Рівень проблемних кредитів у банківському секторі впав до мінімуму за 10 років

Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі станом на 1 жовтня 2025 року скоротилася до 25%. Це найнижчий рівень за останнє десятиріччя і є свідченням поступового оздоровлення фінансового сектору навіть у воєнний час, зазначив Юрій Пінчук, партнер, заступник керівника практики по роботі з NPL та Due Diligence адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group.

Фахівець нагадав, що ще на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року частка NPL становила 29,5%. Після цього банківська система пережила складний період переоцінки активів – у 2023 році рівень проблемних кредитів зріс і на початку 2024-го досяг 37,4%. Проте вже через рік ситуація різко змінилася – на 1 січня 2025 року частка NPL знизилася до 30,3%, а станом на 1 жовтня 2025-го – до 25,04%.

«Це не лише статистичне покращення. Банки справді почали активно працювати з проблемними портфелями: реструктуризації, продаж боргів, списання безнадійних кредитів та відновлення кредитування у стабільних сегментах економіки. Паралельно обсяг кредитного портфеля збільшився на 182 млрд грн (+14%), що свідчить про повернення ринку до зростання», – впевнений Пінчук.

Він також зазначив, що найнижчі рівні NPL зберігають приватні банки та фінансові установи з іноземним капіталом – 9,3% та 7,5% відповідно. Водночас у державних банках проблемна заборгованість традиційно залишається найвищою (36,8 %). Але майже половина цих кредитів історичні, сформовані ще під час криз 2015-2017 років. Якщо ж виключити такі «старі» борги, то фактичний рівень NPL у держбанках становить близько 19,5%, а в системі загалом – 14,3%.

«Зниження частки NPL – це важливий індикатор стабілізації банківської системи. Проте не всі чинники цього процесу мають структурний характер. Певною мірою покращення зумовлене списанням старих боргів та зростанням загального кредитного портфеля за рахунок інфляційного ефекту. Крім того, значна частина позик, які у 2023 році були переведені з категорії «проблемних» до «робочих», залишаються підвищено ризиковими – реструктуризація не завжди означає реальне відновлення платоспроможності позичальника», – пояснює фахівець.

Водночас, Пінчук відзначив, що банки поступово відновлюють кредитування бізнесу у галузях, які демонструють стійкість – передусім у виробництві, енергетиці та агросекторі. Тож саме тут спостерігається зародження нової кредитної активності, яка може стати основою для більш стійкого покращення структури портфелів у 2026 році.

«Поточна тенденція підтверджує, що банківська система не лише вистояла у найскладніший період війни, а й почала відновлення. Зростання обсягів кредитування бізнесу, поступове повернення споживчої активності та зменшення NPL створюють підґрунтя для розширення фінансування реального сектору. Разом з тим, суттєві ризики залишаються. Воєнна економіка, нерівномірне відновлення бізнесу та корупційні викривлення, які досі впливають на процеси правозастосування, зокрема у судовій сфері, гальмують ефективне стягнення проблемної заборгованості. У цих умовах подальший прогрес буде швидшим за умови реального очищення судової системи, розвитку прозорого вторинного ринку проблемних активів та реального захисту прав кредиторів із мінімальним впливом корупційних чинників», – резюмує юрист.