facebook.com
mind
Капітали під прицілом: як санкційний американський закон позначиться на українській еліті

Капітали під прицілом: як санкційний американський закон позначиться на українській еліті

І чому зволікання в боротьбі з корупцією може вдарити не лише по репутації, але і по економіці України

Цей матеріал також доступний російською
Капітали під прицілом: як санкційний американський закон позначиться на українській еліті
Фото: прес-центр президента України

На українську політичну і ділову еліту чекає напружене півріччя: до початку лютого 2018 року Мінфін США опублікує доповідь, що здатна виявити її тіньові зв'язки з режимом Володимира Путіна. Особи, які потрапили в це розслідування, ризикують залишитися без своїх активів і банківських рахунків, а український бюджет – без конфіскованих фінансів.

Через посилення антиросійських санкцій, схвалених минулого тижня президентом США Дональдом Трампом, у поле зору американської розвідки ризикують потрапити громадяни будь-якої країни, прямо або побічно пов'язані з російським правлячим класом. Це не тільки оточення президента Росії Володимира Путіна, олігархи та їхні ділові партнери.

Що нового у законі? Новацією даного закону стала вимога статті 241, що поширюється за межі Росії та має глобальний характер. Вона примушує американську виконавчу владу виявляти капітал, інвестиції та власність родичів представників російського істеблішменту, а також афілійованих з ними осіб за кордоном.

Майно таких осіб (банківські рахунки, цінні папери, нерухомість, транспортні засоби – будь-які цінні активи) та їхній бізнес тепер також потрапляють під нагляд контролюючих органів США. Якщо ж вони викличуть сумніви щодо легальності походження або підозри в причетності до фінансування режиму Путіна, то можуть бути заморожені, заарештовані та конфісковані.

Чого боятися? Подібного роду інформація вперше повинна бути оприлюднена Мінфіном США за погодженням з директором національної розвідки і держсекретарем США в публічному звіті через 180 днів після підписання законопроекту Трампом, яке відбулося минулого тижня, 3 серпня. Тобто доповідь має бути підготовлена до початку лютого 2018 року, і згодом вона повинна публікуватися щорічно.

«По суті, американська розвідка вперше отримала універсальний інструмент для необмеженого доступу до даних невизначеного кола осіб, і ніякі рішення судів для цього більше не потрібні», – розповів Mind співрозмовник в Адміністрації президента Петра Порошенка. Він також визнав, що нові антиросійські санкції змусили непокоїтися про свої перспективи багатьох представників української політичної та ділової еліти, тому що можуть зашкодити інтересам навіть тих, хто не пов'язаний безпосередньо з Путіним, але «має будь-які контакти з його оточенням, аж до водіїв», або ж «побічно причетний до життєзабезпечення російського бізнесу».

Кому боятися? Мова йде не лише про відомих своїми тісними контактами з Росією політиків і бізнесменів, таких як Віктор Медведчук, Вадим Новинський, Дмитро Фірташ, Ігор Воронін, Іван Фурсін, Юрій Бойко. Розслідування американської розвідки здатне виявити нові імена серед громадян України, які лояльні до політики Кремля, бізнесу з Росією і обслуговують його інтереси як в Україні, так і за кордоном. Наприклад, через організацію фінансових схем для оптимізації доходів і господарських операцій.

До групи ризику потрапляють громадяни України, які підтримують зв'язки з Росією або продовжують там володіти бізнесом у силу різних обставин, навіть якщо його масштаби значно скоротилися відтоді, як відносини Москви і Києва поринули в кризу. Вони платять податки в російський бюджет – отже, опосередковано беруть участь у фінансуванні політики Кремля, що викликала невдоволення міжнародного співтовариства.

Наприклад, у російському нафтогазовому секторі, як і раніше, задіяні сервісні компанії, підконтрольні українським бізнесменам, де працюють українські фахівці – випускники Івано-Франківського інституту нафти і газу, що продовжує відігравати вагому роль у підготовці інженерно-технічного персоналу для розробки нафтогазових родовищ на пострадянському просторі.

У чому допоможе? Розслідування, санкціоноване Трампом через закон про антиросійські санкції, здатне не лише виявити тіньові зв'язки української та російської еліти, а й посприяти поліпшенню ефективності роботи антикорупційних органів, що з'явилися в Україні під тиском міжнародних організацій починаючи з 2014 року. Найголовніші з них – Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Через підзвітність різним органам влади, вони, замість високої результативності, радше демонструють конкуренцію між собою. У зв'язку з цим західні партнери продовжують критикувати Україну за відсутність значних успіхів у боротьбі з корупцією, хоча й відзначають невеликий прогрес в цьому напрямку.

Розслідування США може стати стимулом для активніших дій вітчизняних антикорупціонерів і вплинути на якість перевірки тих відомостей, які чиновники і народні депутати подають в своїх щорічних електронних деклараціях про доходи та майно.

Але в цьому є також істотний мінус. Виявлені за ініціативою США тіньові фінанси української еліти не будуть повернуті в Україну в повному обсязі, а з великою ймовірністю поповнять бюджет Сполучених Штатів. Подібний прецедент вже був в історії з колишнім прем'єр-міністром України Павлом Лазаренком. Правоохоронці США звинуватили його у відмиванні коштів, шахрайстві і здирництві. У 2014 році суд у Вашингтоні ухвалив наступне: зі $100 млн, конфіскованих у Лазаренка по одному з епізодів, передати $75 млн уряду США і $25 млн – банку на острові Антигуа.

Генпрокуратура України звинувачувала Лазаренка в незаконному переведенні до США понад $320 млн, з яких американські судові органи змогли знайти і повернути в Україну лише $114 млн.

Як запобігти збиткам? Україна могла б уникнути репутаційних і фінансових ризиків у боротьбі з корупцією, якби скористалася рекомендаціями західних партнерів щодо легалізації коштів через амністію капіталів. Метою такої практики є залучення до національної економіки фінансових ресурсів, що знаходяться за межами країни, з повним або частковим звільненням від сплати податків і від відповідальності за несплату податків з доходів, отриманих до визначеного законом часу.

Подібний алгоритм довів свою ефективність у Грузії, де був адаптований досвід США з інтеграції майнових прав. Він став ключовим елементом у перетворенні Сполучених Штатів на найпотужнішу економіку в світі та передбачав поступову легалізацію капіталу в єдиній правовій системі.

Зараз Україні для подібних перетворень не вистачає політичної волі на вищому рівні та законодавства, яке б регламентувало процес такої амністії.

Але еліта має можливість уникнути пильної уваги американської розвідки і публічного розкриття інформації про майно і фінанси. Це станеться, якщо до моменту настання терміну виходу доповіді Москва і Вашингтон зможуть врегулювати спірні питання міжнародної політики, в тому числі анексію Криму і збройний конфлікт на Донбасі. У такому випадку привід для виконання вимог закону про антиросійські санкції буде вичерпано – і з'являться передумови для початку процедури його скасування.