Захворіло у світі
5,682,389
Померло у світі
354,944
Вилікувалось у світі
2,337,385
Захворіло в Україні
21,905
Померло в Україні
658
Вилікувалось в Україні
7,995
Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування

Які «больові точки» столичної інфраструктури потребують негайного реагування

Цей матеріал також доступний російською
Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Фото Shutterstock

Цими вихідними українська столиця святкуватиме День міста. На організацію різноманітних взірцево-показових заходів з міського бюджету вже витрачено 370 000 грн. Але столичні «будні» потребують набагато більших коштів і зусиль. Одна з головних проблем повсякденного функціонування Києва – транспортна інфраструктура. Напередодні Дня Києва Mind вирішив розібратися, яким чином можна зробити місто зручнішим для пересування щодня.

За даними Національного транспортного університету України, кияни проводять в пробках 350 годин на рік, або 45 днів. Цілком ймовірно, що експерти брали до уваги не тільки затори, які оцінюються за високою шкалою, а й звичайні «тягучки», коли черга машин рухається з невеликою швидкістю.

Наприклад, у рейтингу компанії INRIX Global Traffic Scorecard, яка аналізує і ранжує вплив пробок на дорогах у великих містах світу, української столиці немає. Перше місце серед європейських міст в INRIX відводять Москві, в якій проживає близько 12 млн осіб: тут на пробки витрачається 91 година на рік, або 25,2% від загального часу поїздок, друге – Лондону з чисельністю населення майже 8,7 млн осіб: лондонці проводять в пробках 73 години на рік, або 12,5% від загального часу поїздок.

Проте, в української столиці є всі шанси зайняти високу позицію в рейтингу міст, чиї дороги надто перевантажені автомобілями. Сьогодні у Києві офіційно проживає майже 3 млн осіб та налічується до 1,4 млн авто на добу, близько 30% яких проїжджають через місто транзитом. При цьому на дороги припадає трохи більше 2% загальної площі міста. Для порівняння: у Москві – до 7%, у Лондоні – близько 20%.

Прогнози КМДА невтішні: до 2025 року середня швидкість руху містом наблизиться до швидкості гужового транспорту – близько 15 км на годину. Зараз приблизно така ж швидкість у містах, що посідають топові сходинки в рейтингу INRIX.

Що потрібно зробити, щоб Київ не опинився заручником транспортного колапсу?

1. Дорогу – електротранспорту

Найважливіше завдання – оптимізація роботи міського громадського транспорту. Щодня він перевозить близько 4,5 млн пасажирів. «Насправді, з «зайцями», ця цифра більше. У трамваях і тролейбусах на 30–40% більше пасажирів. В автобусах (у тому числі й «Богданах» приватних компаній) – до 50%», – говорить Антон Яроцький, глава громадської організації Urban Ist.

Утім, навіть при офіційних розрахунках, столичний транспорт сильно перевантажений. «Місту потрібно робити ставку на розвиток громадського транспорту: ставити на маршрути автобуси великої місткості, розвивати маршрути для тролейбусів і трамваїв», – вважає Антон Яроцький. «Основою транспортної мережі повинен стати позавуличний рейковий транспорт: метро, електричка, швидкісний трамвай. Усе це повинно діяти як єдина інтегрована система», – коментує Григорій Мельничук, урбаніст.

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Фото Анна Наконечна для mind.ua

Але навіть заміна і збільшення кількості міського громадського транспорту великої місткості значно не поліпшить ситуацію з трафіком на дорогах. Для цього потрібно виділити під муніципальний транспорт спеціальні смуги на дорогах і привчити інших учасників дорожнього руху до думки, що ці смуги є недоторканними. В Євросоюзі питання контролю вирішуються за допомогою спеціальної системи регулювання і спостереження за дорогами. До речі, у деяких містах ЄС смуги для муніципального транспорту відокремлені високими бордюрами. 

Є і ще одна проблема – у Києві потрібно переглядати чинну мережу маршрутів громадського транспорту. Більша її частина розроблялася ще за радянських часів, коли транспорт обслуговував великі підприємства, більшість з яких наразі вже не функціонують.

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Фото Shutterstock

«Крім цього, міській владі потрібно проводити маркетинг для таких перевезень, тому що зараз міський транспорт не в пошані у населення, ним користуються вимушено, а не свідомо вибирають як альтернативу автомобілю. Київ переживає той же стан, який переживали європейські міста в 1950–1960-х роках – у нас мода на пересування на особистому авто. Але що буде, якщо всі кияни виїдуть на своїх машинах? Місто просто встане», – міркує Мельничук.

2. Розв'язати мости

Ключовий інфраструктурний проект – Подільсько-Воскресенський міст. «Міст зв'яже лівобережну частину Києва з правобережною, де живе 70% населення і розташовано 80% робочих місць. Крім цього, дозволить розвантажити Московський міст, який завантажений вище своєї пропускної спроможності», – зазначає Михайло Калінін, директор КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд».

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Фотопроект: Київавтодор

«Але є нюанс – проект будівництва моста потрібно переглядати. Той, який взятий за основу, не відповідає сучасним вимогам – тому що передбачає, що шестисмуговий міст впирається в бульвар Перова, в перехрестя зі світлофорами і торговий центр. Тому варто переорієнтувати лівобережні підходи – з виходом моста на вулиці Бальзака і Алішера Навої», – каже Григорій Мельничук.

Важливе завдання для влади Києва – прибрати транзитний потік авто, який зараз йде через центр міста. Але для цього потрібно добудовувати Малу і Велику Окружну. «У водія буде два варіанти: їхати через центр, де більше машин, обмеження швидкості та є світлофори, або їхати в об'їзд міста, де немає таких обмежень руху. Швидше за все, він обере другий варіант», – переконаний Мельничук.

Окрім моста на Троєщину, у місті потрібно завершити останню частину Дарницького залізнично-автомобільного переходу – добудувати з'їзд на Набережну на Лівому березі. Такі заходи дозволять знизити навантаження на Південний міст і перенаправити потоки на Дарницький – у Києві сьогодні це єдиний недозавантажений міст.

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Фото Shutterstock

У планах КМДА на цей рік – побудувати під'їзну дорогу до аеропорту Київ – інфраструктурний проект пройде від проспекту Валерія Лобановського, поблизу вулиці Кіровоградської до аеропорту. «Дорога розвантажить Севастопольську площу і проспект Лобановського та забезпечить комфортний під'їзд до аеропорту», – зазначає Олександр Спасибко, заступник голови КМДА.

Але справа не тільки в будівництві нових мостів – потрібно приводити до ладу діючі об'єкти. За даними КП «Київавтодор», першочергових капремонту та реконструкції потребують дев'ять мостових споруд міста. У цілому, столичні дороги зношені на 85%.

Крім цього, у місті важливо забезпечити безпеку дорожнього руху для людей, мобільність яких обмежена. «Це мами з колясками, пенсіонери, люди з обмеженими фізичними можливостями. Зараз це приблизно 30% населення міста. Що потрібно зробити? Наприклад, як не дивно, відмовитися від підземних переходів у центрі міста. Статистика свідчить, що люди часто не використовують підземні переходи, якщо є можливість перейти дорогу «по верху», і тоді це місце стає ще небезпечнішим», – каже Мельничук.

3. Правильно паркуватися

За даними КП «Київпарксервіс», у Києві налічується 530 паркувальних майданчиків, майже половина з яких працює цілодобово. Майданчики розраховані на 24 000 машино-місць, з них 6000 місць – це майданчики денної служби паркування. Чи достатньо такої кількості парковок? З огляду на заставлені машинами крайні смуги доріг і припарковані на тротуарах авто – ні. Але якщо попередня влада міста брала курс на збільшення кількості паркомісць, то у нинішньої – плани інші.

«Ми не ставимо перед собою завдання максимально забезпечити попит у центрі на парковку – адже тоді вся історична частина міста перетвориться на одну велику стоянку. Парковки в центрі Києва повинні бути лімітовані та недешеві», – вважає Ілля Сагайдак, заступник голови КМДА. «Високі тарифи на стоянку в центрі міста послужать непрямою забороною для в'їзду на особистих авто в центр. І це правильно, бо автомобіль використовує міську інфраструктуру менш ефективно, ніж інші види транспорту», – погоджується Григорій Мельничук.

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Фото Shutterstock

Центральну частину міста в КМДА бачать більше пішохідною. І це стосується не лише вулиці Хрещатик.

«Ми хочемо зробити пішохідною вулицю Сагайдачного – відрізок від Контрактової площі до вулиці Андріївської. Вважаємо за можливе зробити пішохідною Велику Васильківську – від Льва Толстого до Бессарабської. Ми зробимо там класну пішохідну зону з вуличними меблями і зеленню. Це буде одне з улюблених місць для прогулянок городян. Також у нас є ідея зробити частково пішохідною вулицю Ярославів Вал», – зазначає Сагайдак.

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Фото Shutterstock

Як це відіб'ється на трафіку в місті? За словами Іллі Сагайдака, розрахунки показують, що рішення зробити на Хрещатику наземні переходи не вплине на трафік у місті.

«Пішохідний центр сприяє кращій комунікації людей, розвитку роздрібної торгівлі, туризму, адже пішохідні та зручні для пішоходів вулиці – це практично розподілені торгові центри. До того ж, це ще один аргумент для тих, хто їде транзитом через Київ – обрати маршрут по Окружній», – каже Мельничук.

4. «Колесо демократичності»

Якщо ще 10 років тому всі розмови про розвиток велосипедних маршрутів у Києві викликали в стінах КМДА тільки скепсис, то сьогодні ситуація діаметрально протилежна – велосипед стає дедалі моднішим видом транспорту. Популяризувати його взявся навіть мер Києва Віталій Кличко.

У КМДА в оновленому проекті Стратегії розвитку Києва до 2025 року приділили увагу цьому виду транспорту. Зокрема, у документі влада поставила собі за мету протягом восьми років збільшити кількість користувачів велотранспорту у 20 разів.

Сьогодні, за підрахунками Асоціації велосипедистів Києва (АВК), кількість велосипедистів у столиці зростає щороку: за 2015 рік їхня кількість збільшилася на 10%, такий самий приріст зафіксовано протягом 2016 року.

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Фото Shutterstock

Дослідження АВК показують, що кияни частіше використовують такий транспорт у будні дні, ніж у вихідні. Отже, велосипед все більше стає засобом пересування містом задля вирішення щоденних справ та поїздок на роботу.

«Навіть якщо велосипедами користуватимуться близько 10% населення міста, ми вже побачимо зниження завантаженості автошляхів. Охопити такий відсоток населення велосипедним і моноколесним транспортом у Києві цілком реально», – каже Григорій Мельничук. Але станом на сьогодні кількість велосипедистів на дорогах столиці далека від цієї цифри: за даними дослідження транспортної мобільності Києва, зробленого на замовлення КМДА у 2015 році, лише 0,2% щоденних поїздок по місту здійснюється на велосипеді. 

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування

Фото Shutterstock

Для того, щоб велосипед міг стати зручним альтернативним транспортом для багатьох, потрібно побудувати мережу взаємопов'язаних велосипедних маршрутів. Проект такої карти маршрутів минулого року розробили фахівці КМДА з урахуванням консультацій АВК.

Iлюстацiя Департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації

Забезпечення комфортних та безпечних умов переміщення на велосипеді дійсно збільшує кількість велосипедистів. Це добре ілюструє велосипедний маршрут між центром Київ (Європейська площа) і житловим масивом Троєщина, який був облаштований у 2016 році. «Наші підрахунки минулого року показали, що велодоріжка додала 50% користувачів велотранспорту лише на одній цій ділянці», – зазначають у АВК.

Щоб долучити якомога більше користувачів до велосипедного руху, в АВК проводять різноманітні конкурси, навчання, розробляють програми, беруть участь у фестивалях. До 2020 року в АВК амбітні плани – вони сподіваються домогтися появи у Києві щонайменше 200 км якісних велошляхів (зараз таким можна вважати лише веломаршрут «Троещина-Центр завдовжки 16 км), сприяти збільшенню велосипедних поїздок до 2% від загальної кількості поїздок по місту (до 55 000 велосипедистів на вулицях Києва щодня) та мінімізувати кількість серйозних ДТП, куди потрапляють велосипедисти. .

Життя без заторів: як зробити Київ комфортним для життя і пересування
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті