блокування і що думають з цього приводу провайдери?

Багато опитаних Mind українських клієнтів заблокованих компаній сумніваються, що технічно можливо зробити блокування сайтів провайдерами. «Не впевнений, що в Україні є технічна можливість реалізації цього рішення», – говорить Олександр Колб, засновник агентства інтернет-маркетингу Promodo. Глава Української асоціації директ-маркетингу Валентин Калашніков уточнює, що заблокувати сайти легко – але не менш легко обійти це блокування через анонімайзери (сервіси, що приховують інформацію про комп'ютер або користувача в мережі від віддаленого сервера).

«Уникнути будь-якого блокування через сайти, що доступні будь-якому користувачеві, сьогодні не є проблемою», – підтверджує Олександр Карпов, директор EMA – Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем.

Провайдери поки не вирішили, як вони будуть діяти в даному випадку. «Питання, звичайно, неоднозначне. Наші юристи поки вивчають указ. Як тільки у нас буде готова позиція, ми її озвучимо», – зазначила Наталя Клітна, віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту.

Співвласник інтернет-провайдера «Тріолан» Вадим Сидоренко сказав у коментарі виданню «Економічна правда», що він поки не бачить можливості того, як можна реалізувати вимогу щодо блокування. Тому що, по-перше, є можливість його обійти і через VPN, proxy тощо. По-друге, тому що провайдери не аналізують структуру трафіку в мережі й просто не знають, як виділяти, що потрібно блокувати, а що – ні.

Проте телеком-оператор і провайдер інтернету «Укртелеком» у коментарі виданню «Ліга» повідомив, що вже почав виконувати указ. «Процес досить складний і вимагає певного часу, з огляду на значну кількість ресурсів. Роботи вже розпочато. Вони будуть проводитися поетапно і, за попередньою оцінкою фахівців, триватимуть від декількох днів до тижня», – цитує видання прес-службу оператора.

Олександр Данченко, народний депутат, глава комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку, вважає, що хоч заборона і є правильною за суттю, її реалізація виконана невірно. «Інтернет-провайдери взагалі до цього не причетні, адресувати вимоги щодо блокування потрібно не ним. Як відомо, вони не підключені безпосередньо до ресурсів, а отримують трафік від транзитних компаній. Загалом таких компаній в Україні сім або вісім; чотири з них російські. Їх назви, юридичні адреси в Україні СБУ добре відомі. Ось з ними і потрібно було б розбиратися. Транзитним операторам легше забезпечувати блокування доступу. І потрібно розібратися з серверами «ВКонтакте» в Україні, які тут є», – каже нардеп.

Які аспекти впливу нинішніх обмежень на бізнес в Україні?

Чи не найбільше занепокоєння у бізнес-спільноти викликав пункт про блокування «1С» – програми для ведення бухгалтерського обліку. 

«1С» вже давно збиралися вносити до списку забороненого ПЗ, але 95% компаній в Україні використовують її як систему обліку. Так що поки складно сказати, як це буде. На мою думку, це нонсенс», – каже Дмитро Зарахович, керуючий партнер національного сервісу з грошових переказів UAPAY.

У дочірньому підприємстві «Еврософтпром», що володіє правами на програмні продукти «1С» в Україні, підтверджують, що коло потерпілих може бути дуже широким. «Постраждає 300 000 легальних користувачів «1С», а також від 30 до 60% піратських, незареєстрованих користувачів. Плюс працівники 500 франчайзингових компаній, у кожній працюють в середньому 22 людини. 11 000 осіб втратять роботу. У великих компаніях працюють від 50 до 100 співробітників», – зазначає Вадим Мазур, директор компанії.

Та драматизувати ситуацію, можливо, зарано. У компанії IntelTech, яка є партнером мережі «1С: Франчайзі» і займається консалтингом, впровадженням та супроводом програми «1С», вважають, що указом напряму не заборонено користування програмою. «Програмне забезпечення «1С:Підприємство» не є об'єктом санкцій, його використання не заборонене. Ми продовжуємо свою діяльність з обслуговування та техпідтримки ваших інформаційних систем відповідно до укладених раніше договорів», – йдеться в повідомленні компанії, розісланому клієнтам.

Сам програмний продукт під санкції не підпадає. Справа в тому, що в Україні «1С» розповсюджується переважно за системою франчайзингу: сертифіковані компанії, зареєстровані в країні, займаються встановленням ПЗ, техпідтримкою і навчанням персоналу. Ймовірно, сам продукт і технологія не є об'єктом санкцій, і користувачі зможуть продовжити ними користуватися. Проблеми можуть виникнути, наприклад, з оновленням, або якщо податкова відмовиться приймати звітність, що згенерована в «1С» (хоча можливість це перевірити досить примарна, кажуть учасники ринку).

«Великої кризи з тим бізнесом, який користувався офлайновими рішеннями, тим самим «1С», гадаю, не буде. Вони продовжуватимуть обслуговуватися. Правда, інтеграцію з іншими сервісами всередині компанії, якісь поновлення вже не зможуть робити», – вважає Калашніков.

Чи є реальні альтернативи «1С» на ринку?

Теоретично так, наприклад, розробки німецької компанії SAP, продукти IBM або Microsoft. З першою трохи знайомі в Україні, однак її продуктами користуються переважно великі компанії.

«Тут питання ціни, не всі зможуть собі це дозволити. З чого складається ця ціна? По-перше, плата за призначену для користувача ліцензію, по-друге – витрати на міграцію даних, по-третє – на навчання персоналу і/або тимчасове падіння їх продуктивності», – пояснює підприємець, знайомий з особливостями цих систем.

Є шанс запропонувати щось ринку і в українських творців софта. «Упевнений, у цілому українська IT-галузь завдяки цьому рішенню отримає чудовий поштовх до розвитку. Не секрет, що з боку російських товарів має місце агресивне просування, і досі споживачам було дешевше користуватися російським продуктом. Тепер український IT отримає шанс», – прогнозує Калашніков.

«ВКонтакте», «Яндекс» і Mail.ru – переділ медіабізнесу?

Прихильники блокування сайтів російських соцмереж і поштових сервісів упевнені, що рішення президента є правильним з точки зору забезпечення інформаційної безпеки України. «У цілому потрібно не обмежуватися блокуванням, а розробити повноцінну стратегію державної контрпропаганди. А так ми щось блокуємо, а інформаційної альтернативи у нас як не було, так і немає», – уточнює Данченко.

Експерт зі стратегічних комунікацій НГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова згодна з тим, що рішення прибрати з українського інформаційного простору сайти з агітацією агресора – слушне. «Однак реалізовувати його потрібно було через суд. Упевнена, у суді легко було б довести, що там є хейтинг, дезінформація, заклики до насильства і повалення існуючого ладу та інші речі, що суперечать українському законодавству. А так президент поставив під сумнів легітимність свого рішення і взяв на себе негатив громадської думки, якого можна було б уникнути», – говорить Попова.

Однак блокування соцмереж, а також Мail.ru і «Яндекса», які є великими медіакомпаніями, має й інший аспект: вплив на величезну кількість приватних підприємців, дрібних і середніх компаній, чий бізнес замкнений на електронну комерцію або діджитал-контент.

Варто зазначити, що навіть через три роки від початку війни з РФ російські сайти займають домінуючі позиції щодо залучення користувачів і охоплення аудиторії в українському сегменті інтернету. Так, у 2016 році «ВКонтакте» стабільно посідав другу-третю сходинку рейтингу найпопулярніших сайтів (популярнішим був тільки Google), «Яндекс», Мail.ru і «Одноклассники» знаходяться на 4–5–6 місцях і випереджають за охопленням аудиторії ukr.net і Facebook.

«Це шлях країн третього світу. Потрібно блокувати контент, а не платформу. Сотні тисяч фрілансерів ведуть бізнес через ВК. Тут, в Україні. І ФБ не має й половини тих можливостей, які дає ВК для анонсування та розкрутки», – написав у мережі Facebook український письменник і підприємець Максим Кідрук.

Бізнесу в цій ситуації залишається лише поспівчувати, тому що він зіткнеться з місяцями перехідного періоду і величезною конкуренцією за увагу аудиторії у кабінетах рекламників, погоджується Олексій Ткачук, SMM-директор в Getbob Digital Agency і автор блогу про Instagram – dnative.ru. «На білоруському ринку вартість залучення одного передплатника в брендові спільноти на Facebook наразі на рівні 40–50 центів, а Facebook у нас пасе задніх за охопленням аудиторії, і конкуренція в ньому практично відсутня. Якщо ж весь бізнес в єдиному пориві вирішить надолужувати втрачені позиції e Facebook – це призведе до підвищення CPC/CPM у декілька разів, що стане ще одним ударом, який багато хто може і не пережити», – прогнозує він.

«Заборона соціальних мереж найбільше вдарить по малому і мікробізнесу. Адже соцмережі – основний канал продажів: сайти зазвичай потрібні для того, аби продемонструвати свій товар. «ВКонтакте» – це молодіжна цільова аудиторія, Facebook – більше бізнес-аудиторія. Які втрати понесе бізнес? Наприклад, аудит, розробка стратегії просування сторінки в середньому коштує від $600 на місяць. Мінімальна вартість роботи SMM-фахівця починається від 6000 грн на місяць. Це базові витрати – без реклами, оплати послуг фотографа тощо», – каже Тетяна Петренко, фахівець з SMM.

«Для нас першочерговим є навіть не питання доступності сайтів, а питання про те, як оплачувати рекламу. Ми – великі партнери і для «Яндекс», і для Mail.ru, і для «ВКонтакте». Якщо буде знайдено технічну можливість блокування сайтів – звичайно, трафік буде обрізаний, користувачі перейдуть на інші ресурси», – прогнозує Олександр Колб.

Як розраховуватися з контрагентами зі списку?

Партнер юридичної компанії Axon Partners Лідія Климків вважає, що, згідно з постановою Нацбанку, можливість розрахунків обмежена. «Швидше за все, розрахуватися (отримати заборгованість або розплатитися за боргами) не вдасться з тими контрагентами, до яких застосовано санкції у вигляді: а) обмеження торгових операцій; б) зупинення виконання економічних і фінансових зобов'язань», – зазначає юрист.

Так, за її словами, якщо українська компанія надає або отримує рекламні послуги через «Яндекс» і має договір на послуги з цим «Яндексом» (але тільки з тим «Яндексом», який є компанією зі списку), то у неї можуть бути проблеми як з боку держорганів України, так і на рівні розрахунків. Те ж саме стосується рекламних бюджетів у соцмережі «ВКонтакте». «Оскільки санкції поширюються лише на компанії зі списку, виникає питання: чи можна буде співпрацювати з якимись посередниками. Аналіз законодавства говорить, що таке можливо. Тому компанії, що опинилися під санкціями, швидше за все, шукатимуть шляхів реструктуризації своїх каналів дистрибуції та ланцюжки підписання договорів з компаніями в Україні», – робить висновок Климків.

Керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «Медіа Ресурси Менеджмент» Артем Вакалюк упевнений, що рішення про блокування сайтів російських соцмереж і медіакомпаній призведе до перерозподілу рекламних бюджетів в інтернеті. «Узагалі це блокування саме для українських медіа може мати позитивний ефект. З ринку штучно прибираються декілька дійсно великих гравців. А оскільки святе місце не порожніє  – своє встигнуть «схопити» й українські сервіси, що пропонують схожі послуги», – зазначає експерт.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло