Корупціонер року: за що співробітниця Фонду гарантування вкладів вимагала $5 млн

При отриманні хабара правоохоронцями було затримано одного зі співробітників Фонду гарантування вкладів. Попри численні чутки про корупцію у Фонді, мабуть, це перший гучний випадок із подібним фіналом. У чому насправді суть справи – розбирався Mind.

7 червня ГПУ спільно з управлінням К СБУ під час отримання неправомірної вигоди в сумі $5 млн затримало одну з уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка розробила злочинну схему вимагання та одержання хабарів від керівників банківських установ, до яких введено тимчасові адміністрації. Про це на своїй сторінці у соцмережі Facebook повідомив генпрокурор України Юрій Луценко.

«$5 млн – ціна невтручання ліквідаторів та інших осіб Фонду в порядок погашення банківськими установами зобов'язань перед кредиторами та реалізацію високоліквідних активів за заниженими цінами», – йдеться в дописі генпрокурора.

За інформацією ЗМІ, мова йде про Юлію Приходько, яку нещодавно було призначено уповноваженою особою на ліквідацію банку «Форум». Перед цим Приходько була ліквідатором невеликих фінустанов походженням з м. Дніпро – Меліор Банк, ІнтерКредитБанк, Актабанк, «Аксіома».

Учора активні дії правоохоронців продовжились: за інформацією видання «РБК-Україна», під час обшуку у Приходько зайшли близько $0,5 млн готівки. Знайдена сума дещо контрастує з відомостями, які пані Юлія вказала у своїй офіційній декларації за 2016 рік. У документі Приходько зазначила, що отримала 742 088 грн зарплати. Також вона вказала дві квартири (площею 143 кв. м і 48 кв. м), автомобіль Lexus RX-300 (2004 року) та годинник фірми Cartier за 158 000 грн. Окрім цього, у документі зазначалася готівка у розмірі 780 000 грн, 32 000 доларів та 8000 євро.

Але найбільше враження на правоохоронців і громадськість все ж таки справив розмір «неправомірної вигоди», яка власне і стала приводом для затримання. За інформацією анонімного джерела Mind, така грошова винагорода вимагалася «за визнання нікчемними тристоронніх договорів, укладених у 2014 році Актабанком з позичальниками і вкладниками за 2014 рік». Твердження генпрокурора про те, що $5 млн стали ціною за реалізацію активів за заниженими цінами, не підтверджують процесуальні документи, надані джерелом. За інформацією, яка є у розпорядженні Mind, справу було відкрито ще в березні цього року.

Зазначимо, що за часів банкопаду досить поширеною була практика, коли кредитор банку та позичальник укладали між собою договори щодо взаємозаліку забов’язань. Оскільки Фонд гарантування вкладів компенсовував не більше 200 000 грн, а тим більше – лише фізичним особам, в Україні утворився такий собі ринок вимог з банківських установ.

Вони здебільшого користувалися попитом серед позичальників банків, які могли купувати вимоги з великим дисконтом та погашати за їхньою допомогою свої зобов’язання перед фінустановою. Проте, це у свою чергу зменшувало ліквідаційну масу банку. Та тимчасові адміністратори мали змогу оскаржувати подібні договори, визнаючи їх нікчемними. За невизнання подібного договору нікчемним і вимагався хабар цього разу.

У самому ж Фонді гарантування наступного дня після заяви Юрія Луценка поспішили відмежуватися від співробітників-корупціонерів. «Завдяки тісній співпраці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з Головним управлінням боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, вчора було припинено діяльність злочинної групи, що здійснювала вимагання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, та до складу якої входила уповноважена особа Фонду», – йдеться в офіційному релізі ФГВ. 

«Фактично Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в Україні не виконує сам собою жодних функцій, як і багато інших надбудов... Не виконуючи реально ані функції страхування вкладів, ані управління активами дефолтних банків, ФГВФО лише дорозкрадає активи, які туди потрапляють, зменшуючи їхню вартість до нуля», – впевнений інвестбанкір Іван Угляниця. За його словами, у реальності цей посередник між державним бюджетом і вкладниками, яким відшкодовується страхова сума депозиту, не несе жодного смислового навантаження, оскільки і цю функцію врешті-решт виконують відповідні уповноважені банки.

У свою чергу, ФГВ тепер змушений демонструвати рішучість у боротьбі зі зловживаннями. «Дотримуючись принципу «нульової толерантності» до будь-яких проявів корупції, Фонд і надалі вживатиме усіх заходів щодо запобігання та протидії цьому явищу як у власних лавах, так і серед співробітників неплатоспроможних банків, та сприятиме правоохоронним органам у викритті подібних фактів», – говориться у заяві Фонду.

«Як це не парадоксально, але повна відмова від гарантування вкладів у системі взагалі матиме більше позитивних ефектів для ринку, ніж існування такого органу і в такому вигляді. Викритий корупційний акт лише підтверджує те, що давно відомо на ринку. І це навіть не верхівка айсбергу, а лише невелика його частина», – резюмує Угляниця.

Тим часом Фонд, відповідно до офіційної позиції, вдячний правоохоронцям «за активну позицію в боротьбі з корупцією та ефективну взаємодію» і закликає повідомляти про корупційні випадки за спеціальним «телефоном довіри».