facebook.com
mind
Розбір польотів: чи повернеться Ryanair в Україну?

Розбір польотів: чи повернеться Ryanair в Україну?

І як знайти точку перетину між національними інтересами та інтересами конкретного споживача

Цей матеріал також доступний російською
Розбір польотів: чи повернеться Ryanair в Україну?
Фото Shutterstock

Учора, 10 липня, найбільша авіакомпанія-лоукост Ryanair офіційно оголосила про скасування планів щодо виходу на український ринок. Цей крок – реакція на умови, які днями висунув авіакомпанії МА «Бориспіль». Зокрема, керівництво столичного аеропорту повідомило перевізнику, що не планує надавати йому знижку на напрямок Лондон-Київ, не гарантує пролонгацію знижок на інші напрямки через рік та наполягає на тому, аби всі судові суперечки з цією авіакомпанєюї велися в українських судах. Також авіакомпанії на початковому етапі запропонували працювати в старому терміналі B і повідомили про те, що не зможуть обслуговувати кожен їх літак за 25 хвилин.

Стрічки соцмереж запалали вогнем обурення, у медіа почалися суперечки щодо того, хто винен у такому перебігу подій. Предметом дискусії стали оцінки того, що сталося: «зрада» – втрата привабливого іноземного партнера та провал переговорів, чи «перемога» – відстоювання національних інтересів?

Ситуація розвивалася досить швидко. У понеділок зранку відбулася прес-конференція директора аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна, на якій чи не вперше було у досить категоричній формі, але із застосуванням резонних аргументів пояснено громадськості, чого ж насправді хотіла Ryanair та чому її вимоги неприйнятні для аеропорту. Вже вдень авіакомпанія припинила продаж квитків за українськими напрямками, а ввечері з’явився її прес-реліз із заявою про вихід з переговорів і звинуваченнями на адресу «Борисполя» у їх зриві й лобіюванні інтересів МАУ та інших «традиційних авіакомпаній».

Резонанс події став настільки гучним, що вже надвечір вівторка Павло Рябікін повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, що за результатами наради у прем’єр-міністра було прийнято рішення про продовження переговорів. До того ж, до перевірки умов попередніх домовленостей та нюансів перемовин буде залучено антикорупційні органи. «Прийнято рішення про продовження переговорів та аналіз ситуації з боку НАБУ та Антимонопольного комітету. Завдяки позиції прем’єр-міністра питання повернено в площину законодавства, економіки та здорового глузду», – написав Рябікін. Він висловив надію, що його аргументи почують, та буде прийнято конструктивне рішення щодо розвитку аеропортів саме для лоукост-сегменту.  

Як надалі розвиватимуться події у серіалі про ірландську авіакомпанію в Україні, і чи є шанс, що Ryanair таки розпочне польоти?

Складнощі перекладу

З «Борисполя» авіакомпанія мала намір обслуговувати чотири маршрути: в Лондон-Станстед, Стокгольм, Манчестер і голландський Ейндховен. З МА «Львів» заявлено сім напрямків: Краків, Будапешт, Берлін, Вроцлав, Меммінген, Ейндховен і Лондон-Станстед. Мінімальна ціна, за якою перевізник продавав квитки на ці рейси, складала 20 євро. Авіакомпанія розраховувала перевозити по 250 000 пасажирів зі Львова та Києва щорічно.

Передбачалося, що ці два українських аеропорти нададуть авіакомпанії великі знижки на аеропортові збори – не менше 80%. Наприклад, в «Борисполі» Ryanair розраховувала отримати тариф на обслуговування пасажирів у розмірі $7,5. Причому, за словами Павла Рябікіна, це мав бути єдиний фіксований тариф, який включав би в себе усі складові аеропортових послуг.

Львів був досить цікавим для авіакомпанії з точки зору особливостей регіону – тут вона в першу чергу орієнтувалася на тих пасажирів, які летять із Західної України на заробітки в Європу. Але Київ обіцяв авіакомпанії куди значніші перспективи – тут вище ділова активність і рівень платоспроможного населення.

«Найбільшу комерційну привабливість [з усіх рейсів Ryanair з Києва] має напрямок Київ-Лондон, оскільки на ньому існує постійний платоспроможний попит, сформований ринок і є потенціал для подальшого розвитку за умови активізації ділового, освітнього та туристичного життя в Україні. Тому напрямок в Лондон на початкових етапах інвестування в український ринок (розвитку маршрутної мережі) повинен забезпечувати стабільний рівень доходу для Ryanair і плацдарм для подальшого зростання», – говорить Андрій Ярмак, авіаційний експерт.

«Останні роки Ryanair активно розвиває свої бази в Східній Європі, тому Україна добре вписується в стратегію перевізника», – зазначає Євген Хайнацький, генеральний директор «СтильАвіа». Така стратегія є водночас і конкуренцією між Ryanair і WizzAir, що з часом загострюється – обидві компанії розбудовують бази в Східній Європі.

У МА «Львів» швидко знайшли компроміс, а в МА «Бориспіль» на поступки лоукостеру йти не захотіли – представники аеропорту спочатку натяками, а потім і відкрито почали говорити, що співпраця з Ryanair буде невигідною. За підрахунками Павла Рябікіна, якщо аеропорт не захистить свої вимоги і почне працювати за тими умовами, які пропонує лоукостер – підприємство буде недоотримувати близько 2 млрд гривень щороку.

У свою чергу, аеропорт «Львів» вбачав у співпраці з Ryanair бажані економічні перспективи. «Якщо авіакомпанія прийде – ми щось заробимо, не прийде – то ми не заробимо нічого», – так дещо раніше прокоментувала це питання в бесіді з Mind генеральний директор МА «Львів» Тетяна Романовська.

Місце під сонцем

Учора, буквально через кілька годин після прес-конференції Павла Рябікіна, Ryanair на своєму сайті призупинила продаж квитків в/з України. А ввечері опублікувала прес-реліз, в якому звинуватила «Бориспіль» в саботажі, лобізмі інтересів високотарифних авіакомпаній (до яких віднесла і МАУ) і зриві всіх переговорів.

«Нездатність київського аеропорту дотримуватись домовленностей виллється у втрату лише за один рік понад 500 тис. клієнтів та 400 робочих місць, які могли б забезпечити значне зростання української економіки. Нам шкода, що львівський аеропорт також став жертвою рішення київського аеропорту», – цитує прес-служба авіакомпанії свого комерційного директора Девіда О'Брайана. Замість України авіакомпанія має намір сконцентрувати свої сили на польському, ізраїльському і німецькому ринках.

Але чи так легко перевізник відмовиться від перспектив роботи в нашій країні?

Уже другий рік поспіль український ринок демонструє хороші темпи зростання. Так, в 2016 році українські авіакомпанії перевезли 8,3 млн пасажирів. Це на 30,2% більше, ніж роком раніше, і майже на 100 тис. пасажирів більше, ніж в 2012 році – найкращому році для української авіації. За прогнозами експертів, в 2017 обсяги перевезень зростуть, як мінімум, на 25%. Це підтверджують результати першого кварталу цього року – наприклад, «Бориспіль» збільшив пасажиропотік до 2 млн пасажирів, або на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, МА «Київ» – майже на 80%, до 290 тис. пасажирів.

Але якщо 2016 року ринок зростав за рахунок транзитних пасажирів авіакомпанії МАУ – то зараз в Україні почав зростати попит на перельоти point to point. А це те, під що заточена саме бізнес-модель лоукостів.

Саме в зв'язку з цим і активізувався в Україні другий великий лоукост -WizzAir (WizzAir Hungary літає з аеропорту «Київ»). У минулому році компанія перевезла близько 420 тис. пасажирів, що на 17% більше показників 2015 року. У цьому році авіакомпанія відновила польоти з аеропорту «Львів» – відкрила рейс до Вроцлава. У планах авіакомпанії – перевезти у 2017-му не менше 750 тис. осіб.

«Для Ryanair тут новий і перспективний ринок, де для авіаперевезень все складається вдало: вже ввели безвізовий режим з ЄС, а шанси, що незабаром у повному обсязі запрацює програма «Відкрите небо», великі», – коментує Євген Хайнацький.

За даними ГО «Європа без бар'єрів», до моменту оголошення про введення безвізового режиму з Євросоюзом майже 3 млн українців уже оформили біометричні паспорти для виїзду закордон. Тоді як раніше очікувалося, що попит на «безвіз» складе близько 3,4 млн українців. Як повідомила Державна міграційна служба, 32% з тих, хто перетинав кордон з ЄС, скористалися авіаційним транспортом.

Бізнес по-ірландськи

Не секрет, що в Європі Ryanair давно завоювала у переговорах репутацію жорсткого партнера і навіть шантажиста. Раптово заявити про закриття бази або значне скорочення рейсів, посилити цю заяву гучними звинуваченнями на адресу опонентів в переговорах – звичайна практика авіакомпанії.

Такі звинувачення зазвичай супроводжуються активною медіа-кампанією з поширенням цифр передбачуваних «катастрофічних втрат» міста, аеропорту, країни від виходу такого вигідного партнера, як Ryanair. Причому часто це зовсім не означає, що переговори припинені, а відносини розірвані. Перевізник відкриває і закриває бази постійно, тасує літаки та екіпажі містами й країнами, як колоду карт, домагаючись для себе найбільш вигідних умов. Як будь-яка велика корпорація, вона активно і вміло користується перевагами свого масштабу.

Ось трохи прикладів.

Жовтень 2010 року, Марсель. Французький уряд ініціює справу проти Ryanair через те, що та наймає французьких працівників на підставі ірландського, а не французького права, що дозволяє їй ухилятися від сплати частини (близько 30%) податків. Ryanair оголошує, що заради уникнення згодом судових штрафів, вона закриває свою базу в Марселі. На той момент а/к стала другим найбільшим перевізником Франції і перевезла за рік 1,7 млн пасажирів. «На жаль, втрата цих чотирьох літаків, 200 робочих місць і 13 маршрутів в Марселі – це висока ціна, необхідна для того, аби продемонструвати, що це все-таки мобільні ірландські [а не французькі] робочі», – сказав директор перевізника Майкл О'Лірі журналістам . У підсумку 4 літаки було перебазовано з Марселя на бази в Італії, Іспанії та Литві. Після звинувачень з боку французької влади в шантажі компанія погодилася залишити 10 рейсів, а справа про працевлаштування ще довго кочувала по судах. Зараз Ryanair літає з Марселя в 32 аеропорти.

Липень 2012, Единбург. Ryanair не змогла домовитися з компанією BAA, що управляє шотландським аеропортом Единбург, про продовження укладеної раніше угоди щодо пільгового розміру пасажирського збору (для всіх а/к він становив £13). У результаті було оголошено про скасування 8 маршрутів, або 60 рейсів на тиждень. О'Лірі заявив, що «оператор [аеропорту] нездатний забезпечити довгострокову взаємовигідну угоду» і «не зацікавлений в забезпеченні майбутнього шотландського туризму, розвитку трафіку і робочих місць, оскільки штучно завищує свої витрати». Також в Ryanair спрогнозували, що скорочення кількості рейсів призведе до втрати 500 робочих місць і 500 тис. пасажирів на рік. При цьому звинувачення супроводжувалися застереженням, що «рішення може бути скасовано, якщо з боку BAA Edinburgh надійде конкурентна і реалістична пропозиція про витрати». Сьогодні ірландська компанія літає за 48 напрямами з Единбурга.

Липень 2015 року, Копенгаген. Датські профспілки звинуватили Ryanair в заниженні зарплат своїм екіпажам: за їхніми даними, співробітники конкуруючих – місцевих бюджетних – компаній заробляли як мінімум вдвічі більше. Профспілки вимагали підписання колективних договорів і отримали в суді дозвіл на страйки. Ryanair пригрозила, що якщо ті не відкличуть вимоги – вона закриє базу в Копенгагені, а також припинить літати з іншого датського аеропорту – Біллунна. В авіакомпанії ремствували, що їй доведеться звільнити 100 співробітників. «Те, що відбувається, показує, що Данія не готова до розвитку бюджетних перевезень, тим більше з урахуванням того, що раніше ця модель провалилася тут і в інших авіакомпаній», – сказав тоді О'Лірі. Проте, вже до осені того ж року, перебазувавши датські літаки в Литву, Ryanair почала безпрецедентне розширення на датському ринку, заявивши про плани перевезти в цю країну близько 10 млн осіб. «Пасажири люблять наші ціни», – пояснив директор авіакомпанії. Сьогодні її маршрутна мережа нараховує 23 маршрути з Копенгагена, 13 з Біллунн і по кілька рейсів з датських аеропортів Ольборга і Орхуса.

Фінал близько?

Чим закінчиться вся ця історія з Ryanair в Україні? Авіакомпанія буде відвойовувати кожен пункт у договорі з «Борисполем», вважають експерти. «Ще рано ставити крапку в розбіжностях між цим лоукостером і аеропортом. Ryanair – боєць, і часто безкомпромісна авіакомпанія. Вона полетить в тому випадку, якщо зуміє прийти до консенсусу з аеропортом», – переконаний Олександр Кава, авіаційний експерт.

Один із співрозмовників Mind, що добре обізнаний з ситуацією в авіаційній галузі, готовий сперечатись на пляшку вина щодо того, що Ryanair все ж полетить з України восени. «З «Борисполя» або з «Жулян». Ось побачите, мій прогноз справдиться. Ryanair іде сюди не за знижками, а за ринком», – переконаний він.

Сподівається на це і Тетяна Романовська. «Надія вмирає останньою, і надія все ще є!», – написала вона у коментарі на сторінці Facebook і додала, що у розмові з Ryanair вона отримала запевнення у тому, що трохи часу для узгодження «Борисполем» всіх бажаних умов все ще є.

У самій Ryanair, відповідаючи на запит Mind, зазначили, що у компанії все ще розглядають Україну як потенційний ринок у майбутньому – за умови, що будуть дотримані усі попередні домовленості. «Ми потребуємо надійних гарантій», – кажуть у лоукостері.

Не виключено, що зіграє і очевидно зроблена авіакомпанією ставка на підтримку з боку громадської думки: вчорашня новина про те, що Ryanair не вийде на український ринок, викликала шквал обурення у соцмережах і ЗМІ. І навряд чи скандал вщухне швидко – авіакомпанія вже встигла продати квитки.

Не варто скидати з рахунку й ті зобов’язання, які взяв на себе під час кадрового конкурсу директор аеропорту «Бориспіль». Одне з них – забезпечити прихід в аеропорт лоукостів, і про це учора нагадав міністр інфраструктури Володимир Омелян. Він повідомив, що має намір 12 липня внести в Кабмін представлення на звільнення Павла Рябікіна з його посади.

Цікавим поворотом у розвитку подій може стати залучення антикорупційних та антимонопольних органів. Так, наприклад, за даними АМКУ, опублікованими у червні,  протягом 2013-2016 років знижки на польоти у аеропорту «Бориспіль» отримувала лише одна авіакомпанія – МАУ. І хоча природа цих знижок зрозуміла – вони надаються за транзит, а МАУ єдина а/к, яка забезпечує транзит через аеропорт – це може стати приводом під новим кутом поглянути на питання знижок у аеропорту та на те, кому вони надаються.