Монополія зміцнюється: топ-10 банків за залученням та відтоком депозитів

Попри те, що протягом останніх років Україна декларувала намір зменшити державну частку у банківському секторі, вона, навпаки, продовжує зростати. Після націоналізації ПриватБанку частка держави у банківському секторі за банківськими активами сягнула близько 56% та біля 62% – за депозитами. Mind вирішив проаналізувати зростання бази коштів фізичних осіб в українських банках за перше півріччя цього року. Висновок – монополія держави збільшується. Серед лідерів із залучення коштів населення – державні банки. А найбільші відтоки спостерігаються в російських банках. 

Кошти фізичних осіб залишаються найбільш вагомою базою фондування української банківської системи. Згідно з останнім звітом фінансової стабільності від НБУ, частка коштів населення в базі фондування українських банків сягає 40%.

«База фондування банківського сектора залишається стабільною, практично всі пасиви банки залучають на внутрішньому ринку. Проте переважну більшість коштів від населення та бізнесу фінустанови залучають на нетривалий період: понад 50% усіх коштів населення – це поточні рахунки, або депозити із залишковим терміном менше одного місяця. Така структура може стати джерелом ризиків у майбутньому», – йшлося в останньому звіті регулятора.

У періоди курсової стабілізації кошти населення в національній валюті мають тенденцію до зростання. Проте найпомітніше зростання відбувається в державних банках. Відтак, абсолютним лідером з приросту коштів фізосіб став ПриватБанк, з показником близько 10 млрд грн. Друге місце за приростом депозитів посів також державний Ощадбанк з показником приросту в 5,5 млрд грн.

Третє місце за приростом депозитів посів Таскомбанк, що належить Сергію Тігіпку. Цей банк за півроку збільшив свою депозитну базу майже вдвічі. Приріст 2,1 млрд грн можна пояснити насамперед тим, що Таскомбанк став приймаючою фінустановою збанкрутілого Діамантбанку, взявши на себе його пасиви – близько 1,2 млрд грн.

Четверте місце посідає знову ж таки державний Укргазбанк з показником у 1,8 млрд грн. Така популярність держбанків пояснюється співвідношенням ризиків та відсоткових ставок. На відміну від банків західних банківських груп, відсоткові ставки у держбанках залишаються відносно високими. «Незважаючи на довіру населення, держбанки не поспішають знижувати ставки за депозитами, стримуючи загальне зниження ставок на ринку», – констатують у регуляторі.

На п'ятій позиції опинився Райффайзен Банк Аваль з показником в 1,1 млрд грн. Трохи більше ніж 0,5 млрд грн зміг залучити приватний український банк – «Південний». 520 млн грн також залучив польський Кредобанк. За ним йде французький «УКРСИББАНК» з показником в 357 млн грн. На 8 млн менше зміг залучити Міжнародний інвестиційний банк, що належить Петру Порошенку. Досить несподівано десятку замкнув Місто Банк Івана Фурсіна – партнера Дмитра Фірташа – з показником у 296 млн грн.

Якщо ж подивитися на відпливи коштів, то все також виглядає досить логічно. На фоні інформаційної кампанії проти російських банків вони втратили найбільше коштів фізичних осіб.

Більш ніж 1,7 млрд грн фізособи забрали зі Сбербанку Росії. Друге місце посів також російський державний – ВТБ з показником приблизно в мільярд гривень. 931 млн гривень «винесли» з російського державного Промінвестбанку.

На четвертому місці тренд перекреслює державний український Укрексімбанк з показником близько 600 млн грн. П’яте місце з показником відтоку 560 млн грн посідає Укрсоцбанк, що належить «Альфа-Груп».

Близько 380 млн грн забрали із ПУМБу, що належить Рінату Ахметову. Сьоме місце – в Універсал Банку, що тепер є власністю Сергія Тігіпка – з показником в 260 млн грн. Майже аналогічний показник в угорського ОТП Банку. Передостання позиція з показником у 215 млн у Креді Агріколь. А замкнув десятку німецький Прокредит Банк.

Відтоки з цих банків можна пояснити досить низькими депозитними ставками. При цьому багато європейських банків охоче «відпускають» старі відносно дорогі депозити населення.

Націоналізація ПриватБанку вирішила системну проблему, проте створила довгостроковий виклик, бо частка держави у банківському секторі сягнула 56% за чистими активами та 62% – за депозитами населення. Протягом останнього року поступ у реформуванні державних банків практично відсутній, а стратегічні засади, затверджені урядом, не виконуються.

Банки мають створити більше стимулів для клієнтів вкладати кошти на триваліший період. Крім цього, короткостроковість пасивів змушує фінустанови тримати значну частку активів у високоліквідних інструментах (готівка, ОВДП, депозитні сертифікати НБУ), щоб забезпечувати належну подушку ліквідності на випадок можливих шоків.

Внутрішні джерела набирають дедалі більшої ваги в фондуванні банків. Частка депозитів населення й бізнесу в фондуванні українських банків зросла. На кінець квітня 2017 року рахунки корпорацій становили 34% зобов’язань фінустанов, вклади домогосподарств – 40%.

Як і після кризи 2008 року, обсяг клієнтських коштів збільшується. На сьогодні депозити фізичних та юридичних осіб є основою фондування, і їхня вага залишатиметься значною надалі. У цілому структура фондування банків в Україні близька до структури в країнах Центральної та Східної Європи.