Нацбанк звітує: як українська економіка завершила перше півріччя 2017 року

Національний банк України оприлюднив звіт правління щодо проведення грошово-кредитної політики в першому півріччі 2017 року. У ньому регулятор прогнозує рівень ВВП та аналізує його показники, звітує про роботу з МВФ, говорить про інфляцію та пом’якшення адміністративних обмежень. Mind вибрав найважливіші аспекти цього документу.

Про ВВП

НБУ погіршив оцінку зростання реального ВВП України у ІІ кварталі 2017 року щодо аналогічного кварталу 2016 року до 1,5% з 2,4%. Як пояснює регулятор, захоплення підприємств на НКТ [неконтрольовані Києвом території Донбасу] зумовило зниження потенційного ВВП. Крім того, на економічній активності негативно відбився розрив виробничих зв'язків в умовах припинення торгівлі з НКТ.

Несподівано високими темпами зростали інвестиції, підтримані поліпшенням ділових очікувань, незважаючи на негативний вплив припинення торгівлі з НКТ.

«Посилився також вплив приватного споживання, яке, однак, було помірним, незважаючи на стрімке зростання заробітних плат (у номінальному і реальному вимірах)», – зазначають у Нацбанку.

Прогноз ВВП на ІІІ квартал цього року регулятор погіршив з 1,8% до 1,5%, проте на IV – підвищив з 0,7% до 1,1%.

Наявні показники діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу, відповідно до документу, в цілому відповідають оцінкам, проте ситуація в енергетиці була дещо гіршою. Одна з причин – погодні умови.

Поширення захворюваності тварин призвело до погіршення показників у сільському господарстві.

Водночас поліпшуються ділові очікування підприємств і споживчі настрої населення, а також збільшуються капітальні видатки бюджету.

З урахуванням зафіксованого Держстатом зростання ВВП у І кварталі на 2,5% замість раніше очікуваних НБУ 3% центробанк підтвердив вперше озвучене в червні погіршення свого прогнозу збільшення ВВП України в 2017 році до 1,6% з 1,9%.

На 2018 рік Нацбанк прогнозує наступну поквартальну динаміку реального ВВП: 1,9%, 3%, 3,7% і 3,8% замість очікуваних раніше відповідно 2,8%, 3,4%, 3,4% і 3,3%. Загалом оцінку зростання економіки України на наступний рік збережено на рівні 3,2%.

Про МВФ

Регулятор констатує дотримання станом на 30 червня кількісних критеріїв та індикативних цільових показників програми співпраці з Міжнародним валютних фондом (МВФ).

З кінця 2015 року (стартова точка розрахунку критеріїв) кумулятивне збільшення чистих міжнародних резервів склало $3,791 млрд – при тому, що програмою встановлений мінімальний приріст на рівні $3,251 млрд. Водночас кумулятивне зниження чистих внутрішніх активів склало 14 млрд грн (програмою допускається збільшення максимум на 12 млрд грн).

Національний банк має намір домагатися подальшого зміни монетарних умов програми EFF, з тим щоб вони відбивали прогрес у реалізації режиму інфляційного таргетування, зазначається в документі.

З переліку індикативних цілей програми EFF уже було вилучено монетарну базу, замість якої додана індикативна мета по інфляції. У перспективі НБУ буде вести діалог з МВФ про введення як єдиної кількісної монетарної цілі програми EFF показника інфляції і виключення чистих внутрішніх активів з переліку кількісних критеріїв ефективності. Така модернізація умов програми EFF дозволить уникнути складнощів у комунікації показника інфляції як єдиної кількісної цілі грошово-кредитної політики.

Про інвестиції та борги

Завдяки успішному завершенню третього перегляду програми EFF з МВФ отримано черговий транш кредиту макрофінансової допомоги від ЄК (0,6 млрд євро), зазначають у регуляторі.

Цього року спостерігався чистий приплив боргового капіталу приватного сектора, хоча й незначний, насамперед за рахунок зростання заборгованості за торговими кредитами (у січні–травні 2016 року чистий відплив становив $1,6 млрд).

Чистий приплив іноземних інвестицій у січні–травні 2017 року становив $0,5 млрд, переважно у вигляді міжфірмового боргу підприємств прямого інвестування. Нижчі обсяги порівняно з попереднім роком пов’язані із завершенням рекапіталізації банків з іноземним капіталом.

Про інфляцію

Показник інфляції у червні 2017 року на рівні 15,6% трохи перевищив межі індикативної мети – 12% «плюс-мінус» 3 п.п. під впливом короткострокових шоків.

«У другій половині 2017 року споживча інфляція в річному вимірі залишається досить мінливою, сповільнившись до однозначного рівня (9,1%) до кінця року. У 2018–2019 роках інфляція прогнозується на рівні центрального значення цінового діапазону – 6,0 і 5,0% відповідно», – йдеться у звіті Нацбанку.

У регуляторі сподіваються знизити темпи інфляції до 11,8%. Досягти цього планується «незважаючи на прискорення зростання цін на сирі продукти». Однак зростання адміністративно регульованих цін і тарифів сповільниться порівняно з очікуваннями НБУ.

Про депозити та кредити

Депозити домогосподарств у гривні протягом першого півріччя поточного року збільшилися на 10%, а в іноземній валюті – знизилися на 2%.

Обсяг купівлі банками готівкової валюти у населення перевищував продаж на $1,5 млрд.

«Зростанню гривневих вкладів населення сприяло суттєве зростання номінальних зарплат та покращення інфляційних очікувань», – впевнені у Нацбанку.

Кредитування, зокрема корпоративного сектора, порівняно з 2016 роком поступово відновлювалося. Проте воно великою мірою було зумовлено реструктуризацією валютних кредитів. У 2017 році пожвавилось кредитування домогосподарств, насамперед, на споживчі цілі.

Про фіскальну політику

Фіскальна політика залишалася стриманою в умовах виконання бюджетів усіх рівнів із профіцитом.

У січні–травні 2017 року додатне сальдо зведеного бюджету сягнуло 50,5 млрд грн завдяки профіциту бюджетів усіх рівнів. Також суттєво збільшився первинний профіцит.

Доходи зведеного бюджету збільшилися на 46% рік до року, у тому числі за рахунок податкових змін та додаткових ресурсів (перерахування НБУ та конфісковані кошти).

Високі темпи зростання податкових надходжень (31,1% р/р) були передусім забезпечені значними надходженнями від ПДФО, податку на прибуток підприємств та ПДВ.

Видатки зведеного бюджету зростали повільніше та традиційно недовиконувались порівняно з планом. Видатки зведеного бюджету зросли на 26,5% р/р, у тому числі за рахунок капітальних. Видатки на соціальне забезпечення зросли помірно через зниження перерахувань Пенсійному фонду та зменшення витрат на субсидії населенню.

«З початку 2017 року державний борг практично не змінився, хоча уряд продовжив випуск ОВДП і надійшли фінансові ресурси від міжнародних партнерів. Зростання боргу стримувалося ефектами переоцінки через зміцнення гривні до долара США (70% боргу – у валюті)», – зазначається у звіті.

Загалом за підсумками січня–травня 2017 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу становив $1,1 млрд та залишився майже на рівні відповідного періоду минулого року.

У цілому за січень–травень 2017 року чисті надходження за фінансовим рахунком становили $1,8 млрд (за аналогічний період минулого року – $1 млрд).

Про адміністративні обмеження

НБУ пом’якшував адміністративні обмеження на валютному ринку.  Зокрема, йдеться про скасування ідентифікації в разі купівлі валюти до 150 000 грн в еквіваленті та скасування обмеження щодо окремих операцій з повернення коштів іноземних інвесторів та переказу коштів  фізосіб за кордон для неторговельних операцій. Також збільшено річний ліміт інвестування за кордон з $0,6 млн до $2 млн, констатують у НБУ.