Захворіло у світі
31,605,656
Померло у світі
970,934
Вилікувалось у світі
21,747,491
Захворіло в Україні
184,734
Померло в Україні
3,705
Вилікувалось в Україні
81,670
Лишитися в живих: скільком банкам загрожує виведення з ринку через брак капіталу

Лишитися в живих: скільком банкам загрожує виведення з ринку через брак капіталу

І яким чином цього можна уникнути

Цей матеріал також доступний російською
Лишитися в живих: скільком банкам загрожує виведення з ринку через брак капіталу
Фото Shutterstock

Від початку літа у банківському середовищі жваво обговорювалася тема докапіталізації найменших фінансових установ. Нагадаємо, 11 липня спливав термін, коли всі банки мусили довести свій статутний капітал до мінімально необхідного рівня в 200 млн грн. У разі невиконання умов Національного банку їм загрожувала втрата ліцензії. Таких банків було близько двох десятків. Проте різкого зменшення кількості гравців ринку поки що чекати не варто: регулятор виявився досить лояльним, а банкіри все ж таки намагаються виконати умови НБУ. Отже, у зоні ризику лишається менше 10 фінансових установ.

Чому маленькі банки опинилися під загрозою? Протягом останніх років на фоні діючої програми МВФ з надання допомоги Україні у банківському секторі помітно зросли вимоги до роботи банків. Регулювання з боку НБУ пожорсткішало, а банківський нагляд став менш формальним.

Окрім цього зросли й вимоги до мінімально необхідного статутного капіталу. Так, до 11 липня статутний капітал кожного з українських банків мав складати не менше як 200 млн грн. У разі якщо банк не виконав цю вимогу, НБУ міг визнати його проблемним, а потім навіть вивести з ринку. Але реальне поповнення капіталу для деяких фінустанов стало проблемою.

«З огляду на суттєве скорочення економічної активності в країні, зараз досить складно «накачати» статутні капітали фіктивно, як це дуже часто робилося раніше. Власникам таких банків важко консолідувати бодай $2–3 млн в еквіваленті для тимчасового виводу на банк, навіть із тим, що потім ці суми можна повернути через кредити», – пояснює фінансовий аналітик Іван Угляниця.

І додає, що для невеликих банків подібні операції будуть помітними на фоні їхніх масштабів. «Також, ймовірно, що власники таких установ уже в реальній площині оцінюють, чи є сенс докладати додаткові зусилля для збереження банківських ліцензій», – зазначає Угляниця.

Скільки таких банків? Якщо ще місяць тому в зоні ризику знаходилося близько 20 фінустанов, то сьогодні загрозу покинути ринок через недостатній статутний капітал відчуває удвічі менше банків. І багато з них все ж таки намагається вирішити цю проблему.

Наприкінці липня видання Finclub опублікувало перелік банків, які не виконали вимогу регулятора щодо мінімального статутного капіталу. Таких на той момент нараховувалося 12: банк «Фінансовий партнер» (раніше він повідомив про те, що хоче відмовитися від банківської ліцензії), банк «Центр», Кредит Оптима Банк, Український банк реконструкції та розвитку, Укрбудінвестбанк, Полікомбанк, банк «Гефест», Альпарі Банк, Айбокс Банк, банк «Портал», Альтбанк, банк «Розрахунковий центр».

Наразі відомо, що цей список уже скоротився щонайменше на п'ятьох фігурантів. Зокрема, банк «Гефест» 1 серпня було визнано неплатоспроможним через недотримання нормативів, а саме – регулятивний капітал склав менше 1/3 встановленого розміру. А щодо банку «Розрахунковий центр», що контролюється НБУ, є рішення про докапіталізацію. Згідно з реєстром Мінюсту, докапіталізацію вже провів Альтбанк.

Також декілька фінустанов завершують відповідні процедури. Наприклад, представники Айбокс Банку раніше повідомляли про те, що документи вже знаходяться в НБУ.

Про технічну затримку повідомили представники Альпарі Банку. «На сьогодні акціонером ПАТ «Альпарі Банк» проведена оплата за акції в сумі 78 млн грн, і банком подано документи в Національний банк України для отримання попереднього дозволу регулятора на капіталізацію банку за спрощеною процедурою. Зараз усі документи знаходяться на розгляді. Як ми розуміємо, затримка обумовлена суто технічними моментами. Банк працює в нормальному режимі», – підкреслює перший заступник голови правління Альпарі Банку Єгор Перелигін.

Що робити банкам із «зони ризику»? Банкіри вважають, що для таких банків має бути знайдено м'який вихід із ситуації. «Ряд банків із зазначеного списку – це досить давно працюючі фінансові установи з філіальною мережею і клієнтською базою. Тому важливо, щоб був знайдений варіант для продовження їхньої діяльності. Якщо навіть не у формі банківських установ, то хоча б як фінансових компаній», – вважає заступник голови правління Укргазбанку Вадим Березовик.

У Нацбанку на запит Mind відповіли, що «рубати з плеча» не збираються, проте установи отримали статус проблемних. «Банки, що не капіталізувались у встановлений термін або не підтвердили джерела походження коштів для капіталізації, віднесені до категорії проблемних. Залежно від плану заходів, що планує вжити банк для збільшення капіталу, та подальшого його виконання, НБУ прийматиме відповідні рішення», – зазначила прес-служба НБУ.

Як пояснили в регуляторі, закон передбачає наступний порядок дій у разі недокапіталізації банку: віднесення банку до категорії проблемних, після чого власникам надається час для усунення невідповідності за умови реалістичного та обґрунтованого плану. Якщо ж план виявиться нереалістичним або не виконуватиметься, тоді НБУ виводить банк з ринку.

Що далі? Отже, фінустанови матимуть час для того, аби знайти відповідні кошти та механізми для докапіталізації. Проте варто зауважити, що до 11 липня 2018 року їхній мінімальний капітал повинен становити вже мінімум 300 млн грн. Тому навіть ті фінустанови, що змогли докапіталізуватися на даному етапі, знову мають шукати кошти для чергової докапіталізації та виробити такі бізнес-моделі, які дозволятимуть їм нормально існувати в майбутньому.

«У цілому, це логічне продовження процесу зовнішнього укрупнення системи, що з точки зору регулятора або клієнтів може сприйматись як підвищення фінансової стійкості окремих банків та системи. Можна сперечатися, чи є таке рішення логічним з економічної точки зору. Швидше сам процес слід сприймати як трансформацію банківського сектора регулятором», – вважає Іван Угляниця.

За його словами, правильність та доречність саме такого алгоритму дій – дискусійне питання. Але цей процес давно було запущено, його імплементація вже пройшла значний шлях. «Виведення з ринку маленьких банків – просто один із кроків цього переформатування ринку, який, з точку зору НБУ, має підвищити надійність системи та її складових», – резюмує експерт.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті