Як заборона російських соцмереж і програм позначиться на вітчизняному бізнесі
І чи вдасться їх швидко замінити на «дозволені» аналоги

Президент Петро Порошенко розширив список юросіб, які перебувають під санкціями у зв'язку з окупацією Криму і війною на Донбасі. Підставою для указу стало рішення РНБО від 28 квітня, яке глава держави ввів у дію своїм указом.
Цього разу список поповнився популярними соцмережами «Одноклассники», «ВКонтакте», поштовими сервісами Mail.ru і «Яндекс», цілою низкою російських ЗМІ. Крім того, санкції введені проти деяких IT-компаній, продукти яких дуже популярні в Україні: «Лаборатория Касперского», DrWeb, «Софтлайн», ABBYY.
Санкції введені й проти юридичних осіб – дочірніх компаній цих IT- та медіагігантів, зареєстрованих в Україні. Серед обмежень, що накладені на фігурантів списку, блокування активів на території України, обмеження щодо фінансових операцій, заборона на виведення капіталів, заборона на видачу їм ліцензій і дозволів, заборона на надання телеком-послуг і користування телеком-мережами загального користування, а також заборона інтернет-провайдерам надавати користувачам мереж доступ до заблокованих сайтів. Указ набирає чинності з дня опублікування.
Як «санкційні» компанії відреагували на указ президента?
Компанії, що потрапили під блокування, дали дуже стримані коментарі щодо указу президента. Mind вдалося поговорити з деякими з них – у цілому складається враження, що фігуранти списку поки не оцінили повною мірою обстановку і визначають лінію поведінки.
Офіційні позиції звучать помірно оптимістично. «ВКонтакте» – найпопулярніша соціальна мережа в Україні, кожен місяць ресурс відвідують 16 млн жителів країни. Ми вважаємо, що інтернет за своєю суттю не має кордонів. Ми захищали і захищатимемо інтереси всіх наших користувачів і партнерів», – написав на своїй сторінці «ВКонтакте» глава з комунікацій українського офісу компанії Влад Леготкін.
У Mail.Ru Group заявили, що в першій половині вівторка, 16 травня, спостерігалося «драматичне зростання трафіку» на заборонені сайти, зокрема поштовий сервіс Mail.Ru, і що таке рішення передусім вдарить по громадянам України. Аудиторію заблокованих платформ група оцінила в 25 млн осіб.
«У нашій роботі нічого не зміниться, ми будемо продовжувати надавати всі сервіси нашим користувачам у всіх країнах, а існуючі можливості спеціальних сервісів дозволять продовжити використовувати наші інтернет-ресурси. Наших співробітників, партнерів і клієнтів на території України ми хочемо запевнити, що всі зобов'язання Mail.Ru Group будуть виконуватися перед ними в повному обсязі. Оскільки частка українського бізнесу в структурі виручки Mail.Ru Group незначна, ми не бачимо причин для коригування наших фінансових планів, і продовжимо активно розвиватися на ринку в різних напрямках», – йдеться в повідомленні групи. У «Яндекс» оцінили свою українську аудиторію в 11 млн користувачів щомісяця.
На українському сайті «1С» з'явився коментар про те, що на даний момент змін у роботі сервісу немає. «Указ Президента стосується тільки окремих юридичних осіб. Програма «1С:Підприємство» повністю працездатна, технічна підтримка працює у штатному режимі, всі інформаційно-методологічні ресурси доступні для користування. Партнери «1С:Франчайзі» продовжують надавати послуги з оновлення продуктів і інформаційно-технологічної підтримки користувачів програмних продуктів «1С:Підприємства», – йдеться в коментарі.
Чи є технічні можливості блокування і що думають з цього приводу провайдери?
Багато опитаних Mind українських клієнтів заблокованих компаній сумніваються, що технічно можливо зробити блокування сайтів провайдерами. «Не впевнений, що в Україні є технічна можливість реалізації цього рішення», – говорить Олександр Колб, засновник агентства інтернет-маркетингу Promodo. Глава Української асоціації директ-маркетингу Валентин Калашніков уточнює, що заблокувати сайти легко – але не менш легко обійти це блокування через анонімайзери (сервіси, що приховують інформацію про комп'ютер або користувача в мережі від віддаленого сервера).
«Уникнути будь-якого блокування через сайти, що доступні будь-якому користувачеві, сьогодні не є проблемою», – підтверджує Олександр Карпов, директор EMA – Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем.
Провайдери поки не вирішили, як вони будуть діяти в даному випадку. «Питання, звичайно, неоднозначне. Наші юристи поки вивчають указ. Як тільки у нас буде готова позиція, ми її озвучимо», – зазначила Наталя Клітна, віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту.
Співвласник інтернет-провайдера «Тріолан» Вадим Сидоренко сказав у коментарі виданню «Економічна правда», що він поки не бачить можливості того, як можна реалізувати вимогу щодо блокування. Тому що, по-перше, є можливість його обійти і через VPN, proxy тощо. По-друге, тому що провайдери не аналізують структуру трафіку в мережі й просто не знають, як виділяти, що потрібно блокувати, а що – ні.
Проте телеком-оператор і провайдер інтернету «Укртелеком» у коментарі виданню «Ліга» повідомив, що вже почав виконувати указ. «Процес досить складний і вимагає певного часу, з огляду на значну кількість ресурсів. Роботи вже розпочато. Вони будуть проводитися поетапно і, за попередньою оцінкою фахівців, триватимуть від декількох днів до тижня», – цитує видання прес-службу оператора.
Олександр Данченко, народний депутат, глава комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку, вважає, що хоч заборона і є правильною за суттю, її реалізація виконана невірно. «Інтернет-провайдери взагалі до цього не причетні, адресувати вимоги щодо блокування потрібно не ним. Як відомо, вони не підключені безпосередньо до ресурсів, а отримують трафік від транзитних компаній. Загалом таких компаній в Україні сім або вісім; чотири з них російські. Їх назви, юридичні адреси в Україні СБУ добре відомі. Ось з ними і потрібно було б розбиратися. Транзитним операторам легше забезпечувати блокування доступу. І потрібно розібратися з серверами «ВКонтакте» в Україні, які тут є», – каже нардеп.
Які аспекти впливу нинішніх обмежень на бізнес в Україні?
Чи не найбільше занепокоєння у бізнес-спільноти викликав пункт про блокування «1С» – програми для ведення бухгалтерського обліку.
«1С» вже давно збиралися вносити до списку забороненого ПЗ, але 95% компаній в Україні використовують її як систему обліку. Так що поки складно сказати, як це буде. На мою думку, це нонсенс», – каже Дмитро Зарахович, керуючий партнер національного сервісу з грошових переказів UAPAY.
У дочірньому підприємстві «Еврософтпром», що володіє правами на програмні продукти «1С» в Україні, підтверджують, що коло потерпілих може бути дуже широким. «Постраждає 300 000 легальних користувачів «1С», а також від 30 до 60% піратських, незареєстрованих користувачів. Плюс працівники 500 франчайзингових компаній, у кожній працюють в середньому 22 людини. 11 000 осіб втратять роботу. У великих компаніях працюють від 50 до 100 співробітників», – зазначає Вадим Мазур, директор компанії.
Та драматизувати ситуацію, можливо, зарано. У компанії IntelTech, яка є партнером мережі «1С: Франчайзі» і займається консалтингом, впровадженням та супроводом програми «1С», вважають, що указом напряму не заборонено користування програмою. «Програмне забезпечення «1С:Підприємство» не є об'єктом санкцій, його використання не заборонене. Ми продовжуємо свою діяльність з обслуговування та техпідтримки ваших інформаційних систем відповідно до укладених раніше договорів», – йдеться в повідомленні компанії, розісланому клієнтам.
Сам програмний продукт під санкції не підпадає. Справа в тому, що в Україні «1С» розповсюджується переважно за системою франчайзингу: сертифіковані компанії, зареєстровані в країні, займаються встановленням ПЗ, техпідтримкою і навчанням персоналу. Ймовірно, сам продукт і технологія не є об'єктом санкцій, і користувачі зможуть продовжити ними користуватися. Проблеми можуть виникнути, наприклад, з оновленням, або якщо податкова відмовиться приймати звітність, що згенерована в «1С» (хоча можливість це перевірити досить примарна, кажуть учасники ринку).
«Великої кризи з тим бізнесом, який користувався офлайновими рішеннями, тим самим «1С», гадаю, не буде. Вони продовжуватимуть обслуговуватися. Правда, інтеграцію з іншими сервісами всередині компанії, якісь поновлення вже не зможуть робити», – вважає Калашніков.
Чи є реальні альтернативи «1С» на ринку?
Теоретично так, наприклад, розробки німецької компанії SAP, продукти IBM або Microsoft. З першою трохи знайомі в Україні, однак її продуктами користуються переважно великі компанії.
«Тут питання ціни, не всі зможуть собі це дозволити. З чого складається ця ціна? По-перше, плата за призначену для користувача ліцензію, по-друге – витрати на міграцію даних, по-третє – на навчання персоналу і/або тимчасове падіння їх продуктивності», – пояснює підприємець, знайомий з особливостями цих систем.
Є шанс запропонувати щось ринку і в українських творців софта. «Упевнений, у цілому українська IT-галузь завдяки цьому рішенню отримає чудовий поштовх до розвитку. Не секрет, що з боку російських товарів має місце агресивне просування, і досі споживачам було дешевше користуватися російським продуктом. Тепер український IT отримає шанс», – прогнозує Калашніков.
«ВКонтакте», «Яндекс» і Mail.ru – переділ медіабізнесу?
Прихильники блокування сайтів російських соцмереж і поштових сервісів упевнені, що рішення президента є правильним з точки зору забезпечення інформаційної безпеки України. «У цілому потрібно не обмежуватися блокуванням, а розробити повноцінну стратегію державної контрпропаганди. А так ми щось блокуємо, а інформаційної альтернативи у нас як не було, так і немає», – уточнює Данченко.
Експерт зі стратегічних комунікацій НГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова згодна з тим, що рішення прибрати з українського інформаційного простору сайти з агітацією агресора – слушне. «Однак реалізовувати його потрібно було через суд. Упевнена, у суді легко було б довести, що там є хейтинг, дезінформація, заклики до насильства і повалення існуючого ладу та інші речі, що суперечать українському законодавству. А так президент поставив під сумнів легітимність свого рішення і взяв на себе негатив громадської думки, якого можна було б уникнути», – говорить Попова.
Однак блокування соцмереж, а також Мail.ru і «Яндекса», які є великими медіакомпаніями, має й інший аспект: вплив на величезну кількість приватних підприємців, дрібних і середніх компаній, чий бізнес замкнений на електронну комерцію або діджитал-контент.
Варто зазначити, що навіть через три роки від початку війни з РФ російські сайти займають домінуючі позиції щодо залучення користувачів і охоплення аудиторії в українському сегменті інтернету. Так, у 2016 році «ВКонтакте» стабільно посідав другу-третю сходинку рейтингу найпопулярніших сайтів (популярнішим був тільки Google), «Яндекс», Мail.ru і «Одноклассники» знаходяться на 4–5–6 місцях і випереджають за охопленням аудиторії ukr.net і Facebook.
«Це шлях країн третього світу. Потрібно блокувати контент, а не платформу. Сотні тисяч фрілансерів ведуть бізнес через ВК. Тут, в Україні. І ФБ не має й половини тих можливостей, які дає ВК для анонсування та розкрутки», – написав у мережі Facebook український письменник і підприємець Максим Кідрук.
Бізнесу в цій ситуації залишається лише поспівчувати, тому що він зіткнеться з місяцями перехідного періоду і величезною конкуренцією за увагу аудиторії у кабінетах рекламників, погоджується Олексій Ткачук, SMM-директор в Getbob Digital Agency і автор блогу про Instagram – dnative.ru. «На білоруському ринку вартість залучення одного передплатника в брендові спільноти на Facebook наразі на рівні 40–50 центів, а Facebook у нас пасе задніх за охопленням аудиторії, і конкуренція в ньому практично відсутня. Якщо ж весь бізнес в єдиному пориві вирішить надолужувати втрачені позиції e Facebook – це призведе до підвищення CPC/CPM у декілька разів, що стане ще одним ударом, який багато хто може і не пережити», – прогнозує він.
«Заборона соціальних мереж найбільше вдарить по малому і мікробізнесу. Адже соцмережі – основний канал продажів: сайти зазвичай потрібні для того, аби продемонструвати свій товар. «ВКонтакте» – це молодіжна цільова аудиторія, Facebook – більше бізнес-аудиторія. Які втрати понесе бізнес? Наприклад, аудит, розробка стратегії просування сторінки в середньому коштує від $600 на місяць. Мінімальна вартість роботи SMM-фахівця починається від 6000 грн на місяць. Це базові витрати – без реклами, оплати послуг фотографа тощо», – каже Тетяна Петренко, фахівець з SMM.
«Для нас першочерговим є навіть не питання доступності сайтів, а питання про те, як оплачувати рекламу. Ми – великі партнери і для «Яндекс», і для Mail.ru, і для «ВКонтакте». Якщо буде знайдено технічну можливість блокування сайтів – звичайно, трафік буде обрізаний, користувачі перейдуть на інші ресурси», – прогнозує Олександр Колб.
Як розраховуватися з контрагентами зі списку?
Партнер юридичної компанії Axon Partners Лідія Климків вважає, що, згідно з постановою Нацбанку, можливість розрахунків обмежена. «Швидше за все, розрахуватися (отримати заборгованість або розплатитися за боргами) не вдасться з тими контрагентами, до яких застосовано санкції у вигляді: а) обмеження торгових операцій; б) зупинення виконання економічних і фінансових зобов'язань», – зазначає юрист.
Так, за її словами, якщо українська компанія надає або отримує рекламні послуги через «Яндекс» і має договір на послуги з цим «Яндексом» (але тільки з тим «Яндексом», який є компанією зі списку), то у неї можуть бути проблеми як з боку держорганів України, так і на рівні розрахунків. Те ж саме стосується рекламних бюджетів у соцмережі «ВКонтакте». «Оскільки санкції поширюються лише на компанії зі списку, виникає питання: чи можна буде співпрацювати з якимись посередниками. Аналіз законодавства говорить, що таке можливо. Тому компанії, що опинилися під санкціями, швидше за все, шукатимуть шляхів реструктуризації своїх каналів дистрибуції та ланцюжки підписання договорів з компаніями в Україні», – робить висновок Климків.
Керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «Медіа Ресурси Менеджмент» Артем Вакалюк упевнений, що рішення про блокування сайтів російських соцмереж і медіакомпаній призведе до перерозподілу рекламних бюджетів в інтернеті. «Узагалі це блокування саме для українських медіа може мати позитивний ефект. З ринку штучно прибираються декілька дійсно великих гравців. А оскільки святе місце не порожніє – своє встигнуть «схопити» й українські сервіси, що пропонують схожі послуги», – зазначає експерт.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].